І.М. Білоусова, І.В.Машир

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Щороку місцеві бюджети набувають дедалі більшої ваги як за обсягами фінансових ресурсів, так і стосовно розв’язання соціально-економічних проблем густонаселених регіонів.

В Україні дуже велика кількість місцевих бюджетів, що за чисельністю поступається лише Франції. Така кількість місцевих бюджетів спричиняє складність у контролі за їх виконанням, що впливатиме на соціально-економічний розвиток регіонів, а в наслідок і всієї країни.

Питанням розвитку державного контролю на регіональному рівні приділяли увагу такі вчені, як: М.Т.Білуха, Ф.Ф.Бутинець, В.І.Кравченко, І.Б.Стефанюк. Нажаль питання контролю виконання місцевих бюджетів недостатньо досліджена і висвітлена в науці.

Метою дослідження є з’ясування напрямків вдосконалення контролю виконання місцевих бюджетів.

Обсяги ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, постійно. Одночасно із зростанням обсягів місцевих бюджетів відбуваються якісні зміни у структурі їхніх доходів і витрат. На цей час основною статтею видатків місцевих бюджетів є капітальні видатки, які з кожним роком зростають.

Серед основних доходів можна виділити податок з доходів фізичних осіб, що належить до закріплених за місцевими бюджетами доходів. В останні роки зменшилась питома вага закріплених за місцевими бюджетами доходів у їх загальному обсязі, а також питома вага власних доходів місцевих бюджетів, в той час як зросла питома вага між бюджетних трансфертів.

Значна кількість місцевих бюджетів в Україні, а також тенденцій зростання обсягів та зміни структури місцевих фінансів вимагають перегляду підходів до організації державного фінансового контролю виконання.

Особливістю здійснення державного контролю місцевих бюджетів є то, що суб’єктом такого контролю є держава, що зумовлене унітарним устроєм України.

Згідно із законодавства функції контролю використання коштів бюджетів покладено на Міністерство фінансів, Державну контрольно-ревізійну службу, місцеві державні адміністрації, органи Державного казначейства України.

Серед недоліків у виконанні місцевих бюджетів можна виділити наступні порушення:

− недотримання вимог бюджетної класифікації;

− порушення норм бюджетного законодавства щодо зарахування окремих доходів;

− недотримання законодавства стосовно формування і використання коштів резервного фонду;

− затвердження в кошторисах видатків не затверджених законодавством і не підтверджених розрахунками;

− порушення законодавства стосовно купівлі товарів, робіт, послуг за державні гроші;

− завищення вартості виконаних робіт з будівництва та інших послуг.

Нажаль, на цей час державний фінансовий контроль виконання місцевих бюджетів знаходиться на низькому рівні через надзвичайно низький показник охоплення контролем об’єктів, зміни у законодавстві щодо організації державного фінансового контролю. Все це свідчить про необхідність зміни підходів до організації контролю.

Зазначене передбачає зміни в методологічних засадах вибору об’єктів контролю та зміну критеріїв вибору об’єктів за принципом періодичності здійснення контрольних заходів на критерії оцінки ймовірності ризиків, які, у свою чергу, потрібно розробити на базі законодавчих змін у форматі контролю виконання місцевих бюджетів за доходами, видатками та контролю законності й ефективності управління майном.

При виборі об’єктів контролю виконання місцевих бюджетів за доходами необхідно звернути увагу на:

− відсутність зростання власних надходжень бюджету за 3-5 років;

− відсутність у власних доходах ринкового збору, податку на рекламу, орендної плати та інших;

− повноту врахування платників податку з доходів фізичних осіб;

− невиконання вимог і пропозицій попереднього контролю;

− наявність пільг із плати за землю;

− невідповідність обсягу та структури земель, наданих в оренду;

− повідомлення про фінансові правопорушення та інші.

При виборі об’єктів контролю виконання місцевих бюджетів за видатками слід враховувати:

− наявність у затверджених бюджетах капітальних видатків;

− наявність місцевих програм та затвердження видатків на них;

− невиконання вимог попередніх контрольних заходів;

− наявність субвенцій капітального характеру;

− істотне зростання дебіторської та кредиторської заборгованості;

− значне збільшення видатків відносно попередніх бюджетних років та інші.

При виборі за об’єкт контролю суб’єктів господарювання комунального сектору треба звернути увагу на:

− обсяг активів і наявність коштів, виділених із місцевого бюджету;

− наявність закупівель за звітний період обладнання й нерухомості;

− зростання адміністративних витрат у складі собівартості робіт (послуг);

− відсутність інформації про виконання вимог та пропозицій за результатами попередніх перевірок;

− наявність капітального будівництва, ремонту та операцій з відчуження майна та передачі або взяття його в оренду;

− збитковість чи тенденції до збитковості та інші.

Оцінка вказаних та інших ризиків, їх систематизація має бути визначальною при виборі місцевого бюджету для здійснення контролю його виконання.

Важливим також є вибір форми контролю, який пов’язаний із активним запровадженням державного фінансового аудиту поряд із існуючою формою контролю – інспектуванням. Вибір форм здійснення державного фінансового контролю стосується не лише контрольних заходів із виконання місцевих бюджетів, а й суб’єктів господарювання, заснованих органами місцевого самоврядування.

Отже, практика вказує на доцільність контролю місцевих бюджетів за допомогою поєднання двох форм: аудита та інспектування. Таке поєднання дає змогу комплексно оцінити стан виконання місцевого бюджету – як з точки зору дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях, законності операцій із бюджетними коштами, так і стосовно ефективності управління комунальним майном усіма суб’єктами на місцевому рівні.

Список літератури:

1. Олійник Д.С. Питання вдосконалення контролю місцевих бюджетів//Фінанси України. – 2008. – №6. – С.84 –91.

2. www.nigma.ru