Економічні науки/2. Облік і аудит

Молозіна Ю.В., Петренко С.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського, Україна

Питання стандартизації аудиту в Україні

На сучасному етапі розвитку аудиторської діяльності в Україні виникла необхідність створення механізму регулювання аудиторської діяльності та її стандартизації, розгляду питання про законодавче визнання й використання в країні міжнародних стандартів аудита, а також про формування завершеної системи національних стандартів аудита. Тому дане питання є актуальною проблемою розвитку аудиту в Україні.

В Україні вже відбувся процес переходу вітчизняного аудиту на міжнародні стандарти. Донедавна українські аудитори-практики керувалися у своїй діяльності 33-ма національними стандартами, включно Кодексом етики аудиторів. Та інвестори, які приходять на український ринок, вимагають, щоб оцінювання фінансової звітності про діяльність підприємства виконувалося за звичними для них канонами. Потреба у стандартизації аудиту виникає також у зв'язку з утворенням спільних аудиторських фірм, заснованих на базі капіталу різних країн. Крім цього, у світі є ряд великих аудиторських фірм, які здійснюють аудиторські перевірки на замовлення міжнаціональних корпорацій, банків, страхових компаній у багатьох країнах світу. Відтак Аудиторська палата України й ухвалила рішення про перехід на міжнародні стандарти аудиту.

Важливим елементом цього процесу став вихід у світ збірника “2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики ” українською мовою. Видання містить повну основну й оновлену інформацію про Міжнародну федерацію бухгалтерів (МФБ) та чинні на сьогодні стандартні положення з аудиту й етики, опубліковані МФБ станом на 1 липня 2001 року.

Міжнародні стандарти аудиту, прийняті Аудиторською палатою України в якості національних з 1 січня 2004 року, містять основні принципи і процедури, а також певні рекомендації для аудиторської перевірки фінансової звітності або (адаптовані за потреби) в аудиторській перевірці іншої інформації, а також при наданні супутніх послуг. На основі міжнародних стандартів аудиту були розроблені та затверджені національні стандарти аудиту.

Питаннями стандартизації аудиту на світовому рівні займається КМАП, що відповідає за зміст міжнародних стандартів з аудиту і форму аудиторського висновку.

У змісті МНА розкриті цілі й обсяг перевірки фінансових звітів, основні принципи, що регулюють аудит, питання пов'язані з плануванням аудиту, розкриті вимоги щодо оцінки ризику і внутрішнього контролю, складання аудиторського висновку та ін.

Деякі нормативи аудиту мають загальний методологічний характер. До них належать, наприклад, МНА 1 "Цілі і основні принципи проведення аудиту", МНА 3 "Основні принципи, що регулюють аудит", МНА 6 "Оцінка ризику і внутрішній контроль", МНА 25 "Матеріальність і аудиторський ризик", МНА 26 "Аудит облікових оцінок" тощо.

До нормативів, що стосуються питань організації аудиту та роботи аудиторської фірми належать наступні нормативи: МНА 2 "Лист-зобов'язання аудитора перед клієнтом", МНА 4 "Планування", МНА 5 "Використання матеріалів іншого аудитора", МНА 7 "Контроль якості роботи аудитора", МНА 9 "Документація", МНА 10 "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" та ін.

В окрему групу можна віднести стандарти, що стосуються технології проведення аудиторської перевірки. Зокрема МНА 12 "Аналітичні процедури", МНА 16 "Техніка проведення аудиту з використанням комп'ютерів", МНА 21 "Виявлення фактів після опублікування фінансової звітності", МНА 27 "Вивчення перспективної фінансової інформації" тощо.

До стандартів аудиту, що розкривають вимоги до аудиторського висновку і звітність аудитора перед замовником, доцільно віднести: МНА 13 "Звіт аудитора про фінансову звітність", МНА 14 "Інша інформація у перевіреній фінансовій звітності", МНА 21 "Дата складання аудиторського висновку; події після складання балансу; виявлені факти після опублікування фінансової звітності", МНА 22 "Інформація, надана керівництву", МНА 24 "Висновки аудиторів спеціального призначення".

Окремі, раніше випущені МНА, уточнюються або підлягають заміні новоствореними з урахуванням вимог діючої практики і розвитку науки. Слід зауважити, що МНА не є обов'язковими і мають в основному рекомендаційний характер.

МНА — важлива база для розробки національних нормативів аудиту. Слід відзначити, що донині АПУ затвердила лише шість нормативів аудиту: норматив 1 "Мета і завдання проведення аудиту", норматив 2 "Договір на проведення аудиту", норматив 3 "Основні принципи, які регулюють аудит", норматив 8 "Аудиторські свідчення", норматив 12 "Документальне оформлення аудиту", норматив 13 "Аудиторський висновок".

Зволікання у прийнятті повного пакету національних нормативів є однією із причин недоброякісного проведення аудиторських перевірок суб'єктів господарювання, що знижує довіру певного кола людей до роботи аудиторів і аудиторських фірм.

Наслідуючи міжнародні стандарти аудиту, українські аудитори мають можливість суттєво наблизитися за характером і якістю своєї роботи до загальновизнаних у світі вимог.