Анциферова Н. А.

Старший викладач кафедри економічної теорії Кінько О. М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Ринок праці в Україні

Національний ринок праці – одна з найважливіших складових ринкової економіки, яка сприяє забезпеченню виробництва головним фактором – робочою силою. Головними елементами, які впливають на його становлення є демографічна ситуація та його конкурентоспроможність.

Метою даного дослідження є:

1.     Розгляд демографічної ситуації в Україні, що впливає на зайнятість населення та безробіття  на ринку праці;

2.     Визначення конкурентоспроможності національного ринку праці.

Щодо першого питання: демографічної ситуації, зайнятості населення та безробітті треба зазначити наступне. Демографічну ситуацію в державі, насамперед, визначають за аналізом природного руху населення (його відтворення) та механічного руху (міграції).

Природний рух характеризується такими показниками: народжуваність, смертність, природний приріст.

Україна належить до країн з І типом відтворення, який розраховується за формулою: народжуваність – смертність = природний приріст. Потягом останніх років в Україні спостерігається від’ємний приріст населення, що призводить до вимирання нації. Разом з цим зростає проблема «старіння нації»: частка людей похилого віку постійно збільшується, а працездатного населення становиться меншою:

·        діти – 23,3%;

·        працездатні люди – 56,6%;

·        літні люди – 20,1%.

Механічний рух населення – міграції. Міграції – це переміщення людей з одних місць проживання на інші. Міграції можуть бути сезонними, тимчасовими та на постійне місце проживання. За напрямом переїзду розрізняють: внутрішні та зовнішні (табл.1)

Таблиця 1. Міграції

Зовнішні

Внутрішні
  • імміграція (в’їзд до країни)
  • еміграція (виїзд за межі країни)
  • село – місто
  • сезоні (тимчасова робота)
  • маятникові (маже щоденний виїзд на роботу або навчання)

Міграція охоплює робочу силу з бідних країн, працівників, які нелегально мігрують до більш багатих країн тому що у своїй вони не можуть знайти роботу, яка дозволила б їм мати потрібні для життя засоби. Як наслідок – трудові мігранти витісняють місцевих працівників.

Трудові ресурси – це все працездатне населення віком від 16 до 59 років (чоловіки) і від 16 до 54 років (жінки). Для оцінки трудових ресурсів є важливою не тільки їх «якість», яка передбачає кваліфікованість (пов’язана з рівнем освіти), але й стан здоров’я. Про ступінь залучення трудових ресурсів у виробництво свідчить показник економічно активного населення, тобто частина трудових ресурсів, що реально зайнята у господарській діяльності. Іншою групою є безробітні.

В Україні багато проблем з раціональним використанням трудових ресурсів. Офіційно частка безробітних в країні (за прогнозами на кінець 2009)  складає 8 - 9% від усього працездатного населення. Крім того існує явище прихованого безробіття, яке складає приблизно 30 - 40% від усього працездатного населення. Структурне безробіття, у зв’язку з економічною кризою, поширено у великих індустріальних районах України (наприклад Донбас, Придніпров’я). Регіональним безробіттям тривалий час вирізняється Карпатський регіон.

В нашій країні існує проблема низького рівня заробітної плати, що призводить до не конкурентоспроможності національного ринку праці з іншими державами, а також до вищевказаної міграції. Низький рівень заробітної плати не мотивує персонал підприємств до збільшення продуктивності праці, подальшого розвитку виробництва, підвищення кваліфікації працівників. Крім того, внаслідок вкрай низького рівня заробітної плати в Україні склалася дуже низька питома вага оплати праці у валовому внутрішньому продукті.

Недоліки в оплаті праці є наслідком того, що послуги робочої сили ще не стали повною мірою товаром на ринку праці, а їх вартість – рівноважною величиною, що забезпечувала б відповідальність між попитом і пропозицією на робочу силу. В зв’язку з цим виникає необхідність розробки нових, більш досконалих методичних підходів щодо формування Державної програми економічного і соціального розвитку та програми зайнятості населення.

Програмні заходи щодо зайнятості населення повинні охоплювати всі напрями економічної політики зайнятості населення та ринку праці. Кінцевою метою цих заходів має бути забезпечення позитивних тенденцій та умов економічного зростання та збільшення на цій основі номінальних  і реальних доходів населення та заробітної плати як її основною складової, а також забезпечення фінансової стабілізації економіки і раціональної соціальної політики.

Програма економічного та соціального розвитку та програми зайнятості населення повинна містити: оцінку доходів населення та заробітної плати, аналіз взаємозв’язку між доходами населення, заробітною платою та зайнятістю.

Що стосується другої поставленої мною проблеми, то для того щоб ринок праці став конкурентоспроможнім повинні виконуватися наступні умови:

§        вільний вибір професії, галузі та місця праці;

§        наймання та звільнення за дотриманням норм трудового законодавства, що захищає інтереси громадян щодо гарантій занятості, умов праці,її оплати;

§        вільний рух трудового потенціалу економічного між регіонами, галузями та професійно-кваліфікаційними групами;

§        збереження пріоритету кваліфікації та освіти за дотримання встановленого законом гарантованого мінімуму зарплати, що забезпечує прожитковий мінімум.

Також для забезпечення конкурентоспроможності робоча сила повинна бути товаром особливого роду, що його виробничі, творчі якості цілком визначають ефективність конкурентної економіки. Тому підготовка та випуск на ринок праці освіченої і творчо активної робочої сили, забезпечення її кваліфікаційної і територіальної мобільності є однією з першооснов економіки. І чим вищий загальний рівень розвитку економіки, чим складніші завдання вона вирішує, тим загальніша потреба в робочій силі вищої кваліфікації.

Для забезпечення конкурентоспроможності освіти треба:

o       переглянути напрями навчання та спеціальностей і привести їх у відповідність до потреб економічного розвитку;

o       забезпечити прямий зв’язок між сферою освіти і ринком праці.

Крім удосконалення системи освіти , важливе місце займає професійне навчання кадрів на виробництві.

Таким чином, демографічна ситуація в Україні в цілому є негативною, що призводить до міграції населення спроможного до праці, в «пошуках кращого життя». А конкурентоспроможність національного ринку праці залежить від професійно-кваліфікаційного складу робочої сили, наявності відповідних продуктивних робочих місць з оплатою праці, яка б відповідала кваліфікаційному рівню працюючих.