Шпетко О.П.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ДИНАМІКА АФІКСАЛЬНИХ НЕОЛОГІЗМІВ У ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Лексична система, як і мова в цілому, є живим організмом, що постійно змінюється. Мова – явище суспільне і саме тому розвиток словникового складу та його збагачення відбиває розвиток того середовища, у якому знаходиться мова. Отже, як наголошував Ю.О. Жлуктенко суспільство є соціальним середовищем, що складає найважливіший компонент немовного середовища [1:28].

Наприкінці ХХ століття спостерігається початок періоду бурхливого розвитку науково-технічного прогресу, який охопив майже всі сфери людського життя. У новій ері науково-технічного прогресу англійська мова, як і інші мови світу, зазнала так званий “неологічний бум”, який був зумовлений необхідністю позначати велику кількість нових предметів, понять та явищ інтенсивного соціального життя в умовах “інформаційної революції”, глобалізації та соціально-економічних змін. Ю. А. Зацний зазначає, що в умовах цих кардинальних змін всі сфери людської діяльності, пов’язані із глобальною комп’ютеризацією, значною мірою інтенсифікували темпи збагачення словникового складу багатьох мов [2:70].

Поява великої кількості нових слів та необхідність виявлення способів їх розпізнавання, аналіз факторів їх виникнення та вивчення моделей їх утворення зумовила створення нової галузі лексикології, що отримала назву “неологія”. Неологія – це особлива галузь лексикології, яка вивчає і досліджує неологізми. Одна з багатьох проблем неології, яка надалі залишається невирішеною це проблема визначення самого терміну “неологізм”. Одні лексикологи вважають достатнім критерієм для віднесення слів до неологізмів їх недавнє виникнення, другі відносять до неологізмів слова, які позначають нові реалії або поняття, а треті вважають за неологізми ті слова, що незафіксовані у словниках. Отже, термін неологізм – це лінгвістичний термін, який відноситься до будь-якого новоствореного слова, до нового значення уже існуючого слова, до слова запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається носіями мови, а також до оказіоналізмів, використані одноразово в мовній практиці певного автора.

Зміни у словниковому складі мови зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами, що спричиняють, як уже зазначалось виникненню неологізмів. Існує декілька способів формування нових лексичних одиниць такі як: афіксація, морфемізація, конверсія, реверсія, словоскладання, скорочення й запозичення. Одним із найпродуктивніших шляхів формування нових лексичних одиниць в англійській мові є формування нових словотворчих елементів. Процеси формування нових словотворчих елементів в основному відбувається двома шляхами:

1. Шляхом афіксалізації повнозначних лексем (-free, -friendly, -head, -line, -near, -person).

2. Шляхом морфемізації фрагментів лексем та афіксалізацією їх (compu-, -cracy, docu-, -erati, -nomics, -tainment).

Сьогодні проглядається подальше зниження питомої ваги іншомовних запозичень і якщо досліджуючи лексичний корпус неологізмів 60-х – 70-х роках ХХ ст. ми можемо побачити, що запозичення було одним із основних засобів поповнення словникового складу, то сьогодні запозичення складає не більше ніж 2,5% від загальної кількості інновацій. Основною причиною подальшого зниження питомої ваги іноземних запозичень є те, що англійська мова має достатньо внутрішніх ресурсів для адекватного відбиття дійсності. І хоча словниковий склад англійської мови все ще відчуває іншомовний вплив, у останні два десятиліття спостерігається перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень. І на сьогоднішній день англійська мова слугує основним джерелом поповнення лексичного складу інших мов світу.

Матеріалом дослідження слугували лексичні інновації, які були відібрані із лексикографічного джерела [4] у кількості 450 одиниць. Як уже відзначалося, афіксація один з найбільш активних способів словотвору. Серед продуктивних префіксів слід відзначити: bio- (bioattack, bioprivacy, biorobotics), compu- (compuserve, computalk, compuworld), cyber- (cybercrash, cyberculture, cyberopsy), eco- (ecoguard, ecotage, ecothermology), enviro- (envirocrime, enviromentalistic, environomics), hyper- (hypercar, hyperflier, hyperpower), info- (infobahn, infomercial, infotech), multi- (multilocal, multiracial, multisporter), nano- (nanobot, nanocosm, nanomachine), giga- (gigadeath, gigastore, gigaworld).

Досить продуктивним суфіксами на сьогодні являються: -cide (bullycide, democide, geocide), -cracy (corpocracy, eurocracy, mobocracy), -friendly (climate-friendly, client-friendly, user-friendly), -head (cyberhead, nethead, techhead), -holic (celloholic, dietholic, netaholic), -ism (endism, eracism, euphonism), -ist (declinist, ecolonomist, voluntourist), -itis (deadlineitis, featureitis, scandalitis), -naut (chrononaut, infonaut, internaut), -nomics (mediconomics, bionomics), -person (barperson, houseperson, statesperson) -tainment (agritainment, casinotainment, infotainment).

Так, у межах проведеного дослідження було встановлено, що 183 нових лексичних одиниць, а саме 40,6 % від проаналізованих прикладів – це неологізми створені за допомогою афіксів. Таким чином ми приходимо до висновку, що афіксальні неологізми домінантні у процесі виникнення нових слів і потенційно найпродуктивніші у поповненні словникового складу англійської мови. Отже, у сферах радикальних змін соціального життя активно відбуваються процеси оновлення та збагачення словникового складу англійської мови. Збагачення словникового складу відбувається завдяки власними внутрішньомовними ресурсами англійської мови, головним з яких є афіксація. Велика кількість неологізмів, утворених за допомогою афіксів, свідчить про те, що можливості даного процесу у сучасній англійській мові необмежені.

Література:

1. Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы (60 – 70-е годы). Киев: «Наукова книга». 1983. – с. 10, 28, 147

2. Зацний. Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький дер. уні. 2001. – с. 23-24, 70

3. Зацний. Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ століття. – Запоріжжя: РА “Тандем -У”, 1997. – с. 390- 393.

4. Зацний. Ю.А., А. В. Янков Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: англо-український словник. Вінниця: Нова Книга, 2008. – 360 c.