Бондаренко В.В.
Керівник Дядечко Л.П.
Донецький національний університет економіки та торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського, Україна
РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
На світовому
туристичному ринку Західна Європа себе вичерпала. Країни Східної Європи, навпаки,
мають величезний потенціал, у тому числі -
Україна. За нашою країною - велике майбутнє, вважають міжнародні експерти. Україна
поки не дуже добре відома у світі, навіть в
Європі, але останніми роками обізнаність про неї і її популярність зростають. Географічне
місцеположення країни - в центрі Європи - за відсутності достатньої конкуренції
на найближчі п'ять років наближає її до
Клондайку щодо
розвитку готельного бізнесу, говорять
експерти. Тому інвестиції в будівництво готелів - дуже перспективний напрям. У зв'язку з цим одним з пріоритетних напрямів розвитку турбізнесу
стає удосконалення управління готелями, розробка інвестиційних
проектів, маркетингові дослідження у сфері готельного бізнесу. Держслужба
курортів і туризму України розробляє стандарти надання туристичних послуг відповідно до європейських, у тому числі і готелів. При цьому, відзначають експерти, не тільки термінологія документів повинна
бути гармонізованою з європейською, але й стандарти якості повинні відповідати європейському
рівню - а це значно складніше.
За останні шість років з 2002 по 2008 кількість
туристів, що відвідали столицю України, виросла в три рази. Також помітно активізувався один з найперспективніших
напрямів турбізнесу - діловий туризм. А значить, поліпшення якості і підвищення
комфортності київських готелів набуває вирішального значення. Проте в Києві катастрофічно не вистачає
готелів підвищеної комфортності – 4-х і п'ятизіркових.
Завантаження столичних готелів складає в середньому 80-90%. Це достатньо високий
показник за європейськими мірками. Одно-, дво- і тризіркові готелі теж мають свою клієнтуру, їх
заповнення
становить 60%. Основна клієнтура -це відряджені з регіонів. За
інформацією готелю "Дніпро", в будні дні заповнення готелю складає
90-100%, у вихідні - близько 50%. В туристичних дестинаціях, які активно відвідують туристи, - все якраз навпаки.
Столичні готелі,
побудовані три десятки років тому. Вони не
відповідають сучасним вимогам і потребують крупних
інвестицій в реконструкцію.
Сьогодні в Києві
будуються десятки малих готелів (до 2010 року їх номерний фонд повиен скласти в цілому
3-4 тисячі). В регіонах ця проблема ще гостріше. Навіть в Криму,
куди кожне літо з'їжджаються натовпи відпочиваючих, готельне будівництв
розвивається далеко не тими темпами, які необхідні для задоволення попиту, що зростає. Тому і ціни в
першорозрядних (на український зразок) готелях - надхмарні. Залишається
сподіватися, що Клондайк, яким вважають нашу
країну зарубіжні експерти, буде створений не шляхом вибивання з туриста
максимальної кількості грошових одиниць при посередньому сервісі, а поєднанням
розумного підходу до розвитку туризму з боку держави з високою якістю послуг -
з боку отельєрів. Тоді і можна буде говорити про істинно європейські стандарти обслуговування клієнтів.
Подальший розвиток готельного господарства неможливий
без сучасного обладнання і новітніх технологій, що відповідає девізу Всесвітньої
туристської організації: «Технологія і природа — два актуальних аспекти
розвитку туризму на початку двадцять першого століття». Це стосується
насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту природи, без чого неможливо досягти високого рівня якості
послуг.
Як свідчить міжнародний досвід,
саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та
створенню додаткової кількості робочих місць [1,с. 215].
Чинне законодавство України нечітко визначає готельне
господарство та його відомче підпорядкування.
Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку
споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних
підприємств доцільним є прийняття Закону
України про готельне господарство.
Незважаючи на брак уваги законодавства до готельного
господарства, цей вид послуг в Україні продовжує розвиватися досить стабільно,
про що свідчать дані таблиці 1.
Таблиця 1
Розвиток готельних підприємств
Рік |
Кількість підприємств готельного типу |
Кількість номерів |
Житлова площа всіх номерів, тис. м2 |
2001 |
1258 |
49966 |
947,9 |
2002 |
1254 |
51107 |
977,0 |
2003 |
1218 |
50412 |
997,8 |
2004 |
1192 |
50414 |
1012,2 |
2005 |
1232 |
51686 |
1072,4 |
2006 |
1269 |
53645 |
1120,2 |
2007 |
1275 |
53650 |
1170.4 |
2008 |
1275 |
53671 |
1171.9 |
Примітка. Складено за
даними Держкомстату України.
