Педагогічні науки/1.Дистанційна освіта.

Жарікова Л.М., Марченко Н.В.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Проблеми та обмеження при дистанційному навчанні

Проблеми використання інформаційних технологій при дистанційному навчанні

Ухвалення рішень нерозривно пов'язане з моделями поведінки і досвідом, який мають слухачі. Саме на оновлення досвіду і спрямоване навчання з менеджменту у всьому світі. Спілкування між собою допомагає слухачам обмінюватися моделями поведінки, відновлювати свої знання.

У цьому контексті електронні засоби спілкування, з одного боку, дозволяють в слушний для слухача час висловлювати свої ідеї і запитання та розміщувати їх для обговорення. Але, з іншого боку, в процесі обговорення це вимагає від учасника дистанційного навчання певної сміливості. Досить важливо подолати психологічний бар'єр і висловити свої думки.

Можливості та обмеження інформаційних технологій при дистанційній освіті

Інформаційні технології, відіграють значну роль при дистанційному навчанні менеджерів, але мають ряд істотних обмежень. В першу чергу не можна обмежуватися лише однією формою електронних комунікацій, а саме: електронна пошта, Інтернет-конференції, навчальні програми та інше. Найбільш ефективним є поєднання різних способів комунікації з особистим спілкуванням. Важливо розуміти можливості і обмеження кожної форми спілкування. Важливу роль у передачі прихованих знань при дистанційному навчанні покликані відігравати інформаційні технології та різні інтерактивні способи навчання. Відсутність щоденного особистого (віч-на-віч) контакту з викладачем та іншими слухачами замінює активне спілкування по телефону і участь в Інтернет-конференціях. Основою великої кількості управлінських навичок є вміння ухвалювати рішення. При розробці програм дистанційного навчання особливу увагу звертають на формування такого поєднання різних форм комунікації, яке дозволило б компенсувати нестачу особистого спілкування за рахунок інтенсифікації віртуального.

Невирішені проблеми дистанційного навчання

Повертаючись до труднощів розвитку дистанційного навчання менеджерів, слід зазначити, що при електронній формі спілкування джерелом знань для слухача стає не тільки викладач, як при очному навчанні, але й інші слухачі зі своїми критичними поглядами і особистим досвідом. Такий підхід є серйозною перешкодою на шляху розвитку системи дистанційного навчання менеджерів в Україні та інших країнах СНД. Ми ставимо за приклад авторитетів, ми впевнені, що завжди є хтось, хто точно знає, що потрібно робити. В учбовому процесі такою людиною, носієм досконалого професійного знання, безперечно, є викладач. Проте у даному випадку не враховується неформалізована складова знання, а саме управлінські навики, якими викладач може і не володіти у повному обсязі. А якщо він ними не володіє в достатній мірі, то і передати слухачу їх не в змозі. А ось інші слухачі курсів з менеджменту зі своїм життєвим досвідом, зі своєю історією успіхів і невдач є найціннішим джерелом неформалізованих, прихованих знань.

Не існує єдиного визначення відкритого та дистанційного навчання (ДН). Скоріше, існує багато підходів до визначення даного терміна. Саме поняття "дистанційне навчання" було сформульоване такими вченими, як М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк, і Д. Кіган. Та лише Десмонд Кіган зробив спробу поєднати більшість визначень і на цій основі сформулював такі важливі особливості та характеристики дистанційного навчання:

• поділ викладача та учня в часі або просторі, або ж і в часі, і в просторі одночасно;
• визнання навчальним закладом: процес навчання визнається або сертифікується якою-небудь освітньою установою або організацією. Такий тип навчання відрізняється від самонавчання - власними силами, без офіційного визнання з боку навчального закладу;
• використання значної кількості технічних засобів (друкарських, аудіо- та відеозаписів або комп'ютерів), що об'єднує вчителів та учнів і забезпечує донесення змісту навчального курсу до користувача;
• використання специфічних учбових програм та матеріалів. Навчальні програми курсів ДО звичайно перед використанням проходять попереднє тестування та апробацію фахівцями-методистами дистанційної освіти;
• двостороння комунікація, що уможливлює взаємодію учнів і тьюторів (персональних викладачів) і відрізняється від пасивного сприйняття трансльованої через мережі віщання інформації. Комунікація може бути синхронною або асинхронною;
• можливість очних зустрічей для проведення тьюториалів (семінарів з особистим викладачем), взаємодії учнів один з одним, занять у бібліотеках, проведення лабораторних або практичних сесій;
• індустріальна організація: це означає, що при проведенні великомасштабного відкритого та дистанційного навчання має місце поділ праці, різні завдання поручаються різним співробітникам, які разом працюють у команді розроблювачів курсу;
• майже повна відсутність постійних навчальних груп протягом усього навчального процесу.