Экономические науки / 7. Учет и аудит

Манакін В.П., Соболєва О.В.

Донецький державний університет управління

ПРОБЛЕМИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Актуальність теми дослідження. Невід’ємною складовою частиною сучасного ринкового господарства є мале підприємництво, яке надає економіці певну гнучкість, мобілізує крупні фінансові і виробничі ресурси населення, акумулює в собі потужний антимонопольний потенціал, служить серйозним фактором розв’язання соціальних завдань. Але, на розвиток малого підприємництва в Україні негативно впливають проблеми недосконалості й обтяжливості системи оподаткування, адміністративні перешкоди у сфері підприємництва, неврегульованість питань фінансування і кредитування, зокрема мікрокредитування малого підприємництва, практична відсутність державної фінансової допомоги, нерозвиненість інфраструктури підтримки підприємництва. Усунення цих проблем та створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва потребує впровадження в практику господарювання нових методів регулювання економіки, які повинні враховувати ринкові відносини.

Проблемам місця й ролі підприємництва в забезпеченні економічного зростання, його фінансової підтримки та оподаткування присвячені праці багатьох вітчизняних учених-економістів, таких як Н. Кучерявенко, О. Василик, Л. Омелянович, С. Дзюбак, С. Юргелевич, А. Бодюк, А. Азаров, В. Завгородній, Г. Ямборко, А. Соколовська, Н. Гайдукова та інші.

Водночас у наукових розробках з питань підтримки малого підприємництва та його державного регулювання не дістали належного відображення проблеми оподаткування суб’єктів малого підприємництва, дослідження впливу спрощеної системи оподаткування на їх економічну активність, недостатньо проаналізовані переваги та недоліки спеціальних податкових режимів, їх вплив на макроекономічні та соціальні процеси, що породжує наслідки відсутності підприємств, які б не намагалися отримувати великий дохід, сплачуючи при цьому якомога менше податків. Чинне законодавство в деяких випадках дає таку можливість. Наприклад, така можливість є у підприємств, які укладають договори з підприємцями — платниками єдиного податку, здійснити цю заповітну мрію. Укладення таких договорів дозволяє юридичним особам, не порушуючи чинного законодавства, значно зменшити суми податків і зборів, які сплачують до бюджету

Метою даної статті є вивчення проблеми оподаткування суб’єктів малого підприємництва та встановлення можливих шляхів вирішення даної проблеми.

Виклад основного матеріалу. Розвиток економіки України за останній період забезпечувався перш за все за допомогою суб’єктів малого бізнесу. Важлива роль малого бізнесу у економічному розвитку держави обумовлена тим, що це один з найбільших секторів економіки, який визначає структуру валового національного продукту та темпи економічного зростання. Досвід розвитку малого підприємництва в Україні показує спроможність суб’єктів малого бізнесу набагато швидше реагувати на кон’юнктуру ринку, знаходити свою нішу у виробництві товарів і послуг, що дає йому більше шансів на виживання. При цьому малий бізнес забезпечує у два-три рази більшу ефективність виробничих капіталовкладень як за обсягом коштів, так і за терміном віддачі, і в той же час має найнижчі інвестиційні потреби.

При всіх перевагах малого бізнесу для економіки країни ця форма підприємництва дуже вразлива. Вона потерпає від конкуренції з великими товаровиробниками, адже вона не має можливості утримувати відповідний штат працівників, який би вирішував питання захисту інтересів підприємства, готував необхідну документацію і звітність та який би розробляв стратегію і тактику підприємства.

Мале підприємство має можливості розвивати приватні ініціативи громадян, впливати на структурну перебудову економіки, сприяти інноваційному розвитку тощо. Однак дуже малою мірою воно впливає на ці процеси. Так, за даними статистики, лише 5-6% малих підприємств України займаються інноваційною діяльністю, що набагато менше, ніж у розвинутих країнах.

Малі підприємства в багатьох випадках не використовують своїх можливостей через недоліки в кредитуванні їх діяльності. Банки вимагають великих процентів за користування кредитами, що робить виробництво не рентабельним. Виходом із такого становища могло б стати заохочення банківської системи у зростанні сум кредитів для малого підприємництва (наприклад, моральне заохочення керівників – власників).

Тому одним з основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

· заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку;

· застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності [1].

Спрощену систему оподаткування було запроваджено в Україні Указом Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Об’єктивна необхідність передбаченої Указом спрощеної системи оподаткування була продиктована значним податковим навантаженням на новоутворені суб’єкти оподаткування, який чинить наявна податкова система, значним рівнем тінізації економіки та необхідністю стимулювання підприємницької активності громадян та малих підприємств [2].

Згідно цього Указу спрощена система запроваджується для фізичних осіб – суб’єктів підприємництва, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн., та для юридичних осіб – не більше 50 осіб та не більше 1 млн. грн.

Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд із чинною загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір керівника малого підприємства.

Сьогодні оподаткування суб’єктів малого підприємництва здійснюється за трьома системами:

· спрощена система на основі єдиного податку за ставкою 6% + сплата ПДВ;

· спрощена система на основі єдиного податку за ставкою 10% без сплати ПДВ;

· звичайна система оподаткування (податок на прибуток за ставкою 25% + сплата ПДВ).

У разі застосування єдиного податку за ставкою 6% суб’єкт малого підприємства подає розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжне доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Обираючи ставку 10%, необхідно враховувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:

· при наданні високорентабельних послуг;

· при низько витратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;

· у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються у неплатників ПДВ (наприклад на ринку).

У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів у неплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.

Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо [3].

Приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі «за» i «проти». Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.

Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу. Можна сказати, що спрощена система не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого та середнього бізнесу. Незважаючи на те, що підприємство не отримує великих прибутків, воно своїм переходом на спрощену систему оподаткування страхує себе від численних перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль, так часто зустрічаються на практиці.

Згідно Указу № 727 «Про спрощену систему обліку і звітності», до підприємства – платника єдиного податку автоматично не застосовуються цілий ряд штрафів і санкцій, які могла б застосувати ДПА для звичайної системи оподаткування.

Також спрощена система оподаткування обліку та звітності дозволяє невеликому підприємству зменшити чисельність штату бухгалтерії і завдяки цьому підняти свою рентабельність через зменшення витрат на оплату праці [4].

Основною перевагою використання спрощеної системи оподаткування для платників податків є звільнення їх від сплати багатьох податків, зборів і внесків до фондів соціального страхування. Це головна перевага. Єдинники дійсно звільняються від доволі значної кількості податків і зборів [5].

Сьогодні підприємства – єдиноподатники не сплачують: податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала єдиний податок за ставкою 6%; податок на прибуток підприємства, крім авансового внеску на дивіденди; збір на спеціальне використання природних ресурсів; збір на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; комунальний податок; податок на промисел; збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; плату за патенти; відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг.

Єдиним і самим суттєвим недоліком був і залишається по цей час елемент подвійного оподаткування в спрощеній системі за ставкою єдиного податку 6% при умові сплати ПДВ. Справа в тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючи ПДВ, яке надходить від покупців, а це економічно не правильно. По логіці речей не розумно накладати податок на податок – це абсурд, але так є. І залишається тільки здогадуватися чому наші законодавці вперто не помічають цього, і залишається тільки чекати – чекати на кращі зміни.

Таким чином, беручи до уваги позитивні тенденції, зазначимо: спрощена система оподаткування потребує реформування з урахуванням усіх аспектів та певних недоліків, виявлених практикою її застосування, а також неможливістю внесення відповідних змін до зазначеного Указу у зв’язку із закінченням дії перехідних положень Конституції України. З метою вдосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, врегулювання недоліків, що виникають у процесі її застосування, та приведення у відповідність з чинним законодавством, яке регламентує питання провадження малого бізнесу, ДПА України бере активну участь у підготовці проекту Закону України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Враховуючи важливість розвитку малого підприємництва й ефективність застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, потрібно законодавчо створити нормативно-правові умови для подальшого запровадження спрощеної системи оподаткування та розвитку малого бізнесу [6].

Висновки. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Єдиний податок доцільно застосовувати тільки в тому випадку, якщо створюється велика сума доданої вартості.

2. Вітчизняна спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд із чинною загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством.

3. Використання спрощеної системи оподаткування для платників податків дає можливість звільнення їх від сплати багатьох податків, зборів і внесків до фондів соціального страхування.

4. Застосування раціональної спрощеної системи оподаткування призводить до структурних змін у валовому доході внаслідок податкового стимулювання малого підприємництва, сприяє збільшенню конкурентного середовища та зайнятості населення, скорочує обсяги тіньової економіки, зберігає мотивацію підприємців до легалізації діяльності та мотивацію місцевих органів влади до створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва.

Література:

1. Стасишен М., Шканов С. Щодо вдосконалення системи діяльності та оподаткування малого підприємства // Економіст. – 2008. - № 5. – С. 48-50.

2. Лютий І. О., Романюк М. В. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні // Фінанси України. – 2007. - № 6. – С. 31-38.

3. Рудий Є., Ткаченко О. Що потрібно враховувати підприємству, яке хоче бути єдинником? // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - №26. – С. 14.

4. Собецький А. Бути чи не бути єдинником – обираємо систему оподаткування // Все про бухгалтерський облік. – 2007. - № 49. – С. 32.

5. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2006. – 331 с.

6. Міщерина Т. Г., Близький Р. С. Спрощена система оподаткування юридичних осіб: проблеми та перспективи // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки». 1 том. – Донецьк: ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, 2008. – С. 302-304.