Економічні науки

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Сіменко І.В., студентка гр.. ОА-05-В Назаренко О.В.

Роль інформаційної діяльності в управлінні бізнесом

 

 В структурі економіки все важливішою стає інфор­маційно-аналітична діяльність - надання інформаційно-комунікаційних та інформаційно-аналітичних послуг різним споживачам: окремим громадянам, підприємствам і організаціям, державним установам. Інформаційні фірми, предметом діяльності яких є збір повної і якісної інформації про підприємст­ва, стають важливими агентами сучасних ринкових відносин. Для організації такого бізнесу на легальних засадах необхідні прості та чіткі процедури зби­рання та використання інформації. В Україні вже створена потужна мережа різноманітних агенцій, організацій, фондів, метою діяльності яких є прове­дення аналітичних оглядів і прогнозних оцінок різних сфер суспільного жит­тя. Дуже важливим для подальшого розвитку національного ринку, особливо в умовах вступу України до СОТ, є вивчення та узагальнення досвіду підпри­ємств, які займаються інформаційно-аналітичним бізнесом, порівняння їх діяльності з аналогічною в країнах Європейського співтовариства, визначення сучасного змісту інформаційної галузі економіки.

У науковій літературі і господарсь­кій практиці актуальним є питання визначення сутності та масштабів інформаційної діяльності. Так, Ф. Махлуп відносить до інформаційної сфери такі п'ять груп діяльності: наукові дослідження та розробки; освіта; засоби масового спілкування; інформаційні машини; інформаційні послуги.

У Законі України «Про інформацію» інформаційна діяльність визначаєть­ся як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Слід зазначити, що жодна з наведе­них класифікацій видів інформаційної діяльності не є досконалою. Досить по­ширеною в науці та господарській практиці є звужене трактування інформа­ційної діяльності: діяльність з технічного забезпечення процесів одержання, використання, поширення та зберігання інформації. З іншого боку, інформа­ційна діяльність трактується ширше і охоплює також сфери, де вона є допо­міжною в основному виробничому процесі.

Метою статі є визначення змісту та структури інформаційної сфе­ри економіки.

Слід зазначити, що інформаційна сфера - це такий сегмент сучасної економіки, суб'єкти якого здійснюють свою діяль­ність щодо одержання, використання, поширення чи зберігання інформації, а також технічного обслуговування цих процесів. Інформаційна сфера поділяє­ться на два сектори: перший — сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), продуктом, результатом діяльності якого є технічні засоби, програмне забезпечення тощо; другий — сектор інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), результатом діяльності в якому стають інформаційні ресурси в будь-якому вигляді: віртуальні або на технічних носіях (книги, журнали, докумен­ти, дискети, фільми тощо). В обох секторах відбуваються процеси одержання, використання, поши­рення та зберігання інформації. Але якщо в секторі ІКТ здійснюється технічне забезпечення цих процесів, то в секторі ІАД виробляються та реалізуються різ­номанітні інформаційні ресурси — продукти інтелектуальної діяльності.

Мета інформаційного бізнесу - охарактеризувати та проаналізувати загальний і фінансовий стан конкретної компанії, галузі, регіону тощо. На основі цієї інформації клієнт, який її замовляє, переконується в надійності партнера, дізнається про можливі вигоди чи проблеми. Завданням інформаційної фірми стає збір повної, достовірної та якісної інформації про діяльність ком­панії— перспективного партнера. Для організації такого бізнесу легально необхідні прості та чіткі процеду­ри збору та використання інформації. В західних країнах ці процеси вже відпрацьовані, наприклад, у Великій Британії створено єдиний орган — Company  House, який реєструє компанії і збирає їхню повну звітність.

У сфері міжнародного інформаційного бізнесу відомою є компанія «Блумберг», яка має філії в 70 та обслуговує клієнтів у 126 країнах світу. Ця компанія створила широку клієнтську базу завдяки диверсифікації інформаційних послуг.

В Україні цей сектор також представлений потужними агенціями (Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова, Українсько-європейський консультативний центр, Міжнародний центр перспективних досліджень тощо). Ці агенції займаються дослідженнями в різних сферах суспільного життя: економіці, політиці, культурі.

Характерно, що у сфері інформаційних послуг представлені як приватні компанії, так і неприбуткові організації. Водночас, для розвитку інформаційного бізнесу вирішальним є державний вплив на суб'єкти інформаційного бізнесу, створення законодавчих умов для їхньої діяльності, поширення та включення суб'єктів цього сегменту бізнесу у світові глобальні інформаційні системи. Не­обхідною умовою цього є прозорість внутрішнього інформаційного простору в країні, яка може бути забезпечена насамперед шляхом створення інституційних і технічних передумов поширення інформації. Це потребує відсутності монопо­лії на прийняття рішень і високої дисципліни їх виконання, постійного інтелек­туального пошуку, дискусій та обговорень важливих питань сьогодення.

Формування цивілізованого інформаційного ринку передбачає наявність відповідних суб'єктів та об'єктів, а також захист їх прав, передусім прав інтелектуальної власності. Розвинені країни сьогодні багато зусиль докладають до гармонізації законодавства та правових норм функціонування ринків інформаційних ресурсів. У цих країнах законодавчо встановлені механізми висвіт­лення інформації про основні реєстраційні дані всіх господарюючих суб'єктів. Завдяки таким механізмам формується прозоре інформаційне середовище, що сприяє розвитку підприємницьких відносин, прискорює та зменшує витрати на трансакції.

Проте в Україні ці процеси не відпрацьовані й погребують як законодав­чого оформлення, так і організаційного розвитку. В українському класифіка­торі видів діяльності взагалі відсутній такий вид діяльності, як інформаційно-аналітичний бізнес, що створює хибне враження про його відсутність в економіці. Сьогодні завдяки спрощеній системі оподаткування великий відсоток бізнесу, в тому числі й зовнішньоекономічного, зосереджений у секторі при­ватних підприємців. Природно, що західних партнерів часто цікавлять питан­ня надійності їхніх українських партнерів. Однак через відсутність загально­доступного реєстру важко іноді навіть встановити, чи зареєстрований такий підприємець. Якщо інформацію про відкриті акціонерні товариства ще мож­ливо отримати, то щодо інших компаній панує повна невизначеність. Неврегульовані також питання реєстрації прав власності. Зараз формується реєстр Міністерства юстиції України, але поки що не відомо, чи буде надана можли­вість доступу до нього всіх зацікавлених осіб.

Таким чином інформаційно-посередницька діяльність стає важливим сегментом сучасного бізнесу, оскільки сприяє поширенню інформації у світовому масштабі та прискорює трансакції, що впливає на загальну ефективність підприємницької діяльності. В міжнародній практиці сектор інформаційно-аналітичних послуг досить розвинений, у ньому представлені добре відомі ве­ликі фірми та корпорації. Для України дуже важливим є вивчення зарубіжного досвіду зі створення прозорого інформаційного середовища для підприємни­цької діяльності, формування сприятливих умов функціонування інформа­ційного посередництва в різних організаційно-правових формах.

Література:

1.  Лазарева С.Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 2006. -667 с.

2.   Міжнародний центр перспективних досліджень //www.icps.com.ua.