Столярова Ю.М.,науковій керівник: Костишина О.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган - Барановського

Роль та значення інтелектуальних ресурсів в діяльності суб'єктів господарювання

 

   В наш час у зв'язку з всесвітньою кризою в економіці особливо гостро  постають питання найбільш ефективного використання всіх наявних ресурсів на підприємстві, яке залежить від раціональної організації системи управління матеріальними і трудовими та, особливо, інтелектуальними ресурсами (розумовою працею персоналу та робітників). Підприємство після проведення набору персоналу має приділити значну увагу плануванню подальшої роботи з ним. Це закладається у  кадровій політиці підприємства, успішна організація якої може впливати на підвищення рівня кваліфікації персоналу підприємства, розвитку творчого   мислення, стимулює його до самопідготовки, сприяє набуттю вмінь і навичок.

Важлива роль у  дослідженні інтелектуального капіталу належить таким відомим  вченим, як К.Беккер, Д.Белл, П.Дракер, Л. Едвінссон, І. Роос, М.Кастельс, М. Мелоун, Р.Райх, Т.Сакайя, Т.Стюарт, М.Мелоун, П.Пільцер, О.Тоффлер, Л.Туроу, С.Хантінгтон, Т. Шульц, Ф.Фукуяма та ін.

Українські вчені почали працювати над цим питанням в 90-х роках минулого століття. Значний вклад у розробку методологічних засад  внесли   О.Ю. Амосов, Д.П. Богиня, В.Врублевський, Н.Л. Гавкалова, М.І. Долішний, О.І. Дацій, М.С. Дороніна, В.І. Куценко, О.В.Крисальний, Н.Д. Лук’янченко,  В.В. Онікієнко, О.М. Онищенко, П.Т. Cаблук, В.П. Ситник, А. А. Чухно.

Метою дослідження є визначення теоретичних засад використання інтелектуальних ресурсів в сучасних умовах господарювання.

В науковій літературі приділяється достатньо уваги дослідженню сутності категорії «інтелектуальний капітал». Так, узагальнюючи авторське визначення наведено у таблиці 1 бачимо, що відсутнє єдине тлумачення наведеної категорії.

Таблиця 1

Авторське визначення характеристики інтелектуального капіталу

Автор

Тлумачення

О. Бутнік-Сіверський

Один із різновидів капіталу, який має відповідні ознаки капіталу і відтворює, одночасно, властиву лише йому (інтелектуальному капіталу) специфіку і особливості. Як економічна категорія інтелектуальний капітал розглядається з позиції авансованої інтелектуальної власності, що під час свого руху приносить більшу вартість за рахунок додаткової вартості

О.О. Стрижак

Сукупність здібностей і знань, які мають економічну цінність і використовуються у виробничій системі, орієнтованій на задоволення потреб суспільства, з метою створення інноваційного потенціалу та одержання доходу

Н.С. Маркова

Процес поступового підвищення інтелектуального рівня людського капіталу на основі синтезу інформації, загальних і професійних знань, умінь і навичок окремого індивіда, що відбувається задля забезпечення відповідності сучасним умовам господарювання та отримання соціально-економічного ефекту.

В.А.Садовський,

Е.А.Стеценко

У вигляді знань, навиків, досвіду є невід’ємним від його носія – живої людської особи. Може нагромаджуватися, хоча як актив він майже цілком неліквідний. Інтелектуальний капітал не є оборотним активом

 

Ю.В. Ґава

Відносить до  особистого  ресурсу  як  інтелектуальний матеріал, який формалізований, зафіксований і використовується для    виробництва      більш цінного майна

СМ. Деньга

Відносить людський, ринковий і структурний капітал

 

На нашу думку інтелектуальний капітал – це економічна категорія, яка являє собою сукупність індивідуальних знань та досвіду персоналу підприємства, який використовується з метою покращення процесу виробництва.

Загальновідомо, що організація господарської діяльності підприємства полягає в раціональному управлінні економічними ресурсами підприємства. Інтелектуальний капітал є вагомою складовою наявних ресурсів підприємства, до якого належать: інтелектуальна власність, інтелектуальний людський капітал, інтелектуальний структурний капітал та інтелектуальний споживчий капіталу. Так інтелектуальна власність утворює певну діалектичну єдність з продуктом  інтелектуальної діяльності  (розумової праці),  інтелектуальними ресурсами та нематеріальним активом підприємства [2,стр.125].

