Педагогические науки/ 1.Дистанционное образование.

к.і.н. Слободиська О.А., Попадюк В.О., Семененко О.О., Яворська Т.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз розвитку електронних бібліотек в Україні

З початком нового історичного етапу розвитку суспільства в 80-90-х роках ХХ ст. зміна розвитку бібліотечної справи потребувала приведення у відповідність науково-практичної діяльності сучасних наукових бібліотек, вдосконалення та розвитку окремих положень бібліотекознавства, узгодження бібліотечної теорії та практики з основними сучасними вимогами до бібліотечного та науково-інформаційного обслуговування науки та суспільства.

Одним із факторів, що на сьогодні впливають на бібліотечну теорію та практику, є глобальна інформатизація суспільства, в умовах якої у бібліотеках, зокрема наукових, починається розширення сфери об'єктів комплектування (передусім на електронних носіях) і відбувається трансформація традиційних технологій на всіх етапах та напрямах бібліотечної діяльності. Виникає принципово новий аспект розвитку системи документальних комунікацій, а також нові форми організації документів, серед яких набувають поширення електронні бібліотеки (ЕБ).

Електронна бібліотека це — розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.д.) завдяки глобальним мережам передачі даних в зручному для кінцевого користувача вигляді [4].

Одним із перших проектів створення зібрання електронних версій книг є проект «Гутенберг», започаткований 1971 р. М. Хартом у Лабораторії дослідження матеріалів Іллінойського університету(США). В його основу покладено технологію відтворення, тобто все, що введено в пам’ять комп’ютера, може бути відтворено у будь-який час, у будь-якому місці. Проект закладений на аматорських засадах та існує при незначній спонсорській підтримці.

У 1995 р. створено Національну федерацію цифрових бібліотек, в яку об’єдналися 15 університетських бібліотек і Бібліотека Конгресу США. Головний її результат у цьому напрямку - банк даних «Пам'ять Америки» (44 історичні колекції загальним обсягом понад 1 млн. документів, які всебічно відбивають етапи становлення і розвитку США). Необхідно сказати, що проект «Пам'ять Америки» свідчить лише про високий рівень розвитку інформаційних технологій у країні. Однак визначних колекцій пам'яток писемності та друку, що становили б особливу цінність для світової культури, це історичне зібрання не має. В ньому переважають електронні копії фотографій визначних діячів США, архітектурних споруд тощо.

Створення електронних бібліотек в Україні було розпочато в 1998 році. Першими на цей шлях на основі повнотекстового розширення електронного каталогу стала НБУВ, пізніше, з 2000 р., – бібліотеки ВНЗ та науково-дослідних установ України. Вивчення електронних ресурсів свідчить, що створення наукових електронних бібліотек в Україні відбувається, в основному, на національному і галузевому рівнях, і розвиваються вони як:

- складні інформаційно-бібліотечні системи;

- повнотекстові бази даних;

- мультимедійні бібліотеки;

- віртуальні бібліотеки;

-або являють собою повнотекстове розширення електронного каталогу.

На даний час одним із ефективних засобів підтримки наукових досліджень є використання автоматизованих бібліотечних систем. У цьому аспекті актуальною є проблема створення в наукових організаціях електронних бібліотек. Вони значно підвищують рівень надання бібліотечних послуг дослідникам та науковцям, а саме:

- сприяють ефективному доступу до існуючих на даний час електронних інформаційних ресурсів в мережі Інтернету, насамперед до бібліотек та періодичних видань, а також до зарубіжних електронних ресурсів;

- забезпечують якісно новий рівень задоволення інформаційних потреб науковців завдяки використанню новітніх бібліотечно-інформаційних технологій (кількість доступних інформаційних джерел, ступінь їх релевантності, актуальність, повнота й оперативність отримання інформації) [3].

На сучасному етапі розвитку електронних бібліотек України виникло якісно нове поняття щодо архівації та збереження інформації - інституційні репозитарії, що являють собою ресурси мережі Internet, які забезпечують постійний вільний доступ до наукових електронних матеріалів (для прикладу, найпопулярніший науковий ресурс Укрнету - портал «Наукова періодика України»). Існує цифровий архів проекту ELibUkr, мета якого - допомагати науковцям у самоархівуванні своїх публікацій, якщо вони не мають власних репозитарій (Табл. 1).

