Біологічні
науки / 9. Біохімія та біофізика
Федорищенко Г.В., Денисова О.М., Кліпакова Ю.О., Данченко
О.О.
Мелітопольський
державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького
Особливості перебігу процесів ліпопероксидації і змін
вмісту
жиророзчинних вітамінів при низькотемпературному
зберіганні м’яса птиці
Найнебезпечнішим агентом, що порушує
тваринні клітини при зберіганні м'яса, є кисень, а саме його активні форми
(АФК). У цих клітинах багато залізовмісних білків, які за певних умов здатні перетворювати
звичайний кисень у небезпечний для м'яса супероксид. Саме він відіграє роль
ініціатора пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Якщо м'ясо зберігати в умовах,
які виключають розвиток мікрофлори, то найбільш негативним процесом, що
визначає якість продукту, є нагромадження продуктів ліпопероксидації [1].
Останнім часом для збільшення термінів
зберігання м'ясної продукції широко використовуються різні антиоксиданти, хоча
їх використання не завжди є обґрунтованим і в деяких випадках призводить до
погіршення якості м'ясної продукції. Тому метою даної роботи було визначення
специфіки перебігу процесів ліпопероксидації і змін вмісту жиророзчинних
вітамінів у м’ясі гусей залежно від температури його зберігання. М’ясо
гусей обрано як таке, що має високу здатність до ліпопероксидації внаслідок
високого вмісту ненасичених жирних кислот у його складі.
Інтенсивність процесів ліпопероксидації визначали за
вмістом вторинних продуктів ПОЛ, здатних взаємодіяти з 2-тиобарбітуровою кислотою
(ТБК-активні продукти) з утворенням триметинового комплексу [2]. Стан неферментативної
системи – за динамікою вмісту основних тканинних антиоксидантів, вітамінів А,
Е, і β-каротину [3].
Аналіз динаміки ТБК-активних продуктів по трьох температурах (-6ºС,
-12ºС, -18ºС) свідчить, що загальні закономірності
накопичення вторинних продуктів ліпопероксидації зі зниженням температури
зберігання принципово не змінюються.
Вміст ТБК-активних продуктів,
нМоль/г |
Термін, доба |
Апроксимовані
в SPSS результати описуються квадратичними функціями. Відмінності динаміки
цих функцій полягають у тому, що чим нижче температура, тим більш тривалим є
період вихідної про-анти-оксидантної рівноваги зі стабільним вмістом
ТБК-активних продуктів. Найшвидше
активізація процесів ПОЛ відбувається при температурі -6ºС. Так, вже
протягом першого місяця спостерігається збільшення вмісту ТБК-активних
продуктів у 4 рази, надалі зміна цього показника наближається квадратичної
залежності і до чотирьохмісячного терміну збільшується у 50 рази (рис. 1). |
Рис 1.
Динаміка ТБК-активних продуктів в
м’язовій тканині при температурі -6ºС та її апроксимація |
Термін, доба
Зниження температури до -12ºС
сприяє збільшенню інтервалу вихідної стабілізації. Протягом 30 доби зберігання,
вміст продуктів ліпопероксидації утримується на сталому рівні, і тільки з
другого місяця активізація процесів ПОЛ призводить до нагромадження продуктів
пероксидації. У цілому вміст ТБК-активних продуктів за чотири місяці
зберігання, збільшується в 2 рази (рис. 2).
Динаміка змісту
ТБК-активних продуктів при -18ºС характеризується ще більш тривалим
періодом рівноваги між про- і антиоксидантами. Тільки з кінця третього місяця
починається активізація ПОЛ і протягом четвертого місяця вміст ТБК-активних
продуктів досягає рівня відповідного показника для температури -12ºС (рис.
3).
Вміст
ТБК-активних продуктів, нМоль |
Термін, доба |
Вміст
ТБК-активних продуктів, нМоль |
Термін, доба |
Рис 2. Динаміка ТБК-активних продуктів в м’язовій
тканині при температурі -12ºС та її апроксимація |
Рис 3. Динаміка ТБК-активних продуктів в м’язовій
тканині при температурі -18ºС та її апроксимація |
Вихідний вміст вітамінів свідчить про те, що якість
м'ясної продукції використаної нами для біохімічних досліджень відповідає
вимогам ДСТУ за вмістом вітаміну А и β-каротину й рекомендаціям Інституту
птахівництва УААН за вмістом вітаміну Е. Подальші зміни цих показників
визначаються температурою зберігання м'яса (табл. 1).
