Лавріненко О. В.

кандидат юридичних наук, доцент,

Донецький юридичний інститут МВС України

Генезис доктрини принципів трудового права як предмет наукової розробки на сучасному етапі

Актуальність означеного вище напряму обумовлена насамперед тим, що будь-яке наукове відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст, оскільки спричиняє критичний [1, с. 16–17] перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу, що вивчається. Саме тому до важливих принципів загальнонаукової методології відноситься історичний принцип [2, с. 31–32]. Сучасне науково–теоретичне мислення «прагне проникнути в сутність явищ і процесів, що вивчаються. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду його у виникненні та розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення... У цьому зв’язку особливого значення набувають вивчення історичного досвіду, аналіз та оцінювання історичних подій, фактів, попередніх теорій у контексті їх виникнення, становлення та розвитку» [3, с. 15–16]. Іншими словами, застосування історичного підходу дає змогу дослідити виникнення, формування й розвиток процесів і подій, у тому числі в праві, у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. Застосування історичного підходу передбачає активне застосовується в його межах, зокрема, порівняльно–історичного методу як сукупності пізнавальних засобів, процедур, що «дозволяють виявити схожість і відмінність між явищами, котрі вивчаються, визначити їхню генетичну спорідненість (зв’язок за походженням), загальне й специфічне в їхньому розвитку» [3, с. 15–16], а також термінологічного принципу, що «передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, установлення взаємозв’язку й субординації понять, їхнього місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується дослідження» [3, с. 59]. З огляду на зазначене, цілком закономірним феноменом є те, що «...поиск концепции развития трудового права в условиях многообразия форм собственности экономики все чаще обращает внимание исследователей на изучение отечественной истории законодательства о труде и особенностей нормативной систематизации, становление трудового права как науки... В этом смысле не только наука права, но и законодательные, правоприменительные органы заинтересованы в более полном знании и обобщении опыта государственно–правового регулирования отношений в сфере труда дореволюционного и советского периода» [4, с. 85]. «Знание прошлого, – справедливо наголошує С.Ф. Платонов, – помогает понять настоящее и объясняет задачи будущего. А народ, знакомый со своей историей, живет сознательно, чуток к окружающей его действительности» [5, с. 40]. Разом із тим історичному підходу властиві певні ілюзії, помилки, котрі засновані, серед іншого, на некритичній ідеалізації того чи іншого етапу, підходу, авторської концепції історичного розвитку [6, с. 16], а тому вкрай необхідним є таке поєднання логічного й історичного, завдяки якому «стає можливим у теоретико–логічному втримати та відобразити смисл історико–генетичного» [7, с. 176–177]. Теорія повинна не просто відображати об’єктивну реальність такою, якою вона є наразі, але й виявляти її тенденції, головні напрями її закономірного розвитку, показати дійсність у єдності таких її необхідних моментів, як минуле, сьогодення й майбутнє. Тому теорія не може бути чимсь незмінним, раз назавжди даним, застиглим, а повинна постійно змінюватися, розширюватися, заглиблюватися, уточнюватися й т.ін.

Історично проблемні теоретико–прикладні питання щодо структури системи, сутності та механізму реалізації як загалом принципів права, так і трудо–правових принципів завжди й небезпідставно привертали пильну увагу науковців. Ще за радянських часів вийшла у світ низка фундаментальних праць таких учених, як М.Г. Александрова, Г.І. Гуляєва, Я.А. Kapacьова, Є.О. Лукашевої, Р.З. Лівшиця, В.І. Нікітінського, В.І. Прокопенка й О.В. Смірнова. Серед сучасних праць – це, зокрема, монографічні дослідження теоретиків права А.М. Колодія і С.П. Погребняка, а також розробки представників науки трудового права Т.З. Гарасиміва, І.К. Дмитрієвої, О.Я. Лаврів, А.М. Лушнікова, М.В. Лушнікової, П.Д. Пилипенка, П.Д. Проскурякова та В.Н. Скобєлкіна. Певна увага приділялась означеним проблемам і автором даної публікації [8, с. 174–258; 9, с. 23–90; 10–14].

З огляду на наявну значну кількість наукових розробок проблематика принципів може кваліфікуватися як перманентна й гостро актуальна. Наявні доктринальні розробки природно потребують узагальнення, систематизації, а дослідження безпосередньо історії становлення й розвитку доктрини принципів трудового права представляє собою окремий інтерес, позаяк учення про такі принципи не завжди виявляється досконалим: колишні – радянського періоду (деякі доктринальні підходи в цій царині розглядалися навіть як «извращения в теоретической работе» [15, с. 82]), як і сучасні, і новітні тенденції його розвитку є відверто дискусійними, спірними, а авторські підходи почасти – неспроможними, заперечними, парадоксальними. Як наслідок, дотепер відкритим, у т.ч. на законодавчому рівні, залишається як питання про сутність, ознаки, особливості форм практичної реалізації, так власне й самий перелік галузевих принципів трудового права.

