Нікітін С.В., Мельник О.В. Первомайський факультет Харківського державного університету харчування й торгівлі

Використання структурно-логічних схем у процесі викладання філософії

Інтенсифікація процесу навчання, обумовлена інформаційною насиченістю у всіх областях людського пізнання реального миру, ставить перед викладачем нелегке завдання - необхідно, щоб студент у відведений навчальним планом час не тільки одержав і засвоїв максимум знань, але й навчився використовувати всі методи дослідження філософських проблем, яки на сьогоднішній день має наука.

Для цього викладач повинен іти від пасивних, по своїй сутності, занять, коли викладаються лише "готові" знання й переходити до активних методів навчання, що викликають інтерес до навчального матеріалу, що розвивають розумові й пізнавальні здібності. Одним зі шляхів рішення даної проблеми у викладанні філософії може бути використання наочних засобів навчання. Наочність, як один із провідних принципів навчання, активізує увагу, мислення й пам'ять (психологами доведено, що людина запам'ятовує 50% побаченого, у той час як почуте відтворюється тільки на 20%), змушує перемикати увагу з одного елемента лекції на інший, не стомлюючи слухача. Наочні методи використовуються у взаємозв'язку зі словесними й практичними методами навчання й призначаються для наочно-почуттєвого ознайомлення студентів з явищами, процесами, об'єктами в тому числі й у символічному зображенні за допомогою всіляких малюнків, схем і т.п. Певна роль у цьому, на наш погляд, належить структурно-логічним схемам, які надають процесу викладання більшу конкретизацію й організованість. У курсі філософії це особливо важливо, тому що дозволяє відтворити логіку філософської думки, виявити істотні зв'язки між різними філософськими проблемами, категоріями.

Використовуваний у процесі викладання метод наукової абстракції, завдяки якому вловлюється сутність явища, формуються категорії й закони науки, далеко не всі студенти сприймають на слух, у зв'язку, із чим виникає необхідність представити логіку розвитку думки наочно, зробити її зримою.

Використання схем не повинне знижувати рівень теоретичного матеріалу лекції, вимагати додаткового навчального часу, воно повинне бути органічним елементом питання, що викладається. Неодмінною умовою застосування схем є їхня побудова в міру викладу теоретичних положень. Підготовка й використання структурно-логічних схем пов’язано з дотриманням певних умов.

· застосовувана наочність повинна відповідати темі лекції;

· зміст схеми повинен відповідати тим завданням, які ставить перед собою й студентами викладач;

· зміст схеми не повинен бути всеохоплюючим (це всього лише ілюстрація);

· необхідно чітко виділяти головне, істотне при підготовці ілюстрацій;

· наочність повинна використатися в міру, і показувати її треба поступово й тільки у відповідний момент лекції;

· демонстрація повинна бути організована таким чином, щоб всі студенти могли добре бачити об'єкт;

· детально продумувати пояснення, що дають у ході демонстрації;

· залучати самих студентів до пояснення бажаної інформації в наочному приладді.

По кількості і якості інформації, що представляється в схемах, можна виділити наступні види:

1. інформаційні схеми;

2. структурні схеми;

3. схеми взаємозв'язків;

4. схеми характеристики;

5. схеми-графіки;

6. ілюстративні;

7. персоналії.

Представимо короткий опис кожного виду виділених структурно-логічних схем.

Інформаційні схеми - мають подібність із таблицями, дають мінімум інформації. Звичайно це перерахування складових частин чого-небудь, наприклад: "Розділи філософії", "Представники філософії Д. Греції по періодах" і т.п.

Структурні схеми - відбивають структуру якого-небудь явища, предмета (у т.ч. і класифікація): "Структура свідомості", "Класифікація методів" і т.д..

Схеми взаємозв'язків - ілюструють взаємозв'язки, взаємовплив, ієрархію зв'язків і впливів і т.п. Прикладом можуть служити схеми, що розкривають природні основи психіки, форми відбиття.

Схеми характеристики - це інформаційні схеми доповнені описом характеристик складових їхніх елементів. Наприклад, "Загальні риси теологічної філософії".

Схеми-графіки - у цьому випадку схема доповнюється яким-небудь графіком: "Генеалогічне древо виду Ηοmo sapiens " (зображена "стрічка" часу) або "Структурні рівні неорганічної матерії" (шкала розмірів у метрах).

Ілюстративні - схеми доповнені ілюстраціями, що акцентують увагу на головному змісті схеми. Це може бути художня рамка, колір або відтінок поля усередині рамки, картинка й т.п.. Наприклад, у схемі "Просторові характеристики Сонячної системи" всі об'єкти Сонячної системи зображені затемненими колами відповідної величини.

Персоналії - це схеми присвячені персоналіям, звичайно дають коротку характеристику філософським поглядам досліджуваного мислителя і його основні біографічні дані. "Філософія Аристотеля", наприклад.

Як показує практика, застосування структурно-логічних схем під час проведення лекцій і семінарських занять, значно поліпшує засвоєння матеріалу.