Синенький М.О.
Керівник: Дядечко Л.П.
СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ТИПУ:
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Розвиток туризму є важливою складовою не
тільки розвитку економік країн, в й інтелектуалізації їх народів. Туристичний
комплекс здатний зробити значний внесок у збільшення виробництва валового
внутрішнього продукту (ВВП) при відносно малих капітальних затратах та
нетривалих термінах їх окупності.
Прискорений розвиток туристичної сфери може сприяти динамічному розширенню
внутрішнього ринку як основи стабільного економічного розвитку регіону [1]. За
останні 5 років туризм перетворився на потужну галузь світової економіки. За
даними Всесвітньої Туристичної Організації (ЮНВТО), туристична індустрія
виробляє 10,9% світового валового продукту та значну частину ВВП багатьох
держав світу.
За останні 10 років спостерігається значне
економічне зростання в таких країнах як: Єгипет, Туніс, Туреччина, Іспанія,
Бразилія, Куба, Філіппіни, Йорданія та багато інших. Економічний розвиток цих
держав, за висновками аналітиків, відбувався, в першу чергу, завдяки розвитку
туристичної сфери. Так, за даними ВТО, загальна сума туристичного експорту в
2007 р. перевищила $800 млрд., а це 6% загальносвітового експорту товарів та
послуг, що рівноцінно експорту автомобілів та хімічної промисловості. За
темпами зростання туристичних витрат перше місце у світі посідають країни
Африки (+7,8%), далі Близького Сходу (+5,8%), Азії та Тихого океану (+4,5%),
Америки (+4,3%), потім Європи (+2,3%). Окрім того, африканські держави очолюють
рейтинг за показником обсягів міжнародних туристичних потоків. Загальний
показник зростання в’їзного туризму в цьому регіоні склав 10%. Протягом
останніх 5 років доходи від туризму в Африці збільшились у 2 рази: з $10,5
млрд. до $21,3 млрд.
Прикладом успішного фінансового
інструменту впливу на розвиток туристичного комплексу є спеціальні економічні
зони туристсько-рекреаційного типу (СЕЗ ТР). СЕЗ ТР вважається частина
території країни, на якій встановлений спеціальний режим господарської
діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства. Необхідно
зазначити, що в Африці, наприклад, існує 66 економічних зон, завдяки чому і
відбулось активне економічне зростання у багатьох країнах цього континенту.
Значного розповсюдження СЕЗ ТР набули в
другій половині минулого століття. Нині функціонують такі відомі туристичні
курорти як: Хургада (Єгипет), Сусс та Зарзіс (Туніс), Кіш (Кенія), Анталія
(Туреччина), Барселона (Іспанія), Амазонія
(Бразилія), Дубаї (ОАЄ), острови
Батаан (Філіппіни), Акаба, Тала Бей (Йорданія) і багато інших, які
продемонстрували найбільший розвиток завдяки пільговій політиці влади країн
щодо туристичної галузі. Саме пільговий режим, який формують
зовнішньоторговельні, фіскальні, фінансові та адміністративні пільги, був
спрямований на те, щоб забезпечити не лише вільний рух туристських потоків, але
й капіталів, робочої сили, грошових ресурсів. Це досягається завдяки:
– наданню відстрочки сплати ПДВ на
імпортоване обладнання. Зокрема в ОАЄ 200 готелів було обладнано на таких
умовах, а уряд Тунісу дозволив здійснювати іноземні інвестиції в туризм без
усіляких обмежень, в результаті чого в 1996 р. повністю або частково іноземці
почали фінансувати будівництво 156 готелів. Це складає майже 26% всіх готельних
можливостей країни;
– запровадженню адміністративних пільг,
наприклад, в ОАЄ (мінімізація
бюрократичних процедур; можливість іноземним громадянам мати 100%
власність на існуючу в СЕЗ компанію; спрощений порядок отримання віз для
власників та працівників компанії) були сформовані сприятливі умови для
розвитку іноземних компаній на території даної країни. Так, свої представництва
в Дубаї відкрили близько 1700 компаній різних галузей економіки з 80 країн [2];
