Экономические науки/ 4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Студент Скрипник Д.Е.

Європейський університет, м. Умань

СТАН ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною „перепусткою” країн з перехідною економікою на світові ринки товарів та капіталів, що дозволяють при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів, виступають іноземні інвестиції.

Реалізації потреби в значних іноземних інвестиціях для більшості таких країн стає ключовим фактором їх розвитку. Звичайно, залучення іноземних інвестицій відіграє в структурі пріоритетів і української економіки. Що у період світової економічної кризи, набуває особливого значення [2, c. 116].

На початку 2008 року українська політична еліта була сповнена надій, що світова фінансова криза не торкнеться країни. Це аргументувалося тим, що Україна не інтегрована у світовий фінансовий простір, як інші країни, оскільки її фондовий ринок не досить розвинений і його падіння не вплине на економіку країни.

Проте, ще в травні впливове рейтингове агенство Fitch, проаналізувавши 73 країни, поставило Україну на друге місце серед держав з найбільшим ризиком макроекономічної нестабільності. А Всесвітній Банк у своїй доповіді «Фінансування Глобального Розвитку 2008» вніс Україну разом з Росією й Казахстаном у список країн, які ризикують більше всіх постраждати від світової фінансової кризи. Тенденції, які ми спостерігаємо з осені 2008 року, цілком, підтвердили ці невтішні прогнози [4].

Крім того, попри всю важливість іноземних інвестицій, в цей час, в Україні був створений непривабливий інвестиційний клімат. Це було спричинено рядом суб’єктивних і об’єктивних факторів: залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи (як наслідок, дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві); нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів, високий рівень корупції; невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються; темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США; низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах; невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями [3, c. 45].

Разом з тим, фінансова криза не тільки не віджахнула іноземних інвесторів, але зробила український ринок більш привабливим для інвестицій у порівнянні з розвиненими країнами. Починаючи з 2007 року в Україну хлинув потік спекулятивного капіталу. У другому півріччі 2007 року країна залучила в півтора рази більше прямих іноземних інвестицій, ніж у першому ($5,57 млрд. у порівнянні з $3,6 млрд.). За підсумками 2007 року Україна ввійшла в десятку найбільших одержувачів прямих іноземних інвестицій. Звичайно, у порівнянні з Китаєм ($84 млрд.) і Росією ($22 млрд.) обсяги українських прямих інвестицій здаються незначними, але для України майже $10 млрд. (близько 14% від ВВП) - це досить багато [1, c. 134].

На початку 2008 року, разом з обвалом світових фондових ринків став падати й український індекс ПФТС. Його падіння було одним з найбільших у світі – майже на 80%. На той час дірку в платіжному балансі за перше півріччя 2008 року вдалося залатати істотним нарощуванням експорту, чому сприяв світовий ріст попиту на сировинні ресурси. Тож відтік короткострокового капіталу не став серйозною загрозою для економіки країни.

У результаті всіх перерахованих вище процесів Україна була практично «підсаджена на грошову голку»: з одного боку, виторг від експорту за січень-серпень 2008 р. склав рекордні $47 млрд. (за аналогічний період в 2007 р. – $31,5 млрд.), а з іншого боку, продовжилося стрімке зростання прямих іноземних інвестицій - $8 млрд. за січень-серпень 2008 р.

Загалом, за даними Держкомстату, в економіку України в 2008 р. іноземними інвесторами вкладено 10 млрд. 911,1 млн. дол. прямих інвестицій, що на 25,3% більше надходжень в 2007 р [4].

Економіка країни виявилася ще не готовою до таких потужних грошових вливань, що призвело до невідповідності між попитом та пропозицією всередині країни й розкручуванню інфляційної спіралі. Дії НБУ з обмеження грошової маси мали наслідком зменшення ліквідності комерційних банків і подорожчання кредитів. Видатки населення за І півріччя 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року виросли на 41%.

Таким чином, Україна не зуміла впоратися з величезними обсягами грошей, що прийшли в економіку країни за останній рік. Українська політична еліта перебувала в стані ейфорії й продовжувала роздавати соціальні виплати. Гроші пішли не на модернізацію економіки, а на «проїдання» і кредитування імпорту. Зміна ж зовнішніх обставин у вересні цього року серйозно збільшила ризик дефолту в Україні. Небезпечних розмірів досягла зовнішня заборгованість України, яка всього за рік виросла на $35 млрд. З $100 млрд. зовнішнього боргу на сьогоднішній день $30 млрд. повинні бути виплачені впродовж 2008-2009 років.

Погашення боргу за рахунок валютних резервів НБУ теж проблематично. Резерви тануть на очах. Тільки за жовтень вони скоротилися на $3 млрд. до $34,6 млрд. (для порівняння у вересні вони зменшилися на $534 млн. грн.). Більша частина валютних резервів пішла в жовтні на підтримку курсу гривні. Можна припустити, що й надалі істотні видатки НБУ будуть пов’язані з антидевальваційними заходами, які в кінцевому результаті ні до чого не призводять.

Варто відзначити, що в Україні у вересні 2008 р., обсяг ПІІ в українську економіку скоротився на 32,91% по відношенню до аналогічного періоду 2007 р. Крім того, у вересні 2008 р. з України спостерігалося різке збільшення відпливу короткострокового капіталу – 1,719 млрд. дол. в порівнянні з 796 млн. дол. в серпні 2008 р. і 395 млн. дол. в липні. Тому потрібно оперативно розробити план доцільного, економічно вигідного використання цих ресурсів для того що б врятувати економіку України [5].

Отже, можна сказати, що уразливість української економіки сьогодні обумовлена: високими обсягами зовнішнього боргу, слабостями фінансової системи, залежністю від припливу іноземного капіталу, твердою прив’язкою гривні до долара, а також політичною ситуацією. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених до України, на 1 січня 2009 р. склав 35 млрд. 723,4 млн. дол., що на 20,9% більше обсягів інвестицій на початок 2008 р. З розрахунку на одну людину обсяг прямих іноземних інвестицій складає 775,3 дол. Основна проблема в тому, що замість того що б підняти національну економіки, завдяки необдуманим і незлагодженим діям влади, ці інвестиції навпаки тільки збільшили зовнішній борг, і ще більше погіршили стан економіки.

Література:

1. Грошово-кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. - 2009.- №1. – с. 132-135.

2. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка. – 1998. – 345 с.

3. І.М. Бойчук Регулювання іноземних інвестицій в Україні – К., 2008 – c. 42-47.

4. http://ukraineanalysis.wordpress.com – Грошові бульбашки вплив світової фінансової кризи на Україну.

5. http://www.rbc.ua – В економіку України в 2008 р. вкладено понад 10 млрд дол.