Экономічні науки/6. Маркетинг и менеджмент.

Желябовська Т.В.

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, Україна

Антикризове управління як елемент менеджменту на підприємстві

Антикризове управління має специфічний обєкт впливу - кризові явища досить широкого спектра, різних механізмів формування та рівнів пряву. Економічні умови становлення ринкового механізму допомогли отримати не тільки позитивні результати діяльності, але й призвели до того, що близько половини всіх вітчизняних підприємств в наслідок загальноекономічної кризи виявилися неспроможними в економічних відносинах і зіткнулись із необхідністю їх судової (примусової) санації. Сприятливим ґрунтом виникнення такої ситуації часто стають прорахунки в стратегічних планах, в наборі конкретних тактичних заходів, що дозволяють підприємству попереджати і прогнозувати зміни в нестабільному середовищі, а також диспропорції в середині підприємства і нездатність адекватно на них реагувати. У даній ситуації питання антикризового управління є актуальним для підприємств, розвиток його теорії та практики – необхідним та своєчасним.

Питання антикризового управління підприємством досліджувалися такими вітчизняні науковцями, як І.А. Бланк[2], В.О. Василенко[3], О.О. Терещенко, А.Д. Чернявський, Р.Акофф[1], Л.О. Лігоненко та інші. Однак, аналіз наукових праць свідчить про недостатньо глибокий розгляд проблем антикризового управління.

Менеджери підприємств змушені формувати структури антикризового управління у складі систем управління підприємством, а наукових працівників–проводити подальші дослідження антикризового управління з ціллю створення нових управлінських підходів, що будуть ефективні в умовах кризового стану відповідного підприємства.

Метою роботи є вивчення теоретичних та практичних аспектів антикризового управління на підприємстві, аналіз сучасного стану та визначення перспектив підвищення ефективності і використання його в Україні.

Незадовільна робота з управління фінансовим забезпеченням підприємництва призводить до банкрутства підприємств і комерційних організацій. Банкрутство є невід'ємною частиною конкурентного ринкового середовища. Без банкрутства немає конкуренції. Можливість банкрутства примушує підприємства вживати заходи із забезпечення фінансової стійкості, підвищувати ефективність і продуктивність праці [4].

Хоча банкрутство підприємства є юридичним фактом (тільки арбітражний суд може визнати факт банкрутства підприємства), в його основі лежать переважно фінансові причини, наприклад: серйозне порушення фінансової стійкості підприємства, яке перешкоджає нормальному здійсненню його господарської діяльності; істотна незбалансованість об'ємів грошових потоків; тривала неплатоспроможність підприємства, спричинена низькою ліквідністю його активів. Банкрутство підприємств є наслідком глибокої фінансової кризи.

Антикризове управління повинно передбачати: здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак його кризового розвитку; визначення масштабів кризового стану підприємства; дослідження основних чинників, які характеризують кризовий розвиток підприємства; формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам; вибір і використання дієвих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства, які відповідають масштабам його кризового фінансового стану; вибір ефективних форм санації підприємства; забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи. Проведення політики антикризового управління дасть змогу підприємству швидко реагувати на кризові явища внутрішнього та зовнішнього середовища.

Аналіз проблем антикризового управління підприємством свідчить про те, що в літературі і на практиці існують різні методики діагностики кризового стану підприємства. Для розробки ефективного діагностичного інструментарію систему антикризового управління необхідно періодично доповнювати комплексом заходів виробничо-технічного, організаційно-правового, фінансово-економічного та соціально-економічного характеру. Що дасть менеджменту своєчасно приймати управлінські рішення по оздоровленню фінансово-економічного стану виробництва.

Література:

1. Акофф Р. Акофф о менеджменте. - СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 3-х. – Т.2. – К.: Ника-Центр, 1999. – 512 с.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 523 с.

4. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 400 с.