Насиров Риджай

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ

Освіта в країнах Європи

Система освіти країни, як і культура її народу, є унікальним явищем, незрівнянно складнішим, ніж інші системи (транспорту, зв'язку, безпеки), бо глибоко пов'язана з духовними і матеріальними аспектами минулого і сучасного. З огляду на це у кожній країні освіта та її організація мають свої особливості. Проте ініціаторами змін у системі освіти виступають не її власні проблеми чи системні чинники, а ті, які перебувають поза нею, насамперед, пріоритети й вимоги до навчання і виховання, спричинені включенням даної країни до спільного руху світового співтовариства у майбутнє, змінами у виробництві, культурі та поведінці. Відтак, при реформі вищої освіти, з одного боку, враховуються пріоритети збереження культурної різноманітності національних систем освіти, а з іншого завдання поліпшення міжнародної співпраці, мобільності, працевлаштування студентів у Європейському чи міжнародному ареалі, міжнародної конкурентоспроможності закладів вищої освіти.

Основні ж завдання щодо організації навчальних закладів вищої освіти, які мають професійно орієнтовані програми навчання паралельно з університетським сектором, майже однакові у більшості країн:

· запропонувати професійно орієнтовані та економічна вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці;

· забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат па вищу освіту;

· запропонувати передусім програми, орієнтовані на викладання, в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру;

· поновлення та покращення вже існуючої професійно орієнтованої освіти.

За останні два десятиліття розвиток науки у світі відбувався, значною мірою, під знаком її реформування. У більшості розвинених країн, зокрема Західної Європи та СІЛА, було здійснено низку загальних і часткових освітніх реформ, спрямованих на підвищення якості освіти шляхом адаптації до сучасних суспільних вимог стосовно регіону і методів навчання в навчальних закладах; форм управління освітою на різних рівнях, розширення участі у цьому процесі різних соціальних груп освітнього співтовариства та населення загалом.

Серед найважливіших аспектів освітніх реформ, здійснених у зарубіжних країнах протягом десяти - п'ятнадцяти років, необхідно зазначити зміни в управлінні освітою. Насамперед йдеться про перерозподіл відповідальності за прийняття рішень між різними рівнями управління. Реформи управління освітою на макрорівні (тобто на рівні національних систем освіти) полягали переважно у прогресивній децентралізації управління і делегуванні значних повноважень суспільству. Майже у всіх країнах прийнято нові законодавчі та нормативні документи, які передбачають передачу права прийняття багатьох рішень від державного, центрального рівня на регіональний, місцевий і муніципальний рівень . Це значно розширило участь різних груп педагогічної громадськості в прийнятті управлінських рішень. Окрім того, у розвинутих країнах були створені консультативні органи прийняття рішень на центральному, регіональному і місцевому рівнях, які мають у своєму складі представників різних груп сектора освіти, а також представників інших зацікавлених соціальних груп: батьків, представників світу праці тощо.

В Європі широко росповсюджено «термін коучинг».

Основне завдання коучингу – не навчити чому-небудь, а стимулювати людину до плідного самостійного навчання.

Завдання цього підходу полягає в розкритті внутрішнього потенціалу, і приведення в дію системи мотивації кожної окремо взятої людини.

Розрізняють кар’єрний коучинг, бізнес-коучинг, коучинг особистої ефективності тощо.

За кількістю учасників коучингу, розрізняють індивідуальний коучинг, корпоративний (груповий) коучинг.

Кар’єрний коучинг – це один із напрямків, в якому коуч (тренер) допомагає реалізувати кар’єрні плани клієнта. Коуч не дає готових рекомендацій: як, чому і що робити.

Мета коуча – допомогти клієнтові самостійно знайти кращі рішення насущного питання. Коуч допомагає клієнту розширити рамки звичного бачення того, що називається кар’єрою, або мотивує на створення конкретних завдань, спрямованих на кар’єрний зріст.

Коучі вірять в те, що в кожному з нас уже закладена сила і потенціал, необхідні для того, щоб досягти в житті того, чого ми хочемо.

Якщо порівнювати час навчання в навчальних закладах Західної Європи та України, то видно, що ступінь бакалавра у Франції відповідає атестату зрілості на Україні, а коледж у Франції відповідає українській середній школі (гімназії). Разом з тим, коледж в Англії та Голландії є вищим навчальним закладом. В цих країнах диплом бакалавра відповідає українському ступеню бакалавра, що надається університетами після четвертого року навчання. Оскільки існує невідповідність між однаковими назвами та реальним значенням ступенів, які надаються в різних країнах.