Максимчук І.А., Кардінал Т.Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Фізична культура як чинник формування здорового способу життя студентської молоді

 

          Збереження здоров’я людей є головною проблемою сучасного людського суспільства. Сучасний ритм життя, екологічні проблеми, наслідки технічного прогресу – все це справляє негативний вплив на здоров’я людей та, насамперед, на здоров’я молоді. В сучасному світі має місце небезпечна тенденція до зниження мотивацій здорового способу життя серед широких кіл населення, в тому числі і серед молоді.

         Метою даного дослідження є визначення особливостей впливу фізичних вправ на здоров’я молоді, визначення позитивних сторін впливу фізичної культури на життя студентської молоді.

         Настав час, коли вищі навчальні заклади поряд з навчанням та вихованням зобов’язанні ставити в пріоритетному порядку задачу збереження  здоров’я молодої людини. Необхідний значний перегляд відношення до здоров’я молоді. Прищеплення культури здорового способу життя повинно стати обов’язковим та безпосереднім результатом освіти.

         Проблема здоров’я студентської молоді стає приоритетним напрямком розвитку закладів професійної освіти, закликаних готувати конкурентноздатних спеціалістів. Саме на це звертають увагу науковці: О. Агаджаняна, Б. А. Ашмаріна, В. К. Бальсевича, Бурова О.Г., Волошин О.Р., Здравомислов А.Г., Савченко С.Я., Платонов В.М.[1].

Формування здорового способу життя залежить тільки від нас самих, наших переваг, переконувань та світогляду, є головним важелем первинної профілактики в укріпленні здоров’я населення через зміну стилю та укладу життя, його оздоровлення з використанням гігієнічних знань для подолання шкідливих звичок, гіподинамії та несприятливих сторін життя, пов’язаних з різноманітними ситуаціями.

 Поняття "способу життя" досить багатопланове, охоплює різні сфери життєдіяльності людей і тому застосовується в багатьох наукових дисциплінах і дослідженнях: в філософії, політології, культурології, соціології, педагогіці, психології та інших галузях пізнання.

 Здоров’я – це перша й найважливіша потреба людини, яка визначає його здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя – це раціонально організований, активний, трудовий, загартовуючий та в той же час захищаючий від впливу навколишнього середовища спосіб життя, який дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне й фізичне здоров’я.

Сучасні методики дозволяють встановити рівень здоров’я студентів. Один з них розроблений ВНІЦ профілактичної медицини Мінохорони здоров’я РФ. Вона заснована на вимірах резервів здоров’ я організму і включає виміри таких показників: вік, зріст, маса, систологічний тиск (СТ), діастологічний тиск (ДТ), частота серцевих скорочень (ЧСС). Залежно від величини індексу здоров’ я виділяють групи студентів з дуже низьким, низьким, середнім, високим і дуже високим показником здоров’ я.

За результатами різноманітних досліджень за названою методикою і інформацією медпункту університету показують, що серед обстежених дуже високий показник здоров’я має 5% студентів, високий - 20%, середній - 15%, нижче середнього і низький рівень здоров’я виявлено у 60% обстежених студентів. Ці дані збігаються з аналогічними для інших ВНЗ [2].

Це можна пов’язати з такими чинникими:

-   різке погіршення соціальних умов життя;

-   проживання в умовах неповноцінного харчування (несвоєчасне харчування, обмежене харчування, некалорійне, незбалансоване харчування та ін.);

-   екологічні умови;

-   недостатня валеологічна освіта;

-   куріння, уживання алкоголю і навіть наркотичних препаратів;

-   перевантаженість навчального процесу, робота на комп’ютерах;

-   відсутність елементів здорового способу життя;

-   недостатня участь і активність студентів на заняттях фізичною культурою, у спортивних секціях і навіть ігнорування останніми.

У сучасному суспільстві проблеми формування потреби студентів вузу в здоровому способі життя займають ключові позиції, тому що студенти — основний резерв і значна частина трудових ресурсів народного господарства, а стан здоров’я сту­дентів сьогодні — це громадське здоров’я, здоров’я нації через 20, 30 років.

Студент, як людина певного віку і як особистість, може бути охарактеризований з трьох позицій:

1)     з соціального боку, де відображені громадські прояви, відносини.

2)     з психологічного боку, це психологія особистості.

3)     з біологічного (фізичний стан студента).

Студентський вік характеризується інтенсивною роботою над формуванням своєї особистості, вивченням стилю поведінки.

У студентському віці завершується фізичне дозрівання організму. Цей період характеризується розвитком фізіологічних потенціалів (максимальна реактивність організму, оптимальні рівні артеріального тиску та ін.). До 17-18 років процес всебічного вдосконалення рухової функції близький до завершення. Одночасно спостерігається збільшення максимальних показників сили, швидкості рухів та інших показників, що свідчить про розвиток рухового апарату [3].

Молоді люди в цей період володіють величезними можливостями для навчання, громадської діяльності. Тому фізична культура і спорт стає дійсно найважливішим засобом зміцнення здоров'я, природною біологічною основою для формування особистості, ефективного навчання, успішної суспільної діяльності [9]. Формування здоров'я успішно може проходити в умовах організації здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров'я, підвищують продуктивність праці. Це такі форми і способи щодення, відмови від шкідливих звичок, загартування, оптимальний руховий режим. За таких умов стан здоров'я студентів змінюється і однозначно покращується. Стан здоров'я визначають впливом багатьох факторів. Але до умов, що дозволяють зберегти здоров'я, без сумніву, необхідно віднести і фізичну культуру. Не слід вважати, що заняття фізичною культурою і спортом автономно гарантують відмінне здоров'я. Обов'язковою умовою здорового способу життя студента є відмова від вживання алкоголю, паління, наркотиків.

         Отже, можна зробити висновок, що формування стійких мотиваційних установок у студентів до занять фізичним вихован­ням можна забезпечити шляхом комплексної реалі­зації охарактеризованих завдань та тісної співпраці усіх учасників педагогічного процесу. Заняття фізичними вправами зміцнюють здоров'я, підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтримують фізичну і розумову працездатність.

Список використаних джерел:

1.     Гладощук О. Г. Педагогічні умови вдосконалення культури зміцнення здоров’я студентів в системі фізичного вихован­ня у вищому навчальному закладі: автореф. дис. на здобут­тя наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання»/Гладощук О. Г. — Київ, 2008. — 20 с.

2.     Горбатий А. Ю., Шиндрик А. А. Фізична культура як фактор формування здорового способу життя особистості [Електронний ресурс] Режим доступу http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Gorbati.php

3.     Мосійчук Л.В., Дзюбановський А.Б., Мельникович Б.І. Чинники формування у студентської молоді стійких мотивів та звички до систематичних занять фізичним вихованням/ Мосійчук Л.В., Дзюбановський А.Б., Мельникович Б.І // Теорія та методика фізичного виховання: науково-методичний журнал. – Харків: ОВС, 2009. — N 2. — 52 С.