Економічні науки/7. Облік і аудит

Терещенко К.С., к.е.н. доц. Сєкіріна Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Економічна сутність операцій з давальницькою сировиною

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин багато підприємств України опинились у кризовому становищі, у зв’язку з чим вимушені шукати альтернативні способи управління господарською діяльністю. Однією з причин такої ситуації є недостатня забезпеченість промислових підприємств предметами праці, які є уречевленою основою виробництва. Поширеним шляхом виходу із кризового стану є здійснення операцій з давальницькою сировиною (ДС). Керівництву компаній необхідно забезпечити належне ведення бухгалтерського обліку таких операцій для одержання достовірної і своєчасної інформації про результати проведених операцій для прийняття управлінських рішень.

Дослідженням проблем обліку операцій із ДС займались такі українські вчені О. Кіляр, Д. Ковальов, В. Захарченко, Т. Єдинак та ін. Вивчення літератури з цієї тематики дозволяє стверджувати, що науковці в основному розглядають проблеми обліку операцій з ДС у зовнішньоекономічних відносинах. Що ж стосується здійснення таких операцій між резидентами України, то дослідженнями охоплені далеко не всі аспекти.

Метою написання статті є дослідження економічної сутності операцій із ДС в умовах ринкової економіки для подальшого удосконалення організації та методики їх обліку.

У законодавчому порядку поняття «ДС», «операції із ДС» врегульовані тільки у зовнішньоекономічній діяльності. Згідно з Законом України від 15 вересня 1995 р. «Про операції із ДС у зовнішньоекономічних відносинах» «Операція із ДС - операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення, збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) за умови, якщо вартість ДС на кожному етапі переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції. Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції, або коли вартість сировини є меншою зазначених 20 відсотків, не вважаються операціями з ДС» [3].

Надане визначення вживається у приведеному значенні саме з метою застосування норм Закону, тобто при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Але жоден законодавчий акт України не визначає, що термін «ДС» може застосовуватись лише у зовнішньоекономічних відносинах, де однією із сторін обов’язково буде нерезидент. Навпаки, є ряд нормативних актів, в яких термін «ДС», «давальницькі умови» вживаються саме щодо операцій між резидентами України. Наприклад, в Законі України від 19 грудня 1995 р. «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» [2] законодавець має на увазі відносини, які виникають не тільки за участю нерезидентів, а й ті, суб’єктами яких є тільки резиденти. Отже доцільно конкретизувати наведене в Законі визначення операцій із ДС [1].

Крім того, подане визначення не розкриває економічну сутність операцій з ДС, не враховує специфіку вказаних операцій, а саме те, що право власності на ДС залишається за замовником. Ця специфічна особливість має принципове значення для бухгалтерського обліку, оскільки впливає на методику відображення в обліку операцій із ДС.

В результаті дослідження існуючих визначень терміну «операція із ДС» можна дати таку дефініцію: операція із ДС – сукупність економічних відносин між замовником і виконавцем з приводу переробки (оброблення, збагачення чи використання) сировини, право власності на яку залишається за замовником готової продукції, виробленої з ДС.

Проаналізуємо надане визначення. По-перше, в ході операцій із ДС суб’єкти господарювання (замовник та виконавець) вступають саме у економічні відносини, оскільки вони виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. По-друге, операція із ДС обов’язково охоплює процес переробки (оброблення, збагачення чи використання) сировини. По-третє, ДС, передана на переробку, не переходить у власність виконавця.

Висновки. Операції з ДС є поширеним явищем у діяльності промислових підприємств України. У роботі викладено власний підхід щодо розкриття економічної сутності операцій із ДС. Для успішного здійснення операцій з ДС між резидентами України необхідно вдосконалити нормативну та правову базу, що регламентує застосування даних операцій.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка рекомендацій щодо удосконалення організації та методики обліку операцій із ДС.

Література.

1. Ковалев, Д. Операции с давальческим сырьем в Украине: в помощь бухгалтеру [Текст] / Д. Ковалев // Все о бухгалтерском учете. – 2005. - №39. – С. 7-13.

2. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами [Електронний ресурс]: Закон України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. із змінами і доповненнями від 25.12.2008. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

3. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах [Електронний ресурс]: Закон України № 327/95-вр від 15.09.95 із змінами і доповненнями від 03.06.2008. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.