Економічні науки/12 економіка сільського господарства

Івахно А. Ю., здобувач

Модель екосистеми в аналізі екологічної безпеки

Основою формування моделі екосистеми є сукупність уніфікованих і стандартизованих регламентів і нормативів антропогенного впливу, за яких рівень екологізації господарської діяльності буде відповідати рівневі розвитку продуктивних сил. Це передбачає:

- принцип мети (пріоритет довгострокових цілей і наслідків перед короткостроковими, регіональних перед локальними і т.ін.);

- принцип саморегуляції (врахування в господарській діяльності не лише позитивних, але й негативних зворотних зв’язків, дотримання їх оптимального балансу);

- принцип інтеграції (врахування внутрішньосистемних резервів щодо параметрів простору, часу, речовини, енергії й інформації у сучасній господарській практиці);

- принцип інтенсифікації (відмова від економічного розвитку за рахунок збільшення кількісних характеристик виробничої діяльності);

- принцип зниження ризику (розвиток таких напрямів зростання матеріального споживання, за яких питоме техногенне навантаження на одиницю виробленої продукції знижується ) та ін.

Показники безпеки можна умовно поділити на три великі групи. Перша з них охоплює параметри техногенного впливу на навколишнє середовище (маса скидів та викидів забруднюючих речовин; фактичні і розрахункові величини концентрацій забруднюючих речовин; рівні фізичних техногенних впливів, показники небезпеки техногенних навантажень для конкретних реципієнтів тощо).

Друга група характеризує баланс екологічних ресурсів території. До неї входять показники демоекологічної рівноваги, демографічних місткостей водних і рекреаційних ресурсів, умов організації приміської сільськогосподарської бази; відносної екологічної місткості і геохімічної активності території та ін.

Третя група показників відбиває територіальний аспект проблеми, а саме потенціал безпеки території та рівень її освоєння.

Поняття безпеки території включає оцінку можливості нанесення збитків певному комплексу реципієнтів, розташованих на даній території. Розглянемо основні складові поняття безпеки території.

1. Потенціал безпеки території, або певний “рівень стійкості” екосистеми території. У загальному вигляді потенціал безпеки - це характеристика об’єму техногенних навантажень, які можуть бути сприйняті комплексом реципієнтів без небезпеки розбалансування системи.

2. Цінність території. Цей показник відбиває виробничу, соціальну, рекреаційну, культурно-історичну значимість комплексу реципієнтів території.

3. Рівень фактичного техногенного навантаження на територію.

Зіставлення потенціалу безпеки території і фактичного техногенного навантаження дозволяє визначити деякі характеристики імовірності нанесення збитку комплексу реципієнтів території. Загальна система показників безпеки територій різних рівнів не розроблена остаточно. На локальному рівні основними показниками будуть характеристики фактичного техногенного навантаження, інтерпретовані залежно від характеристик потенціалу безпеки території. На регіональному рівні цю роль відіграють баланси екологічних місткостей та екологічних ресурсів регіону. Введення додаткового індексу цінності території дозволить зробити комплексну оцінку безпеки території й визначити території пріоритетної раціоналізації природокористування й обмеження господарської діяльності.

Література.

1. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 248 с.

2. Жаліло Л.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. – К.: НІСД, 2003. – 368 с.

3. Качинський А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України // Екологічний вісник. – 2006. – № 1. – С. 24-26.