Таблиця
1
Вміст жиророзчинних вітамінів у м’ясі гусей (мкг/г, n =
3, M ± m)
Термін, доба |
Температура |
Вітамін A |
Вітамін E |
β-каротин |
1 |
- 6ºС |
2,7±0,02 |
11,9±0,06 |
8,6±0,04 |
60 |
3,4±0,06* |
12,3±0,15 |
7,3±0,08* |
|
120 |
2,3±0,02* |
8,5±0,12* |
5,5±0,05* |
|
1 |
-12ºС |
2,7±0,02 |
11,9±0,06 |
8,6±0,04 |
60 |
3,2±0,02* |
12,0±0,13 |
8,6±0,05 |
|
120 |
2,3±0,03* |
11,5±0,06 |
7,1±0,09* |
|
1 |
-18ºС |
2,7±0,02 |
11,9±0,06 |
8,6±0,04 |
60 |
2,9±0,03 |
11,7±0,06 |
8,8±0,04 |
|
120 |
2,9±0,07 |
12,9±0,4 |
7,4±0,04* |
* – відмінності
достовірні на 0,05 рівні
Вміст вітаміну Е протягом 60 діб утримується на сталому рівні. І навіть
активізація процесів ПОЛ з 30 доби не призвела до достовірних втрат цього вітаміну.
На тлі активізації процесів ПОЛ, встановленої у м'ясі в цей період, така
стабільність концентрації токоферолу, імовірно, свідчить про існування альтернативних
шляхів дезактивації АФК. Але з 60 доби спостерігається достовірне падіння
концентрації вітаміну Е на 31%. Таке зниження вмісту вітаміну Е в цей період
можливо пов’язано з його антиоксидантною функцією.
Вміст вітаміну А при -6ºC протягом перших 60 діб збільшився на 26%
і досяг максимального значення. Таке підвищення вітаміну А, імовірно, пов'язане
з активізацією каротиндиоксигенази, ферменту, що каталізує трансформацію
β-каротину у вітамін А. Зниження змісту β-каротину на 15% у цей
період свідчить на користь цього припущення. Подальші зміни вітаміну А и
β-каротину односпрямовані: протягом наступної 60 діб вміст вітаміну А
скорочується на 33%, а β-каротину - на 25%. Вичерпання пула цих вітамінів,
безумовно, є свідченням погіршення якості м’яса.
Зниження температури зберігання до -12ºС сприяє стабілізації
вмісту вітаміну Е и β-каротину протягом перших 60 доби зберігання.
Збільшення вмісту вітаміну А на 18,5%, можливо, зумовлено трансформацією інших
каротиноїдів у ретинол. Протягом наступних 60 діб концентрація основного
тканинного антиоксиданту вітаміну Е утримується на сталому рівні, але вміст
інших досліджених вітамінів β-каротину й А, знижується відповідно на 17,5%
і 32%. На тлі активізації процесів ПОЛ така динаміка вітаміну А и
β-каротину є додатковим свідченням їх антиоксидантних функцій.
Динаміка вмісту жиророзчинних вітамінів при –18ºС є ще більш
стійкою: вміст вітамінів Е и А протягом усього експерименту утримується на
достовірному, незмінному рівні і тільки β-каротин частково (на 16%)
витрачається з 60 до 120 доби.
Зміни вмісту вітамінів узгоджуються з найбільш стабільною картиною ПОЛ
саме при цій температурі.
Таким чином, рівень накопичення
продуктів пероксидації у м’ясі визначається температурою його зберігання. В
межах досліджених термінів зберігання,
гальмування процесів липопероксидациії є достатньо ефективним вже при температури
‑12ºС. Проте для повноцінного збереження м'ясної продукції з високим
змістом поліненасичених жирних кислот, доцільне зниження температури зберігання
до -18°С.
Зберігання м'язової тканини при більше
високих температурах, передбачає використання антиоксидантів і стабілізаторів,
що гальмують процеси ПОЛ й окиснення вітамінів.
Література:
1. Калпi В. В., Донченко Г. В. Антиоксидантова система // Укр. бiохiм. журн. -
1995. - 67. К 2. - С. 80-85.
2.
Владимиров Ю.А., Азизова О.А., Деев
А.И. Свободные радикалы в живых системах // Итоги науки и техники. Серия
биофизика. – 1991. – № 29. - С. 3-249.
3. Коломоец М. Ю., Кузьменко М. В., Чернухина Л. А., Клименко Е. П. Роль
альфа-токоферола и ретинола в антирадикальной защите организма от язвенной
болезни // Укр. биохим. журн. - 1992. -№ 64. - С. 72-84.