Інвентаризація
термінологічних словників транспортної галузі
Глобалізація і стрімкий розвиток науково-технічних
галузей економіки вимагає від лінгвістичної спільноти пошуків нових шляхів
найменування понять й упорядкування давно існуючої термінологічної лексики.
Перший словник наукових термінів –
словник К.Кондратовича, вийшов друком 1780 року. Цю дату можна вважати
відправною точкою в укладанні словників термінологічного типу. На сьогодення в
Україні та Росії вже існує чимало науково-технічних словників, достатньо різних
за напрямком, властивостями, призначенням. Однак у нашому дослідженні
термінографічних видань увагу буде зосереджено на транспортній галузі, тому розглянемо
ті словники, що максимально відбивають основні галузеві поняття й слугують для
підвищення якості освіти та виробничих процесів.
Російсько-англійський технічний словник А.Чернухіна [1],
виданий 1971 року видавництвом Міністерства оборони СРСР, заслуговує на увагу,
адже вміщує 80 000 термінів та термінологічних сполучень з різних галузей
науки і техніки (наприклад, металургії, машинобудування, радіоелектроніки
тощо). Та знаходимо на його сторінках достатню кількість термінологічних
одиниць з авіаційної техніки, залізничного,
водного, автомобільного,
повітряного і трубопровідного транспорту. Словник створений для широкого
кола наукових та інженерно-технічних працівників, перекладачів, студентів,
курсантів та слухачів вищих навчальних
закладів.
Німецько-російський залізничний словник [2],
виданий у Москві 1987 року (автори Д.Бунін та Б.Горовая, загальна редакція – Н.Фрідман), нараховує 40 000
термінів залізничного транспорту і
складається з таких розділів: залізничний шлях та будівництво штучних споруд,
локомотивне та вагонне господарство, електрифікація залізниць, рухомий склад,
електроніка, автоматика та телемеханіка на станціях і перегонах, експлуатація
залізничних доріг, пасажирські та вантажні перевезення. Крім цього, в словник
як додаток включено нові списки скорочень, де репрезентовано офіційні назви
залізниць держав світу, позначення типів вагонів, показники та вимірювачі
експлуатаційної роботи залізниць, назви міжнародних залізничних організацій.
Словник призначений для наукових та інженерно-технічних працівників транспортних закладів, викладачів та
студентів транспортних ВНЗ.
Надзвичайно популярний Німецько-російський,
російсько-німецький транспортний словник видавництва «РУССО» [3], що датується 2004 роком. Словник уміщує
42 000 термінів, з них 18 000 термінів у німецько-російській частині
та більше 23 000 термінів у російсько-німецькій частині; в основний текст
залучено лексику з таких галузей, як транспортне господарство, економіка
транспорту, транспортна політика, транспортне право, логістика. Вагомою
перевагою цього видання, як на нашу думку, є подані у кінці словника скорочення
і абревіатури, а також тлумачний словник термінів транспорту.
В Україні видавництво словників, як і в
Росії, знаходиться на достатньо високому рівні, хоча й друкується меншим
накладом. Гарним прикладом є Російсько-український словник
термінологічної лексики Н.Шило [4], що містить понад 10 тисяч
найуживаніших термінів і термінологічних словосполук з різних галузей науки та
техніки, перекладених українською мовою. З масиву сучасних термінів вилучено
кальковані й транслітеровані російські лексеми, повернено багато власне українських
термінологічних одиниць, подано також граматичну характеристику найбільш
уживаних у науці і техніці термінів.
Короткий російсько-українсько-англійський
транспортний словник (основні поняття організації перевезень на транспорті) побачив світ 2008 року, автор Н.Нікуліна [5].
Пропонована праця є першою спробою в українській лексикографії зібрати й
упорядкувати найуживаніші та найпоширеніші терміни транспортної термінологічної
системи на рівні трьох мов – російської, української, англійської.
Словник транспортних чужомовних
запозичень [6], автором якого є також Н.Нікуліна, вийшов друком 2010
року у видавництві Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету. Словник містить більше 3 000 термінів і понять із різних
галузей транспорту, словникові статті містять етимологічну довідку, що інформує про поняття і предмети, вказівку
щодо сфери застосування чи вживання терміна. На особливу увагу заслуговує
наявність у цьому термінографічному виданні багатьох синонімів до
термінологічних одиниць. Автор праці наводить різні за походженням та часом
виникнення терміни, враховуючи практику їх уживання, вказує
на орфографічні й акцентні норми, що відповідають чинним вимогам до терміна.
Отже, словникарство транспортної галузі
знань достатньо представлено різними термінографічними виданнями й слугує для
студентів вишів України як допоміжний засіб у процесі навчання як іноземної
мови,так і на заняттях з української мови для зіставлення питомої і запозиченої
транспортної лексики.
Література:
1. Русско-английский
технический словарь /
А.Чернухин. – М.: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1971. – 1027 с.
2. Немецко-русский
железнодорожный словарь / Д.Бунин, Б.Горовая. Под редакцией H.Фридмана. – М.:
Русский язык, 1987. – 737 с.
3. Транспортный словарь (немецко-русский, русско-немецкий): Около 42 000
терминов.
– М.: РУССО, 2004. – 872 с.
4. Російсько-український словник: Термінологічна лексика / Н.Шило.
– К.: Просвіта, 2004. – 211 с.
5. Короткий російсько-українсько-англійський транспортний словник
(основні поняття організації перевезень на транспорті) / Н.Нікуліна. – Харків: Видавництво
ХНАДУ, 2008. – 50 с.
6. Словник транспортних чужомовних запозичень
/ Н.Нікуліна. – Харків: Видавництво ХНАДУ, 2010. – 420 с.