Державне регулювання економіки
студент Жук Є. В.
Європейський університет Уманська філія
Економічна криза в Україні:
наслідки та перспективи виходу з неї
Поява та розвиток світової
економічної кризи, це не випадкове явище, а циклічний та закономірний процес
розвитку економіки не тільки окремої країни але й світової економічної системи в
цілому. Тож, виникнення економічної
кризи в Україні є результатом внутрішньої нестабільності з однієї сторони, а з
іншої, негативним впливом зовнішніх чинників. Поява перших тривожних дзвіночків
про «приступи» економічної системи США, не привернула уваги наших посадовців, натомість, вони
прокоментували це явище наступним чином: «то в США — криза, а ми ще замалі в
економічному плані й надто далеко від Америки, щоб відчути щось подібне». Саме
це і було головним прорахунком українських високо посадовців та економічних
експертів, які свідома відмовились Як
наслідок, уже з другої половини 2008 року почалося істотне скорочення експорту,
що призвело до зупинки виробництва:. Зокрема: 1. Скорочення експорту
металургійної та хімічної галузі, що призвело до скорочення та навіть повної зупинки
певної частини виробництв; 2. В другому та третьому кварталі 2008 року відбулося
заморожування більшої частини проектів, пов’язаних з будівництвом житла,
офісних і торговельних приміщень. Це, у свою чергу, призвело до скорочення
працівників у девелоперських та будівельних компаніях. 3. Через
обмеженість можливостей кредитних установ для нарощування кредитної активності
почалося суттєве скорочення обсягів торгівлі споживчими товарами, товарами
довгострокового використання. Це, у свою чергу, призводить до скорочення
доходів усіх, хто задіяний у просуванні цих товарів до кінцевого споживача. 4. Останніми роками в Україні був наплив закордонних позик та
інвестицій. Країна купалася в грошах. Потік грошей був настільки великим, що
країна не могла переварити його, і як результат – зліт цін на товари і послуги,
зарплатний бум. 5. Упродовж семи років
сприятлива зовнішня кон’юнктура і збільшення споживчого попиту давали Україні
змогу підтримувати високі темпи зростання економіки. Однак, в умовах світової
фінансової кризи ця модель виявилася нестійкою [2].
Отже, під впливом вищевказаних факторів глибока та всеохоплююча не тільки
економічна, а й соціальна криза, матиме такі наслідки для України: реальний ВВП
знизиться на 4,3% через скорочення внутрішнього попиту, видатки зведеного
бюджету скоротяться по відношенню до ВВП, зведений бюджет буде не
збалансованим, за оцінкою у 2009 р. дефіцит поточного рахунку складе 6,1% від
ВВП і буде профінансований за рахунок додатного сальдо рахунку фінансових
операцій, у 2009 р. дефіцит рахунку поточних операцій на рівні 3,1% від ВВП
буде профінансовано за рахунок міжнародних резервів НБУ та кредиту МВФ, за
оцінками, темп приросту грошової маси сповільниться до 7,6% в 2009р., зростання
індексу споживчих цін досягне 25,4% в середньому за 2008 р. та сповільниться до
16,4% в 2009 р., в 2009 р. середньорічний обмінний курс гривні буде 6,3 грн. за
дол. США [1].
Виникає ряд питань, вирішення
яких потребує негайного вирішення. Зокрема, що ж робити з усіма цими викликами,
які стоять перед нашою країною? Що має зробити вище керівництво держави, для
того щоб зменшити наслідки економічної кризи?
Подолання економічною кризи в
Україні потребує реалізації наступних заходів [3]:
1. У нових світових економічних
умовах прерогативою для України має стати інвестиційний клімат, якщо ми не
прийме це до уваги то тоді нашій країні
немає чого робити в новій економічній системі. Практика залучення іноземних
інвестицій для виходу з кризи є звичайною справою, саме тому такі країни як
Албанія Чехія, Словаччина «бігають» та шукають інвестора, створюючи в країні
«тепличні умови» для залучення іноземних інвестицій. В цьому можна переконатися
на про стому прикладі: інвестиції в Україну в 2008 р. склали 10 млрд. грн..,
якщо така ж тенденцію збережеться в 2009 р., то при 20 млрд. грн.. дефіциту
державного бюджету сума залучених інвестицій покриє 50% дефіциту.
