Аспірантка Косенко І.С.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Ідеологічне виховання засобами дитячої літератури в радянській Україні (др. пол. 1930-х рр.)

Процес ідеологічного виховання юного покоління більшовицька партія визначила як пріоритетний напрямок виховної роботи з дітьми вже з перших років утвердження при владі. Провідними ідеологами було обґрунтовано необхідність прилучення громадян до пролетарських класових цінностей з самого раннього віку[1, с. 309]. 1930-ті рр. стали періодом, коли дитяча літеpатуpа вперше в історії людства стала справою держави, одним з могутніх факторів комуністичного виховання зростаючого покоління. Друга половина 1930-х рр. була позначена надмірною мілітаризацією суспільства в зв’язку з очікуванням неминучої війни. В цей час основними проблемами, що піднімаються в дитячій літературі, стають пильність, патріотизм, виховання ненависті до японських мілітаристів та німецьких фашистів. Велика увага приділялась військовій підготовці дітей та молоді, що перетворювалась на пряму воєнізацію їхньої свідомості. У 1936-1939 рр. Дитвидав великими накладами випустив книжки, присвячені оспівуванню Червоної армії[2-3], радянської авіації[4], проблемі захисту кордонів[5-6], пошуку шпигунів[7-8].

В дитячій літературі активно експлуатувались сюжети доби революцій 1905 і 1917 рр. та громадянської війни, в яких очевидною була паралель між воєнними подіями минулого і майбутньою війною, в якій молодь мусить показати себе гідною подвигів батьків та дідів. На відміну від дорослих, діти не бачили революції на власні очі, їм було легко накинути міфологізовану більшовицьку картину тих подій. У 1938 р. колектив українських письменників до двадцятої річниці ВЛКСМ створив «Думу про Остапа Нечая», героєм якої був український комсомолець Остап Нечай, що у лавах армії Щорса встановлював владу рад в Україні. Слова Остапа «ворогів будемо бити... бо стоїть за нами Ленін і партія» закликали до дії юних послідовників героя[9, с. 1]. Сам Микола Щорс в Україні став дуже популярним героєм дитячої літератури, в ньому втілювалися кращі риси народного визволителя від катів-експлуататорів. Велика кількість художніх творів про те, як він боровся із гайдамаками і німцями щорічно прикрашала сторінки журналу «Піонерія». Особливо пожвавився інтерес до цієї постаті у 1939 р., коли відзначали 20 років з дня його загибелі [10, с. 19, 22-25, 26-27]. Виходили друком і книжки про інших воєначальників[11].

Але крім легендарних червоних військових ватажків дітям потрібні були і молоді герої, приклад яких закликали наслідувати дитячі письменники республіки. Масовими стають твори про юнаків, що загинули в Україні в боротьбі із білогвардійцями, отаманщиною, «петлюрівцями», «махновцями». Важливим елементом ідеологічного виховання була поява образів дітей, що в громадянську війну допомагали більшовикам – пробирались через лінію фронту з донесеннями, рятували поранених червоних партизан, не піддались на бандитські катування і не виказали якоїсь таємниці [12, с.10-11; 13, с.8-10]. У другій половині 1930-х рр. Дитвидав неодноразово перевидавав повісті П. Панча[14-16], оповідання А. Головка тощо[17]. Вік героїв цих творів був близьким до віку читача, але їм був притаманний вже сформований характер та тверда воля, вони готові були відстояти свої пролетарські принципи і боротися за радянську владу. Сюжети цих книжок – трансформовані вічні міфи про боротьбу добра та зла, втілену у війну між комуністами та їх ворогами. Написані вони були мовою, доступною дитячому розумінню. Отже такий міф націлював дитячу аудиторію на масове тиражування подвигу, його повторення. Це й відрізняло радянську міфологію від класичної, в якій подвиг завжди був виключенням, рідкістю, чимось надзвичайним. Це було потрібно владі для підняття бойового духу підростаючого покоління у війні, що наближалася, сприяло народженню готовності захищати кордони нової радянської батьківщини.

