Студентка-магістр Ковальова О.В., к.е.н., професор Гришко Н.В.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Проблеми аудиту грошових коштів і їх рішення

На сьогодні в Україні робляться спроби обмежити готівково-грошовий обіг, що дозволить уникнути надмірного контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Цим пояснюється і підвищений інтерес до стану готівкових розрахунків з боку контролюючих органів. Однак, готівкові розрахунки в практиці вітчизняних суб’єктів господарювання досить розповсюджені. І хоча останнім часом спостерігається їх значне скорочення, в порівнянні з безготівковими, законодавчі обмеження та інші фактори роблять актуальною проблему організації, обліку, а також аудиту операцій з готівкою.

Аудит грошових коштів є важливою складовою аудиторської перевірки фінансово-господарського стану підприємства, який проводиться за такими напрямками: аудит касових операцій; аудит операцій на поточному рахунку, аудит операцій на валютному та інших рахунках у банках. Досліджуючи ці напрямки, можна зробити висновок про доцільність та ефективність використання грошових коштів клієнтом.

Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим, виходячи з таких причин: грошові кошти є найбільш ліквідними активами клієнта, вони мають масовий і поширений характер, рух готівки відбувається через касові операції, тому під час аудиту вони досліджуються суцільним методом. Особлива увага приділяється питанню забезпечення збереження грошей і дотримання касової дисципліни [2].

Крім Положення про ведення касових операцій аудитор використовує нормативні документи, затверджені відповідними міністерствами і відомствами, первинні документи тощо [3].

До проблемних питань аудиту грошових коштів слід віднести:

- недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю за готівкою;

- брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

- недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів;

- відсутність типових форм документів з аудиту грошових коштів;

- відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту грошових коштів тощо.

Зазвичай аудит каси проводять у такій послідовності:

- інвентаризація каси;

- перевірка дотримання Положення про ведення касових операцій;

- документальна перевірка касових операцій.

Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числа обов'язкових процедур. Аудитор у даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю. Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети [1].

До найбільш розповсюджених типових помилок, які виявляються в ході аудиторської перевірки грошових коштів, відносяться:

- відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

- виплати підзвітним особам на підставі виправдовувальних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансових звітів;

- недотримання ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами;

- проведення розрахунків з населенням без застосування контрольно-касових машин;

- некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах;

- арифметичні помилки під час підрахунку оборотів [6].

Практика підтверджує можливість різних випадків порушень, зокрема: виплата грошей за фіктивними рахунками та документами, взятими з архіву минулих періодів і використаних повторно; підроблення підписів отримувачів; зміна тексту документів; включення до розрахунково-платіжних документів підставних осіб; завищення сум розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати, відпускних премій; списання сум у більших розмірах, ніж потрібно за документами; повторне списання коштів за одним документом, неправильний підрахунок за касовими документами і звітами, привласнення депонованої заробітної плати.

Для поліпшення роботи, викриття можливих випадків порушень за даними первинної бухгалтерської документації та забезпечення повноти вивчення касових операцій доцільно застосовувати спеціальну відомість аудитора щодо контролю зберігання готівки.

Документ як предмет аудиту є засобом обґрунтованості бухгалтерських записів і підтвердження достовірності здійснених фінансово-господарських операцій.

Для того щоб виявити використання фіктивних рахунків чи довідок на виконання роботи в минулих роках, взятих з архіву і доданих до звіту касира, аудитор має ретельно проаналізувати витрати, зосередивши увагу на статтях, в яких є значне збільшення порівняно з завданням. Відомо, що найчастіше з архіву беруть документи на оплату різних робіт, пов'язаних з навантаженням і розвантаженням матеріальних цінностей, поточним ремонтом, будівництвом тощо. У сумнівних випадках слід перевірити, чи виконувались ці роботи, а також ідентифікувати особисті підписи осіб, які одержували гроші, керівників та дати здійснення операцій. Документи минулих років, взяті з архіву, відрізняються як за зовнішнім виглядом (пом'яті, проколоті, обрізані, підклеєні, виконані на папері іншого кольору), так і за формою [4].

Необхідно ретельно вивчити касові операції з видачі сум, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про використання цих сум. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Доцільно викриті порушення внаслідок неправильно оформлених документів відобразити у відомості аудитора. Вивчається правильність рознесення господарських операцій зі звіту касира в журналі або відомості за відповідними кореспондентськими рахунками, дотримуючись затвердженого плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування. Результати такої перевірки доцільно оформляти відповідними таблицями, які додаються до матеріалів аудиту, однак аудитор сам вирішує, у який спосіб йому оформляти результати аудиту [5].

На сьогоднішній день аудит є найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів.

Література:

1. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

2. Інструкція про "Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджена постановою Правління НБУ від 02.02.95 р. №21, в редакції постанови Правління НБУ від 13.10.97 р. №334.

3. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.

4. Костюк Д. Новации операций с наличностью // Налоги и бухгалтерский учет. – 2003. – № 33. – С. 45-47.

5. Гуйда, Л. Нашла касса на инвентаризацию // Дебет-кредит: Прил. к газ. "Галиц. контракти".- 2001.- № 21.- C. 25-30.

6. Гайдай Н., Черная С. Методика операционной проверки денежных активов торговых предприятий // Бухгалт. учет и аудит.- 2002.- № 5.- С. 43-47; № 6.- С. 38-46.