Організацію процесу відтворення інтелектуального капіталу керівництву підприємства необхідно розпочинати з усвідомлення його економічної сутності, визначення джерел і напрямів інвестування. Задля перспективного довгострокового розвитку підприємства керівництво має планувати шляхи зростання якості інтелектуальних ресурсів (персоналу) за інтенсивним типом відтворення [1,стр.129].

           Інтелектуальний капітал як об'єкт управління бере участь у процесі ви­робництва продуктів інтелектуальної діяльності. Реалізація їх на ринку дозволяє підприємству отримати прибуток та використати частину чистого прибутку для покращення ділових критеріїв якості персоналу. Після проведення заходів щодо покращення якості персоналу (інтелектуальних ресурсів) пропонується згідно зі схемою (рис. 1) здійснити оцінку відповідності їх рівня критеріям якості. Якщо проведена оцінка рівня інтелектуальних ресурсів відповідає запланованим критеріям якості, то процес відтворення інтелектуального капіталу на підприємстві на конкретній стадії виробництва відбувся успішно. Відтворення інтелектуального капіталу може здійснюватися шляхом раціонально організованої кадрової політики, що мотивує персонал до самопідготовки з метою якісного виконання задач підприємства, сприяє зростанню рівня кваліфікації персоналу, удосконаленню його досвіду та навичок. Завдяки організованій внутрішній підготовці збільшується продуктивність праці персоналу зростає якість і цінність інтелектуальних ресурсів та збільшується вартість внутрішньоствореного гудвілу підприємства. Якщо рівень інтелектуальних ресурсів не відповідає критеріям якості персоналу, відділ управління персоналом отримує інформацію шляхом зворотного зв'язку та має переглянути напрями здійснення кадрової політики і методи їх реалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 


Відрядження з метою підвищення кваліфікації
 

Оновлення та ознайомлення персоналу з нововведеннями
 

Інформація зворотного зв’язку
 

Оцінка відповідності рівня інтелектуальних ресурсів критеріям якості
 
 

 

 


 

Рис.1.Процес управління інтелектуальними ресурсами та інтелектуальним капіталом на підприємстві

Інтелектуальні ресурси утворює розумова праця робітників та висококваліфікованого персоналу, які створюють продукти інтелектуальної діяльності та інноваційні технології, сукупність яких формує інтелектуальний капітал підприємства.

Процеси відтворення інтелектуального капіталу та управління інтелектуальними ресурсами на підприємстві передбачають формування знань та умінь персоналу відповідно до вимог підприємства, виконання персоналом високопродуктивної розумової праці, проведення адекватної оплати працівників і створення системи їх соціального забезпечення.

Проведене дослідження економічного змісту категорій «інтелектуальний капітал», «інтелектуальні ресурси» свідчить про взаємозв'язок цих категорій. З'ясовано, що інтелектуальні ресурси утворює розумова праця робітників та висококваліфікованого персоналу, які створюють продукти інтелектуальної діяльності та інноваційні технології, сукупність яких формує інтелектуальний капітал підприємства.

Було запропоновано схему управління інтелектуальними ресурсами та інтелектуальним капіталом підприємства, за якою процес відтворення інтелектуального капіталу як об'єкта управління сприяє зростанню якості інтелектуальних ресурсів і призводить до одночасного збільшення вартості внутрішньо створеного гудвілу підприємства. Пропонуємо: процес відтворення інтелектуального капіталу на підприємстві проводити організованим шляхом; стимулювати інтелектуальну діяльність персоналу підприємства; відділу управління персоналом контролювати якість персоналу за вста­новленими на підприємстві критеріями; у разі незадовільного рівня підготовки персоналу переглядати напрями здійснення кадрової політики та методи їх реалізації.

Основним напрямом подальших наукових досліджень є пошук і визначення методів оцінки вартості відтворюваних інтелектуальних ресурсів підприємства.

Література

1.     Актуальні проблеми економіки. Журнал №1(79), 2008. – С. 128 - 131.

2.            Городянська Л.В. Особливості обліку гудвіла та методи оцінки його
вартості на підприємстві // Фінанси України,- 2007.- №4. - С. 119-126.   

3.     Гудзинськнй О.Д., Юрейцев Г.Г., Савчук В.К. Економічна теорія та реалізація положень в механізмах розвитку ЛПК // Економічна теорія. - 2005. - № 2. - С. 80 - 95.

4.     Маркова Н. С. Теоретико-методичні основи формування й розвитку інтелектуального капіталу. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Харків.-2005.-20 с.

5.     Шевчук В.О. Глобальна місія - на часі // Урядовий кур'єр. - 2007. - № 238.

        - С. 6.