Крамарова І. В.

Донбаський державний технічний університет

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АУДИТУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

В умовах ринку акціонерні товариства вступають в договірні відносини стосовно використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій. Довіра в цих відносинах повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників економічних відносин отримувати та використовувати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

При формуванні статутного капіталу виникають різні упущення, помилки, виправлення. Наведемо основні з них: необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, що вносяться до статутного капіталу; невнесення або неповне внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу; несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів; несвоєчасне оформлення вибуття та прийому нових засновників; неправильне оформлення внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу; неправильне оформлення повернення засновникам часток із статутного капіталу; відсутні підтверджуючі документи по здійсненим фінансово-господарським операціям; невідображення здійснених операцій; виправлення записів у документах без явних на те причин; відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів; фіктив-ні документи або операції; діяльність без ліцензії; невиконання нормативних документів. [1]

Мета – звернути увагу на головні проблеми, які виникають при проведенні аудиторської перевірки статутного капіталу акціонерних товариств, на встановлення повноти формування статутного капіталу, на відповідність фактичних внесків учасників умовам установчих документів, на дотримання строків внесення часток до статутного капіталу. [2]

Метою аудиту статутного капіталу є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання статутного капіталу, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку статутного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення статутного капіталу у звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту статутного капіталу є:

- перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування ;

- встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

- перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному установчими документами.

Така перевірка здійснюється в наступному порядку:

- перевірка наявності і форми установчих документів і встановлення відповідності змісту вимогам законодавчих і нормативних актів;

- вивчення повноти і дотримання строків внесення статутного капіталу;

- перевірка грошової оцінки вартості майна, що вноситься засновниками в оплату акцій при створенні акціонерного товариства;

- перевірка правильності оподаткування коштів, переданих до статутного

капіталу господарюючого суб’єкта його засновниками;

- встановлення законності видів діяльності;

- визначення відповідності розміру статутного капіталу даним установчих документів і чинному законодавству;

- перевірка повноти і правильності формування статутного капіталу;

- встановлення реальності внесення сум до статутного капіталу;

- встановлення обґрунтованості змін величини статутного капіталу.[1]

Регулювання статутного капіталу товариств потребує нових підходів. Існуюча система встановлення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу товариства показала недостатню ефективність в цілому. З одного боку, незважаючи на численні заборони та приписи щодо формування статутного капіталу, існує велика кількість товариств із «дутими» капіталами, оскільки неможливо законодавчо перекрити всі канали і способи маніпуляцій та зловживань у цій сфері. З іншого боку, такі механізми спричиняють додаткові витрати для добросовісних учасників обігу, обмежують їх права.

У законодавчому регулюванні режиму статутного капіталу товариств в Україні спостерігається певні проблеми – окремі заходи, що вживаються для формування та збереження статутного капіталу товариств, є занадто суворими, але за відсутності інших необхідних заходів система в цілому не працює і основні функції статутним капіталом не виконуються. [4]

Норми сучасного українського законодавства щодо капіталу, не захищаючи кредиторів товариства, деструктивно впливають на процеси створення й діяльності товариства і викликають додаткові ризики для учасників та самого товариства. Статутний капітал замість інструменту захисту прав кредиторів товариства має скоріше виконувати функцію захисту прав його акціонерів (учасників): встановлений законодавчо режим повинен гарантувати, що капітал, інвестований в товариство, істотно не зменшився, не був виведений з нього. Усім учасникам має бути забезпечено право на отримання корпоративних прав, адекватних дійсній вартості внесених вкладів, а також право на захист своїх корпоративних прав від розмивання.

Література

1. http://programy.com.ua/ukr/details/9081/.

2. http://library.biz.ua/17/1399.html.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

4. Нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — Аудиторська палата України, К., 1999 — 275 с.