З даних таблиці видно, що за останні роки готелі розвивалися.
Починаючи з 2006 р. відмічається збільшення кількості, а в 2007-2008 рр. площі
і кількість номерів залишились незмінними.
Сучасна типологія засобів
розміщення визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням
її нормативно-експлуатаційними актами,
виявленням функціонально-технологічних структур. Типологічна уніфікація засобів
розміщення дає змогу створити для них стандарт на основі їхньої класифікації, розробленої ВТО.
Усі засоби розміщення класифікуються за формами, видами й типами. Форми засобів розміщення
визначаються основним видом діяльності: тільки розміщення або розміщення плюс
послуги. Традиційно тільки розміщення надавали підприємства неготельного типу
(non hotel type). Розміщення плюс послуги надавати підприємства готельного
типу. Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення:
колективні, індивідуальні, приватні. Типи засобів розміщення визначаються їхнім
функціональним профілем. Відмітною рисою підприємств готельного типу є
технології готельних послуг.
Структурні зміни в готельному
господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для
створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг
і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації
технологічних процесів.
Засоби розміщення є важливими джерелами статистичних даних про потоки туристів. Для обстеження засобів розміщення використовуються різні методи, головними серед яких є такі:
- реєстрація засобів
розміщення;
- перепис засобів
розміщення;
-
обстеження гостей у засобах
розміщення.
Собівартість виробництва послуг є вихідною базою
калькуляції цін, нижче яких готель не може продавати свої послуги. Завдання оптимізації собівартості вимагає впровадження високопродуктивних
ресурсозберігаючих технологій, комплексної автоматизації технологічних
процесів [2,с. 157].
Підготовка до ЄВРО-2012 р.
передбачає виконання робіт по будівництву, реконструкції, переоснащенню діючих
готелів, гуртожитків в Киеві, Донецьку, Львові, Дніпропетровську, Одесі,
Харкові та упорядкування їхніх територій на загальну суму 26,859 млрд грн, у
тому числі з держбюджету – 600 млн грн.
До ЄВРО-2012 в Україні намічено
побудувати 25 готелів категорії «5 зірок», 82 готелів категорії «4 зірки», 124 готелів категорії "3 зірки". Для успішного проведення фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу в Україні заплановано провести за рахунок
інвестиційних коштів: реконструкцію 96 готелів у приймаючих регіонах на
загальну суму 2 943,06 млн грн; переоснащення 51 діючого готеля на загальну суму 650,1
млн грн; будівництво нових 90 готелів на загальну суму 22 657,04 млн грн. При
цьому номерний фонд готелів Києва складе 15,458 тис. місць, Донецька -3,35 тис,
Дніпропетровська - 3,494 тис, Львова - 6,477 тис, Одеси - 6,872 тис, Харкова -
817 місць [3,с. 287].
Донецька влада прийняла рішення
про використання в якості житла на час
проведення чемпіонату з футболу квартир та будинків мешканців міста.
Для цього розробляються
спеціальні програми, згідно з якими буде здаватися житло на умовах пансіону. Тому
до нього будуть пред’являтись відповідні вимоги, а саме, до умов проживання,
чистоти та ін. За визначеними критеріями міськрада буде формувати реєстр такого
житла для туристів [4,с 39].
Концепція розробки уніфікованих технологій готельних
послуг передбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямованих
на розробку єдиної "готельної марки". Аналіз сучасного стану засобів
розміщення в Україні виявив неузгодженість як термінологічну, типологічну,
статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту.
Структурні зміни в готельному господарстві України
вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики
“готельної марки”: підвищення якості послуг і комфортності підприємств,
використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних
процесів.
Зростання доходів при загальному зниженні інших
показників пов’язане з інфляційними процесами і ринковими умовами
ціноутворення. На рівень цін впливає співвідношення попиту і пропозиції та рівень конкуренції на
ринку готельних послуг.
Отже, іспит, який скласти Україна
у 2012 р., вимагає новітніх підходів до розвитку готельного господарства, на
перше місце серед яких виходить підвищення якості обслуговування гостей. Якість
готельних послуг має стати головною ідеєю втілення плану розвитку готельного
господарства до Євро-2012.
Література:
1.
Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. –
Л.:
Карт-бланш, 2004 – 276 с.
2.
Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка
якості послуг. – К.: КНЕУ, 2004 - 240 с.
3.
Чудновский А.Д. и др. Гостинничный и туристский бизнес.– К.: Ніка-Центр, 2005 - 461 с.
4. Романюк
С. Готельний бізнес // Новости турбизнеса, 2006. - № 1. – с. 63