Правові принципи – не лише правова, а й філософська, соціологічна категорія. Кожна галузь права має свої принципи, які визначають для цієї галузі найсуттєвіше, найбільш характерне...» [16, с. 48]. Керуючись наведеними постулатами, можна дійти висновку, що одним із пріоритетних завдань наукових розробок на сучасному етапі науки трудового права є використання історичного підходу під час з’ясування генезису доктрини принципів трудового права, виявлення дискусійних і неспроможних концептуальних підходів та здійснення на підставі цього теоретичних узагальнень і висновків. Розкриваючи глибинний механізм розвитку теоретичного знання, відомий фізик–теоретик академік П.Л. Капіца наголошував, що найбільш «потужні поштовхи в розвитку теорії» ми спостерігаємо тоді, коли вдається знайти саме «несподівані факти, які суперечать сталим поглядам». Якщо такі протиріччя вдається довести до більшого ступеня гостроти, то теорія повинна («вимушена») змінитися й, отже, розвинутися. Таким чином, конгеніально висновує П.Л. Капіца, «…основним двигуном розвитку науки є відшукання цих протиріч» [17, c. 18]. А згодом, відшукавши означені протиріччя (у їхній специфічній для кожного випадку формі), теоретичне дослідження повинне дати ідеальну форму майбутнього предмета (процесу), той образ майбутнього, що буде досягатися в ході практичної реалізації теорії, накидати загальні контури цього майбутнього, намітити й обґрунтувати основні напрями й форми руху до нього, шляхи й засоби його об’єктивації.

Література

1. Лавріненко О.В. Засоби подолання монополізму й догматизму в сучасній юридичній науці (філософсько–правові аспекти) / О.В. Лавріненко, С.Г. Кузьменко // Господарсько–правове, цивільно–правове та фінансово–правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: мат–ли Всеукр. наук.–практ. конф., (м. Донецьк, 27 листопада 2009 р.). – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – С. 15–17.

2. Лавріненко О.В. Роль та значення термінологічного й історичного принципів у дослідженні структури й змісту механізму правового регулювання трудових відносин працівників ОВС України (теоретичні аспекти) / О.В. Лавріненко // Господарсько–правове, цивільно–правове та фінансово–правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: мат–ли Всеукр. наук.–практ. конф., (м. Донецьк, 14 листопада 2008 р.). – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2008. – С. 33–41.

3. Шейко В.М. Організація та методика науково–дослідницької роботи / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – К.: Знання, 2006. – 268 с.

4. Соболев С.А. Метод трудового права и методология права: вопросы теории, истории / С.А. Соболев // Российский ежегодник трудового права. – 2005. – № 1. – С. 85–99.

5. Платонов С.Ф. Сочинения: в 2 т. / С.Ф. Платонов. – СПб.: Наука, 1993. – Т. 1. – 672 с.

6. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): моногр. / О.А. Беляневич. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

7. Нерсесянц В.С. Логическое и историческое в познании государства и права / В.С. Нерсесянц // Методологические проблемы советской юридической науки. – М.: Наука, 1980. – С. 174–225.

8. Лавріненко О.В. Актуальні питання теорії трудового права в контексті сучасного розвитку правової системи України: моногр. / О.В. Лавріненко. – Донецьк: Вебер, 2007. – 428 с.

9. Лавриненко О.В. Правовая природа и порядок возникновения служебно–трудовых отношений работников органов внутренних дел Украины: моногр. / О.В. Лавриненко. – Донецк: Норд–Пресс – ДЮИ ЛГУВД, 2007. – 262 с.

10. Лавріненко О.В. Місце принципу єдності й диференціації правового регулювання соціально–трудових відносин в структурі загальної системи права, його роль в процесах систематизації галузевих принципів та проблемні аспекти характеристики його співвідношення з методом трудового права [Електронний ресурс] / О.В. Лавріненко // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 231–248. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ FP/2010–2/10lovmtp.pdf.

11. Лавріненко О.В. Принцип єдності й диференціації правового регулювання соціально–трудових відносин у системі галузевих принципів трудового права України: моногр. / О.В. Лавріненко. – Донецьк: Ноулідж – ДЮИ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 358 с.

12. Лавриненко О.В. Проблемы и особенности реализации принципов и норм трудового права в законодательстве о службе в органах внутренних дел Украины: моногр. / О.В. Лавриненко. – Донецк: Ноулидж – ДЮИ ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2010. – 474 с.

13. Лавриненко О.В. Система принципов, предмет и метод трудового права, их роль и соотношение в процессах отраслеобразования (проблемы теории) / О.В. Лавриненко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2010. – № 3. – С. 170–182.

14. Лавриненко О.В. Проблемы терминизации средств, уровни и сферы реализации принципа единства и дифференциации правового регулирования трудовых отношений [Електронний ресурс] / О.В. Лавриненко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 559–565. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10lovrto.pdf .

15. Войтинский И.С. Против извращений в теоретической работе по советскому трудовому праву / И.С. Войтинский // Проблемы социалистического права. – 1937. – № 1. – С. 80–86.

16. Грузінова Л.П. Трудове право України / Л.П. Грузінова, В.Г. Короткін: у 4 ч. – К.: МАУП, 2003. – Ч. 1. – 128 с.

17. Капица П.Л. Эксперимент. Теория. Практика. / П.Л. Капица. – М.: Наука, 1987. – 312 с.