Таблиця 1.

Репозитарії ВНЗ України, що містять бібліотекознавчі веб-публікації [2]

№ п/п	Назва університету	Електронна адреса архіву
1.	Харківський національний університет імені В.Каразіна	http://dspace.univer.kharkov.ua
2.	Національний університет «Києво-Могилянська академія»	http://www.ekimair.ukma.kiev.ua
3.	Донецький національний університет	http://r.donnu.edu.ua
4.	Одеський національний університет імені І. Мечникова	http://dspace.onu.edu.ua:8080
5.	Національний університет «Львівська політехніка»	http://sevntu.com.ua
6.	Севастопольський національний технічний університет	http://eprints.zu.edu.ua
7.	Житомирський державний університет імені І.Франка	http://ena.lp.edu.ua:8080

Автоматизовані бібліотечні протеси не оминули і ВТЕІ КНТЕУ, які було розпочато в 1998 році зі створенням нової програми «УФД/Бібліотека», яка орієнтована на операційну систему WINDOWS. Дана програма побудована за архітектурою клієнт-сервер, базується на управлінні базами даних, які підтримують стандарт SOLта призначена для комплексної автоматизації всіх бібліотечних процесів. Серед електронних ресурсів інституту слід виділити електронний каталог (ЕК) із працями даних: «Праці викладачів ВТЕІ КНТЕУ»; електронну картотеку періодичних видань (аналітика); мультимедійні електронні видання на оптичних носіях; електронна картотека книго забезпечення навчальних дисциплін.

Становлення інформаційного суспільства створило умови для трансформації бібліотечних установ в системоутворюючу ланку інформаційної сфери. Засвоєння бібліотеками інтернет-технологій, вивчення інформаційних потреб користувачів у мережі Інтернет дозволило бібліотекам запровадити нову форму інформаційної діяльності – обслуговування віддалених користувачів.

Таким чином, необхідність створення електронних бібліотек зумовлена тим, що вони є:

- ефективним засобом рекламування бібліотеки в міжнародному інформаційному співтоваристві Інтернет;

- забезпечують доступ до власних бібліотечних продуктів широкому колу користувачів у мережі;

- сприяють розвитку нових інформаційних послуг;

- сприяють ефективній реалізації інформаційної та культурно-освітньої функції бібліотеки.

- підвищують інформаційну культуру користувачів.

Поряд із оптимізованим та ефективним розвитком електронних бібліотек, втрачається самобутність та призначення бібліотек, архівів, що багато століть виконували функції головного та єдиного джерела знань. Тому в Україні назріла потреба відновити бібліотечну й архівну справу, створивши Національну агенцію з питань бібліотек і бібліотечної справи. Ураховуючи просвітницьку функцію бібліотек, було б доречно заснувати її у складі Міністерства культури чи, навіть, Міністерства освіти. З огляду на велику кількість книгозбірень та їх працівників, можна, взагалі, говорити про безпосереднє підпорядкування Кабінету Міністрів України [1].

Таким чином, вивчення літературних джерел і практичного досвіду створення та використання електронних бібліотек свідчить, що електронні бібліотеки, доповнюючи традиційні форми, стають все ефективнішим засобом наукової комунікації, сприяють реалізації як індивідуального творчого потенціалу, так і наукової колективної співпраці, впливають на сучасного науковця, надають можливість швидко здійснювати обмін ідеями, знайомитися з результатами наукових досліджень колег із різних країн світу, що створює умови для формування наукового товариства без кордонів.

Список використаних джерел:

1. ВергуновВ. Бібліотечне задзеркалля (Як підвищити роль книги у суспільному житті) /Вергунов В. // Bісн. НАН України. – 2011.-№10. – С.47-48.

2. Костишин С./ Робота авторів у середовищі інституційного репозитаріюELARTU. Проблема само архівування: Методичні вказівки /Костишин С., Дубик С. – Тернопіль: ТДЕУ, 2009.- С. 55-56.

3. Статистика використання електронних копій наукової періодики України [Електронний ресурс] : Національна бібліотека імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/start.html

4. Україна в дзеркалі наукометричноїбази даних Scopus [Електронний ресурс] : Національна бібліотека імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/rating/index.html