2. Крім створення сприятливого
економічного клімату зазначимо ще ряд заходів які сприятимуть виходу України з
фінансової кризи: цілком відмовитися від практики загального підвищення
грошових доходів населення; НБУ має жорстко забезпечувати ініційовану
президентом України стабілізацію обмінного курсу гривні; призупинити дію пільг
і додаткових умов оплати праці державних службовців усіх рівнів і народних
депутатів; переглянути ціни на товари і послуги, що їх реалізовують
корпорації-монополісти, за рахунок скорочення невиправданих витрат,
представницьких витрат і збільшених особистих доходів персоналу управління; встановити
граничні розміри торгово-посередницьких націнок при реалізації товарів для
кожної товарної групи, запровадити систему санкцій за їх перевищення; Антимонопольному
комітету України систематично аналізувати і контролювати обґрунтованість
підвищення цін на продукцію великих підприємств і об’єднань і застосовувати
весь арсенал засобів до їхніх порушників.
3. Сприяти розвитку внутрішнього
ринку, що передбачає: реформування політики держави політику кредитування
відповідних виробництв, які працюють на потреби внутрішнього ринку; розробити і
реалізувати програми прискореного розвитку виробництва промислових і
продовольчих товарів, які мають перспективи попиту на світових ринках;
диверсифікація експортного потенціалу України.
4. Терміново вжити заходів з
ліквідації від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами, стримування
зростання імпорту і підтримки експорту. З цією метою в рамках положень СОТ слід:
переглянути ставки митних зборів на імпортовані товари у бік збільшення; запровадити
систему квот на ввезення в Україну товарів, аналоги яких виробляються в
Україні; заборонити кредитування будь-яких імпортних закупівель, крім
продовольчих товарів у разі їх дефіциту в Україні; протягом двох місяців
ліквідувати заборгованості з відшкодування ПДВ; розглянути питання про
тимчасове кредитне дотування експортних виробництв для компенсації від’ємної
різниці між собівартістю і ціною на зовнішніх ринках експортованої продукції —
за наявності в підприємства програм зниження витрат і розширення збуту сировини
і комплектуючих для експортних машинобудівних виробництв.
5. Мобілізувати фінансові ресурси
для підтримки банків і підприємств, які виробляють продовольство, товари
народного споживання, ліки й експортні товари. Для чого: розбронювати бюджетні
кошти, затримані на казначейських рахунках; для рефінансування банків і
кредитної підтримки експортних виробництв використовувати частину
золотовалютних резервів держави; скоротити на 30% витрати, передбачені проектом
бюджету на 2009 рік, за всіма напрямками витрат за винятком охорони здоров’я,
освіти, допомоги малозабезпеченим і т. ін.; кошти, які визволяються, спрямувати
на створення стабілізаційного фонду, відмовившись надалі від позики МВФ на ці
цілі; використання вже отриманих коштів кредиту МВФ зробити цілком прозорим; призупинити
приватизацію держвласності до виходу з кризи з метою недопущення її розпродажу
за безцінь; кошти від приватизації використовувати тільки на інвестиційні
програми.
6. Розробити і приступити до реалізації
державних програм створення зон і точок зростання виробництв, які масово
використовують продукцію української металургії і машинобудування (будівництво
доріг, промислових і цивільних будинків і споруд, житла, об’єктів, необхідних
для проведення Євро-2012, тощо).
Реалістично оцінюючи прогнози
стосовно економічного майбутнього нашої держави (а вони, на жаль, скоріш
песимістичні, ніж оптимістичні), слід правильно розрахувати свої сили й
використати їх якомога ефективніше, тобто будь-які плани мають відповідати
реаліям економічної ситуації яка склалася в країні. Завдання для сучасного
уряду є не «стрибати вище голови» приймаючи радикальні кроки та шокуючі
рішення, доцільніше буде максимально зберегти те що ми маємо, при реалізації
того чого наша країна раніше не знала.
Тож, для подолання і зменшення
наслідків важкої економічної кризи необхідні кардинальні зміни в економічній
політиці України, адже, нинішня економічна криза не є звичайною, і носить
характер «трансформаційної» тобто, це політико-економічна криза, інституційна,
криза міжнародного права, геополітична, цивілізаційна криза тощо.
Використані джерела:
1.
http://www.ier.kiev.ua/Ukraine/mfu_ukr.cgi