– організації урядом Тунісу туристичних
шкіл в кожному з курортних регіонів, що забеспечує підготовку кадрів для
галузі. Крім того, держава оплачує навчання, а також проживання в гуртожитках
усіх бажаючих навчатись. Така державна субсидія сприяла зниженню рівня
безробіття в країні, що в свою чергу призвело до підвищення життєвого рівня
населення не тільки регіону, а й країни в цілому. В сфері обслуговування Тунісу
зайнято майже 36% економічно активного населення [3];
– виділенню урядом, наприклад, Туреччини
пільгових позик до 50% від загальної суми капіталовкладень фірм у маркетинг,
дослідження і розвиток туризму, охорону навколишнього середовища. Нині курорти
Туреччини є одними з найбільш відвідуваних іноземними подорожуючими. Піднесення
туризму в Туреччині дозволяє країні збільшувати свій бюджет за рахунок
іноземної валюти, розвивати інфраструктуру ринку, підтримувати зв’язки з іншими
країнами і тим самим поліпшувати економіку країни [4];
– створенню Dubai Health Care City
(містечко з охорони здоров’я Дубаї), де функціонують виключно компанії з
надання рекреаційних та медичних послуг. Це забезпечило значний
науково-технічний розвиток в цій країні і дало можливість компаніям практично
всіх країн світу бути представленими у даній СЕЗ.
Організація СЕЗ ТР дає змогу збільшити
залучення іноземних інвестицій в реальний сектор економіки регіонів, а тому
сприяє зростанню економічної активності, збільшенню інвестицій, зайнятості,
міжнародної торгівлі, тощо. В довгостроковому аспекті СЕЗ ТР стають центрами
запровадження передових технологій, розвитку економіки регіонів та формування
ефективних господарських зв’язків. Близько 20 років функціонують філіппінські
зони і впродовж усього періоду залишаються стратегічним інструментом
економічного розвитку країни. Завдяки ефективному функціонуванню СЕЗ, обсяг
інвестицій щорічно збільшується майже на 160%. Крім того, статистика свідчить,
що поява 5-ти робочих місць в СЕЗ опосередковано призводить до створення ще
8-ми місць поза межами СЕЗ. Середньорічний темп зростання зайнятості на
Філіппінах складає 35% [4].
Поява перших СЕЗ в ОАЄ у 1995 р. дала наступний результат: значно зросла
співпраця з іноземними корпораціями, збільшився обсяг прямих інвестицій, відбувся
розвиток рівня інфраструктури. В результаті масштабних капіталовкладень в
останні роки в структурі ВВП зросла частка торгівлі та туризму до 12%. Туризм став однієї з головних статей
виробництва валового продукту ОАЄ після нафтодобувної галузі. Необхідно
зазначити, що ємність туристичних потоків щорічно стабільно зростає. Так,
середня завантаженість курортів у 2003 р. складала 70%, а у 2007 р. досягла 87%.
Уряд ОАЄ має перспективні плани щодо СЕЗ "Дубаї" і, зокрема, до 2010
р. планується залучити 10 млн туристів, в 2015 р.– більше 40 млн [4].
Отже, запорукою ефективного функціонування
СЕЗ повинно стати визначення раціональних масштабів СЕЗ, що зменшить початкові
капіталовкладення на створення інфраструктури й полегшить організацію
управління економічною зоною; забезпечить уникнення необґрунтованого поширення
пільг на всі види діяльності; мінімізує бюрократичні чинники; створить стабільне
та прозоре законодавче регулювання, що дасть змогу послабити корупцію та
зловживання пільгами, а в майбутньому і зберегти авторитет держави серед
іноземних інвесторів.
Література
1. Свиридова Н.Д. Объекты
инвестирования в сфере туризма региона. – Бердянск, 2008. – Интернет-ресурс:
http://ariu.berdyansk.net/.
2. ОАЭ: характеристика
свободных экономических зон и коммерческих групп, действующих на территории ОАЭ
// http://catalog.fmb.ru/oae7.
3. Свободные экономические
зоны Туниса: новые инвестиционные возможности // http://www.nalogi.net.
4. Инвестиционная
политика Турции // www.zarubejye.com.