Г.С. Тодосейчук, О.А. Каблучко

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

БАНКІВСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

Вступ України до СОТ сприяє підвищенню інтенсивності зовнішньої торгівлі, а отже, приведе до збільшення кількості та обсягу експортних та імпортних торговельних операцій.

Питання фінансування комерційними банками міжнародної торгівлі знайшло відображення у дослідженнях таких вітчизняних та зарубіжних учених, як М.І. Івський, Л.В. Руденко, Л. М. Красавіна, І.Я. Носкова та ін.

Однак, незважаючи на значну увагу до цієї проблеми, недостатньо висвітлена практика здійснення українськими банками фінансування зовнішньоторговельних операцій, зокрема механізм такого фінансування.

Мета статті полягає у з'ясуванні механізмів здійснення банківського фінансування зовнішньоторговельних операцій.

Для забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємств банки здійснюють фінансування імпортно-експортних операцій, що дозволяє оптимізувати фінансові потоки та мінімізувати фінансові й комерційні ризики.

Фінансування банками зовнішньої торгівлі включає операції з посередництва у платежах та надання кредитів.

Банківське фінансування зовнішньоторговельних операцій у міжнародній практиці ґрунтується на різних гарантіях та здійснюється в різних формах: форфейтинг, факторинг, кредит покупцю, лізинг. До спеціальних форм фінансування відносять банківські операції з пред'явлення авансу постачальнику і забезпечення находжень платежів під заставу товарних документів, а також банківський кредит, що надається шляхом обліку векселів.

Фінансування зовнішньоторговельних операцій клієнтів українськими банками здійснюється шляхом залучення кредитних ресурсів з міжнародних ринків та використання ресурсів їхніх партнерів - іноземних банків.

Асортимент послуг, які пропонують українські банки в межах фінансування зовнішньоторговельних операцій, досить широкий, зокрема надання гарантій, резервних акредитивів; відкриття акредитивів; короткострокове і довгострокове фінансування імпорту; форфейтингові операції та ін.

Постімпортне фінансування використовується в тому випадку, коли вітчизняний імпортер планує закупівлю товарів за кордоном і при цьому не має можливості здійснити попередню оплату за товар продавцю - нерезиденту.

Операція з постімпортного фінансування складається з відкриття та обслуговування українським банком документарного акредитиву, фінансування, надане іноземним банком або іншою іноземною фінансово установою.

Поперед експортне фінансування використовується у тому випадку, коли вітчизняний експортер планує продаж товарів за кордон, для чого йому потрібні грошові кошти на покриття витрат виробництва, збереження та транспортування товарів, що експортуються, тощо.

Операція з поперед експортного фінансування складається з авізування акредитива експортеру - позичальнику та фінансування експортера - позичальника під відкритий акредитив та додаткове забезпечення.

Поперед експортне фінансування надається у формі видачі кредиту після проведення відвантаження та подання до банку документів, які відповідають умовам акредитиву, що дає право вимоги платежу від покупця.

Поперед експортне фінансування є формою рефінансування відстрочки платежу.

Основними перевагами перед експортного та перед експортного фінансування для експортера полягає у мінімізації ризиків, пов’язаних з торговельною операцією; отриманні експортером виручки у повній сумі акредитива; усуненні впливу для експортера зміни відсоткових ставок за банківськими кредитами та інші.

Проте постімпортне, поперед експортне та постекспортне фінансування доступне далеко не всім позичальникам, які відповідають вказаним вище умовам, оскільки передбачає наявність заставного майна, вартість якого у два рази має перевищувати обсяг фінансування.

Дослідження практики здійснення постімпортного, поперед експортного та пост експортного фінансування зовнішньоторговельних операцій в Україні свідчить про те, що вітчизняні банки, беручи участь у процесі фінансування, не надають кредити за власні кошти, а лише виконують роль посередників та гарантів.

У сучасних умовах вітчизняні банки ще не можуть запропонувати довгострокові кредити і великі гарантії експортерам, що знижує рівень конкурентоспроможності на міжнародних ринках.

Активізації діяльності банків у сфері фінансування зовнішньоекономічної діяльності, розширенню спектра послуг та збільшення обсягів операцій сприятимуть стабілізація в кредитно - фінансової сфері країни, зниження рівня кредитних ставок, зміцнення іміджу українських банків на міжнародному ринку, вдосконалення механізму надання кредитів та гарантій.

Література:

1. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін..; За ред. А. М. Мороза.— К.:КНЕУ, 2000 р.

2. Вступ до банковскої справи: Навч. посібник / За ред.. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 2002 р.