Экономические науки/7.Учет и аудит

Семенова Е.В.

Донецький національный університет економіки и торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського

Облік власного капіталу на базі фінансової концепції

Побудова обліку власного капіталу є надзвичайно важливою ділянкою облікової системи суб’єкта господарювання.Принципове питання, що потребує вирішення на етапі формування облікової політики, є вибір концепції, на базі якої підприємство вестиме облік власного капіталу. Вказане питання не часто підіймається в спеціальній літературі, що найімовірніше пояснюється його неврегульованість вітчизняними обліковими стандартами. На відміну від українських П(С)БО, Концептуальна основа МСБО передбачає два альтернативні варіанти обліку власного капіталу: на базі фінансової або фізичної концепції.

Мета статті-розгляд капіталу підприємства з боку фізичної та фінансової концепції.Згідно з фізичною концепцією капітал розглядається у вигляді продуктивності підприємства, основаної, наприклад, на одиницях продукції за день.Функціонуючий фізичний капітал розкривається в активі бухгалтерського балансу за напрямками вкладання коштів власників (іммобілізовані активи, мобільні активи у вигляді запасів та затрат, коштів в активних розрахунках, грошових коштів та їх еквівалентів). В цьому разі джерело фінансування конкретних активів не має вирішального значення.Згідно з фінансовою концепцією капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства. На базі фінансової концепції розглядали такі вчені: Гришковець П.М.,Берьозін К.В.,Заботіна О.К. Тобто капіталом підприємства вважаються кошти, інвестовані власниками у підприємницьку діяльність, а також капітал, зароблений підприємством в ході здійснення господарської діяльності.

Як стверджується в МСБО, фінансова концепція капіталу має прийматися, якщо користувачі фінансових звітів передусім зацікавлені у збереженні номінального інвестованого капіталу або купівельної спроможності інвестованого капіталу. В разі домінуючої зацікавленості користувачів у виробничій потужності підприємства має застосовуватися фізична концепція капіталу.

Незалежно від обраної концепції капіталу підприємство зацікавлене, як мінімум, у збереженні та нарощуванні власного капіталу, внаслідок чого у складі власного капталу з’являється динамічна складова – прибуток, що відображає зростання капіталу за певний період. Таким чином, можна виділити дві форми капіталу:

- інвестований (початковий) капітал;

- зароблений капітал.

Національними обліковими стандартами фактично закріплено фінансову концепцію капіталу, тому для цілей обліку власний капітал ототожнюється з чистими активами підприємства, що обчислюються за залишковим принципом.

Для обліку кожної з складових власного капіталу призначено окремий рахунок синтетичного обліку 4-го класу Плану рахунків. В цьому сенсі справедливим є зауваження відносно недоцільності відображення на рахунках цього ж класу коштів цільового фінансування та забезпечень майбутніх виплат і платежів, що швидше наділені ознаками зобов’язань, для яких сума або час майбутніх платежів не визначені, ніж власного капіталу.

Наголосимо, що напрямки використання прибутку в принципі встановлюються підприємством самостійно та можуть включати: виплату дивідендів, створення резервного капіталу, поповнення фондів соціального розвитку та матеріального стимулювання тощо.

Інструкцією про застосування плану рахунків визначено, що використання прибутку протягом звітного періоду відображається записами по дебету субрахунку 443 «Прибуток, використаний в звітному періоді» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків (67 «Розрахунки з учасниками», 43 «Резервний капітал»).

При цьому звертає на себе увагу одна обставина. Відрахування в спеціальні фонди заохочення та розвитку – частина витрат, що становлять собою один з напрямків використання прибутку, – відображаються згідно чинної методології обліку як витрати відповідних видів та функцій діяльності (за дебетом відповідних рахунків 23, 91, 92 та інших). Такий підхід видається не зовсім обґрунтованим з економічної точки зору.

По-перше, витрати є зменшенням економічних вигод внаслідок вибуття активів або зростання зобов’язань. Внаслідок зазначених відрахувань не відбувається ніякого зменшення активів, та й зобов’язання зростатимуть хіба що у випадку визнання їх забезпеченням наступних витрат і платежів. По-друге, на якому рахунку в такому разі повинні відображатися ці відрахування: 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» та 477 «Забезпечення матеріального заохочення» або ж 426 «Фонди спеціального призначення». Згадана Інструкція №291 відповіді на ці питання не надає.

Формування спеціальних фондів що призводить до відповідного перегрупування статей власного капіталу, але аж ніяк не до зменшення економічних вигод, а тому немає жодних підстав для визнання витрат. Мова йде про формування додаткового капіталу і відображатися такі витрати повинні саме на субрахунку 426.

Отже, існують невирішені проблеми щодо відображення коштів цільового фінансування та забеспечень майбутніх витрат і платежів. Є деяка невідповідність на якому рахунку відображати ці відрахування. Ці проблеми залишається невирішеними і потребують подальшого вивчення і вдосконалення.

Література:

1. Савченко О.О.Методика проведення аудиту фінансової звітності. // Бухгалтерський облік і аудит - №3 2007

2. В.Пархоменко Составление фінансовой отчетности.// Бухгалтерский учет и Аудит. - №3 2004