Шейко І.С.
Старший викладач
кафедри економічної теорії
Кинько О.М.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського
Інтеграція вітчизняних підприємств на
міжнародний ринок послуг
Проблемі
конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках приділяють пильну
увагу як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Але, незважая на актуальність
цього питання, конкурентні переваги та особливості інтеграції України у
міжнародний економічний простір залишаються недостатньо дослідженними, тому що
немає загальновизнаних систематизованих методологічних підходів до аналізу
проблем конкуренції.
Ціль роботи
полягає у виявленні конкуренних переваг вітчизняних підприємств, які можуть
бути використані у конкурентній боротьбі при входженні на міжнародний ринок
послуг.
Цілями
вітчизняних компаній, пов`язаних з виходом на міжнародні ринки послуг,
відповідно до стратегічних пріоритетів України, мають стати: підвищення
конкурентоспроможності українських провайдерів на цих ринках послуг; збільшення
експорту послуг пріоритетних сервісних галузей, зміна структури експорту;
самостійний вихід вітчизняних підприємств на міжнародний ринок послуг шляхом комерційної
присутності.
Згідно з теорією конкурентних переваг («ромб
Портера») можна визначити чотири
детермінанти конкурентних переваг: факторні умови; умови попиту; суміжні та
підтримуючі галузі; стратегія, структура та суперництво фірм, від яких залежить
можливість формування сервісних компаній світового класу.
На сьогодні в Україні
сформувалась низка факторних умов, спрятливих для зростання
конкурентноспроможності на окремих міжнародних ринках послуг. До них
відносяться: географічне положення, природні умови, часовий пояс,
інфраструктура, робоча сила, культурні відмінності. Наприклад: незважаючи на
те, що транспортні послуги займають левову частку у структурі експорту послуг
України, сприятливі природні умови та географічне положення використовується не
певною мірою. Аналіз сучасних тенденцій на міжнародному ринку послуг показав
стабільне зростання обсягів перевезень, що створює передумови для включення
України до цих процесів за умови вдосконалення транспортної системи. Водночас
існує низка проблем, що перешкоджає підвищенню конкурентоспроможності України:
невідповідність транспортної системи України міжнародним стандартам, що
перешкоджає ефективній інтеграції до євразійської транспортної мережі;
нерівномірний розподіл транспортних вузлів по території України; відносно висока вартість перевезень, що не
відповідає якості наданих послуг; незадовільний стан доріг та рухомого складу
транспорту; недосконалість технології організації перевезень та ії низька безпека.
Вище зазначене актуалізує необхідність впровадження сучасних технологій з
організації перевезень з оновленням рухомого складу транспорту, розбудови
автомагістралей згідно з міжнародними стандартами за основними стратегічними
напрямками (Європа-Азія, Північ-Південь), розвиток конкурентного середовища у
галузі транспортних послуг( за участю підприємств різних форм власності тощо),
участь у міжнародних проектах з будівництва нових трубопроводів, що
проходитимуть територією України, розширення видів та вдосконалення експортних
транспортних послуг.
Вагомою
детермінантою конкурентоспроможності на міжнародних ринках, за М.Портером, є
умови попиту на послуги внутрішнього ринку. Стан внутрішнього попиту допомогає
створювати конкурентні переваги у тому випадку, коли відповідний сегмент
виявляється на внутрішньом ринку більшим чи важливішим, ніж на зовнішніх
ринках. Оцінка структури попиту на послуги за обсягами імпорту послуг свідчить,
що у структурі імпорту послуг України найбільшу частку становлять транспортні,
ділові та фінансові послуги, тобто попит на ці міжнародні послуги з боку
вітчизняних споживачів є найвищим, що створює умови для діяльності зарубіжних
ТНК. За таких умов для національних виробників важливим є вдосконалення якості
цих послуг, розширення їх спектру, надання послуг «у пакеті».
Такий елемент
умов попиту, як фактор часу, використовується для завоювання конкурентних
переваг на міжнародному ринку послуг для вітчизняних компаній, для яких
прийнятним є застосування стратегії «блакитного океану». В основі «Блакитного
океану» лежить ціннісна інновація, що передбачає поєднання унікальної
пропозиції та низьких витрат. Ця стратегія найприйнятніша для українських
компаній, що виходять на міжнародний ринок послуг аутсорсингу та програмного
забезпечення. Саме в цих сферах можна знайти ніші, поки що вільні від
конкуренції. Зокрема, актуальною є розробка програмного забезпечення для
захисту від комп`ютерних злочинів.
Третій елемент «ромба Портера» -
суміжні та підтримуючі галузі. Він передбачає появу та розвиток нових видів та
підгалузей послуг, створює умови для появи конкурентоспроможних підприємств у
нових секторах. В Україні на IT-ринку системоутворювальним вважають ринок
персональних комп`ютерів та комплектуючих до нього. Завдяки його активному
розвитку зросла потреба у програмному забезпеченні, послуг з його впровадженя
та побудови IT-інфраструктури підприємств, а
також IT-консалтингу. Завдяки цьому на міжнародний ринок комп`ютерних послуг
змогла вийти низка компаній, зокрема Altima, Infopulse, «Новатек», «Кварц», «Просперо
Системс» та інші.
В умовах
формування ринків послуг та становлення культури сервісу в Україні важливу роль
у підвищенні якості послуг, зростанні конкурентоспроможності підприємств
відіграє конкуренція між учасниками національного ринку послуг. Саме сильна
внутрішня конкуренція, що примушує компанії виходити на зовнішній ринок та
досягти успіху, є потужним стимулом створення і підтримки конкурентних переваг.
В Україні сьогодні найвищий рівень конкуренції можна простежити на ринках
туристичних, освітніх та видавничих послуг.
Загалом,
серед пріоритетних галузей послуг за рівнем конкуренції лідирують галузі послуг
зі створення та впровадження програмного забезпечення і туристичних послуг.
Характерною їх особливістю є, поряд із конкуренцією, тісна співпраця та обмін
інформацією між компаніями, що об`єднані в асоціації: Ukrainian Hi-Tech
Initiative, Асоціацію підприємств інформаційних технологій України і Туристичну
асоціацію України. У провідних галузях, де присутній лише один лідер у
масштабах країни (монополіст), таких як телекомунікаційні послуги
(«Укртелеком»), залізничий транспорт («Укрзалізниця»), монополія на ринку
послуг перешкоджає розвитку нормальних умов конкуренції серед їх провайдерів.
Таким чином,
українські компанії володіють певними конкурентними перевагами й нагромадили
конкурентний потенціал для виходу на міжнародний ринок послуг, до яких можна
віднести: сприятливу низку факторних умов, умови попиту, появу та розвиток
нових видів та підгалузей послуг, конкуренцію між учасниками національного
ринку послуг.