9 січня 1939 у Києві відбулася нарада дитячих письменників, скликана ЦК ЛКСМУ. На ній з промовами виступили секретар ЦК ЛКСМУ Насєдкін, письменники О. Донченко, М. Трублаїні, Н. Рибак, М. Тардов, Л. Первомайський, Ф. Сіто, Д. Бедзик, О. Копиленко. Учасники обговорили проект плану “Дитвидаву” на 1939 р., ухвалили видати книжки “про кращих синів радянського народу, улюбленців українського народу – Щорса, Пархоменка, героїв Ленінського комсомолу”, [18]. Незабаром у Дитвидаві вийшла книжка Насєдкіна про Артема [19]. Текст секретарю ЦК ЛКСМУ допоміг літературно обробити письменник Ярослав Гримайло. Друкувались й інші книжки, присвячені героям революції[20].

Процес ідеологічного виховання зростаючого покоління виявився досить складним, в ньому знайшлось місце як успішним надбанням(частину з яких не гріх запозичити і сучасному українському суспільству), так і відвертим проваллям, втіленням яких можна вважати надмірний контроль влади над дитячою свідомістю, вкрай заідеологізовані твори для дітей тощо. Основним завданням дитячих видань було створення ідеалу радянської дитини. Від віршів та пісень вимагалось викликати почуття бадьорості, віри в майбутні успіхи і перемоги. Навіть в тих з них, де йшлося про сумні події революції та громадянської війни і загибель героїв, закінчення мусило бути переконливо оптимістичним: вони загинули не даремно, справа їх жива, нове покоління міцно тримає червоний прапор батьків і неодмінно переможе у майбутній війні. Такі твори, написані на замовлення партії, за умови талановитості їх авторів, були могутнім чинником формування пробільшовицької позиції абсолютної більшості дітей республіки, мали надзвичайний вплив на їх світосприйняття та поведінку в майбутньому.

Література

1. Ленин В. И. Задачи союзов молодежи : речь на III Всерос. съезде Российского Коммунистического Союза Молодежи 2 окт. 1920 г. / В. И. Ленин // Полное собрание сочинений. – изд. 5-е. – М. : Изд-во полит. лит., 1981. – Т. 41 (май – октябрь 1920). – 1981. – С. 298 – 318.

2. Квітко Л. М. Коли я виросту/ Л. Квітко / пер. з євр. Н. Забіла. – Вид. 2-ге. – Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1938. – 12 с.

3. Квітко Л. М. Про Червону Армію : зб. Віршів/ Л. Квітко. – Х. – Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939. – 28 с..

4. Чкалов В. П. 56 годин у повітрі / В. П. Чкалов, Г. П. Байдуков, О. В. Бєляков. – Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1937. – 167 с.

5. Вірта М. Є. Іноземка / Євген Вірта. – К. : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939. – 20 с.

6. Пригара М. А. Прикордонник / Марія Пригара. Х. – Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1938. – 11 с.

7. Донченко О. В. Школа над морем : Повість / О. В. Донченко. – Х. – Одеса : Дитвидав, 1937. – 216 с.

8. Шмушкевич М. Ю. Маленькі патріоти / М. Ю. Шмушкевич . - К. : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1938. - 51 с.

9. Бажан М. та ін. Дума про Остапа Нечая // Піонерія. – 1938. – №11. – с.1.

10. Піонерія. – 1939. – №8.

11. Рибак Н. С. Оповідання про М. В. Фрунзе / Натан Рибак. – Х. : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1937. – 67 с.

12. Піонерія. – 1935. – №11. – С.10-11.

13. Піонерія. – 1936. – №3 – С.8-10.

14. Панч П. Малий партизан / Петро Панч. – 2-е вид. – Х.– Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. – 35 с.

15. Панч П. Й. Малий партизан / Петро Панч. – 3-тє вид. – Одеса : Дитвидав, 1937. – 26 с.

16. Панч П. Й. Син Таращанського полку : повість / Петро Панч. –О. : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1938. – 118 с.

17. Головко А. В. Червона хустина; Пилипко : Оповідання / Андрій Головко. – 2-е вид. – Одеса : Дитвидав, 1937. – 32 с.

18. Вісті ВУЦВК. – 1939. – 10 січня.

19. Насєдкін В. Н. Артем : Повість / В.Н. Насєдкін / Оброб. і пер. Яр. Гримайло. – Одеса : Дитвидав, 1939. – 358 с.

20. Бедзик Д. Арсенальці : Драма на 4 д., 6 карт. / Дмитро Бедзик. – К. : Дитвидав, 1939. – 54 с.