Іоганов І.Ю.

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ВИНОРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Головною стратегічною метою макроекономічної політики держави в середньо- та довгостроковій перспективі стає створення умов для ефективного і динамічного економічного зростання, що базується на інвестиціях [1]. Інвестиції не тільки сприяють розвитку виробництва, але й збільшенню експорту та інтеграції у світову економіку.

На сьогоднішній день інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим. Так, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01. 01. 2008р. становив 16,4 млрд. дол. США, що складає 349 доларів США на одного мешканця України. Цей показник значно відстає від аналогічних показників держав Центральної і Східної Європи [2].

Таке становище пояснюється і тим, що потенційний іноземний інвестор стикається не тільки з постійними змінами в політичному і економічному середовищі країни, але й з недостністю інформації щодо інвестиційної привабливості підприємств. Разом з цим Україна має потужний промисловий і науковий потенціал, розвинуту інфраструктуру, значні природні та енергетичні ресурси. За оцінками експертів Україна входить до перших 20 країн світу за економічним потенціалом, а за рівнем ефективності його використання знаходиться у другій сотні.

Однією з потужних галузей агропромислового комплексу України є виноробна. Це пов’язано в першу чергу з на винятково сприятливими грунтово-кліматичними умовами для вирощування винограду. Однак останнім часом Україна зменшила виробництво виноградних вин. Так, у 2008 році в Україні було вироблено 20,9 млн.дал. виноградного вина, що більш ніж в три рази менше ніж в рекордному 1970 році і на 6,3 млн. дал менше ніж у 1990 році. В результаті країна втрачає зовнішні ринки збуту продукції виноробства, а внутрішній ринок заповняється зарубіжними винами (нерідко низької якості), тим часом як для їх виробництва є необхідна сировинна база й виробничі потужності. Продукція виноробних підприємств експортується до 14 країн світу — найбільше до Росії, Білорусії та Латвії. В останні роки з’явились позитивні тенденції. Так в 2008 році порівняно з 2007 роком експорт виноградного вина виріс з 1,7 млн.дал до 4,4 млн.дал., імпорт навпаки скоротився з 5,5 млн.дал. до 4,8 млн.дал. У вартісному виразі збільшився як експорт так і імпорт, при чому вартість експорту майже в два рази менше імпорту. Це свідчить про те що в Україну завозяться дорогі вина, а експортується продукція за низькими цінами, які не відповідають якості вітчизняних вин.

На думку експертів виноробство – галузь з високим нереалізованим інвестиційним потенціалом. [3]. Це пов’язано в першу чергу з тим, що виноробство історично притаманне Україні. Адже завдяки природно - кліматичним умовам виноград культивується на наших теренах з XVII століття.

Інвестиційну привабливість виноробної галузі обумовлює також наявність зростаючого попиту на натуральні вина. У розвинутих країнах світу в останні роки спостерігається тенденція до скорочення споживання міцних алкогольних напоїв. Україна не є виключенням. Статистика свідчить про скорочення виробництва горілки і зростання виробництва пива та вин.

Експерти Української торгівельно-промислової конфедерації оцінюють потенційний обсяг внутрішнього ринку вина в 40-50 млн.дал, в той час як зараз його обсяг складає 23 млн.дал., включаючи імпортні вина. Середньодушове споживання вина в Україні складає 3 л на людину за рік, що в 20 раз менше ніж у Франції, чи Іспанії, тобто потенційний попит значний.

Разом з тим обсяги продажу зростають незначними темпами, оскільки важливою проблемою для легальних виробників є масова фальсифікація вин. Тому остання постанова уряду щодо встановлення мінімальних цін на вино виноградне буде сприяти витісненню з ринку фальсифікованої продукції і сприятиме інвестиційній привабливості виноробної галузі..

Отже привабливість виноробної галузі для інвестора обумовлена особливими умовами сировинного забезпечення, значенням продукції для внутрішнього ринку, експортними можливостями галузі.

Особливої уваги інвестора заслуговує рівень державного регулювання галузі, яке стосується в першу чергу ліцензування, оподаткування та підтримки експорту. На сьогодні ставки акцизного збору складають: на пиво - 0,23 гривень за 1 літр; на вина виноградні - 0,8; 1,6; 2,6 гривень за 1 літр; на спирт етиловий - 16 гривень за 1 літр. Отже вони спрямовані на стимулювання виробництва слабоалкогольних напоїв, до яких належить і ординарне сухе вино.

Нині найголовніше завдання державного регулювання виноробної галузі — сприяння поліпшенню фінансового стану вітчизняних виноробів, оскільки кращим показником інвестиційної привабливості для іноземного інвестора виступають активні внутрішні інвестиції.

Література:

1.Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – Харків: Вид-во “Форт”, 2003. – 440 с.

2.Кащеева В.Ю., Карацева Н.З., Шатравка Е.А. Анализ инвестиционной привлекательности Украины на этапе вступления в ВТО // Економіка, фінанси, право. – 2007. - №4. – С. 16 – 19. Горова О.А.

3. Матеріали сайту www.akcyz.com.ua