Філологічні науки / 3. Теоретичні і метологічні проблеми дослідження мови

к.ф.н. Кійко C.В.

Чернівецький національний університет, Україна

семантичнИЙ розвитОК французьких ДІЄСЛІВНИХ запозичень у німецькій ТА українській мовах

Дослідження в області семантики лексичних одиниць близько- і далекоспоріднених мов на сучасному етапі розвитку мовознавства займають все більше місце, оскільки вони ставлять за мету не лише вирішення цілої низки найважливіших теоретичних проблем, але й пов'язані з суто практичними потребами, зокрема, з проблемами методики викладання іноземних мов.

Визнання мови системно-структурним утворенням припускає, що лексико-семантична структура певної мови підлягає визначеним закономірностям функціонування і розвитку. Можна припустити, що семантичний розвиток як власних, так і запозичених слів характеризується певними регулярними рисами. Проте їх вивчення велося раніше переважно із стилістичної точки зору (т.з. процеси звуження, розширення, погіршення, поліпшення значення). Мета нашого дослідження – знайти закономірності лексико-семантичних змін в діахронії, причому не конотативних, а денотативних значень. Основним завданням є встановлення деяких аспектів лексико-семантичного розвитку французьких запозичень в німецькій і українській мовах. Слід підкреслити, що нас цікавить не процес асиміляції сам по собі, а можливість встановити риси подібності / відмінності в семантичному розвитку однакових лексем в далекоспоріднених мовах. Тут йдеться про так звані міжмовні омоніми (далі – МО), тобто пари слів, які стосуються двох або більше мов, мають схоже фонетичне і/або графічне оформлення, часто мають спільну етимологію, у більшості випадків є запозиченнями з третьої мови, на основі розбіжностей у семантиці є джерелом інтерференційних помилок (детальніше див. [6, с. 125-143]). При цьому розбіжності у семантиці МО можуть сягати від яскраво виражених денотативних особливостей до прихованих семантико-функціональних, асоціативно-дериваційних зв'язків семем на рівні вторинної номінації.

Матеріалом слугували дані тлумачних [7; 11; 12], етимологічних [3; 4; 16; 14; 15] і частотних [8; 9; 10; 17] словників, а також тексти художньої літератури і публіцистики загальним обсягом близько 11 млн. слововживань [2; 18]. Ми розглянули 34 дієслова-МО з найвищою частотою вживання за низкою істотних параметрів на декількох зрізах – в початковий період запозичення і на подальших синхронічних зрізах, включаючи сучасний стан мови. Зіставлення зрізів і мов дозволяє зробити певні узагальнення, висунути і розглянути деякі гіпотези про семантичний розвиток лексики. Основним критерієм відбору досліджуваних дієслів були формальна подібність і критерій частотності. За даними частотного словника А. Руоффа [17] ці дієслова належать до різночастиномовної лексики (15 676 одиниць), яка зустрілася в німецькій мові мінімум 1 раз на 500 тисяч слововживань. Це такі німецькі дієслова як annoncieren (частота вживання – 1), betonieren (1), bombardieren (5), chiffrieren (1), dekorieren (1), demontieren (3), detonieren (1), engagieren (1), finanzieren (3), forcieren (1), funktionieren (3), garantieren (4), gravieren (1), kassieren (6), kommandieren (3), konstatieren (1), kontrollieren (4), konzentrieren (2), kritisieren (4), kultivieren (1), markieren (4), marschieren (41), mattieren (3), mechanisieren (1), modernisieren (5), montieren (1), organisieren (4), pensionieren (8), präsentieren (1), riskieren (1), ruinieren (1), sondieren (1), transportieren (9), visieren (2). Більшість з цих дієслів є полісемічними (25 лексем), 9 дієслів мають лише одне значення. Дані про частоту вживання дієслів в українській мові взяті зі “Словника сучасної української прози» [9] та «Частотного словника українського публіцистичного стилю» [10]. За даними словника [9] частоту вживання, вищу за 1, зафіксовано для семи дієслів з 34-х досліджуваних. Це такі дієслова, як критикувати (6), організувати (5), руйнувати (5), командувати (4), форсувати (2), бетонувати (1) і констатувати (1). У словнику [10] зафіксовано 15 дієслів: організувати (32), презентувати (26), контролювати (24), констатувати (14), ризикувати (14), фінансувати (14), гарантувати (10), функціонувати (10), руйнувати (8), критикувати (4), транспортувати (3), командувати (2), концентрувати (2), демонтувати (1), монтувати (1). Дані німецького і українських тлумачних словників показують, що запозичення з французької мови частіше вживаються в німецькій мові (34 дієслова), ніж в українській (17 дієслів). Обмежимо наше дослідження найчастотнішими українськими дієсловами та їх німецькими відповідниками.

Зіставно-діахронічний аналіз лексико-семантичної структури дієслів–МО був проведений у трьох мовах, при цьому як мова-еталон узята французька мова, оскільки саме з неї вказані дієслова були запозичені безпосередньо або через посередництво інших мов і в німецьку, і в українську мови, хоча своїми коренями дані дієслова сягають латині. Аналіз лексико-семантичної структури дієслів в мовах-реципієнтах проводився по двох синхронних зрізах: момент запозичення і сучасний період. Деякі дієслова розглядаються у французькій мові в двох синхронних зрізах у зв'язку з різними періодами їх запозичення в німецьку і українську мови.

Результати зіставлення фактичного матеріалу французької, німецької і української мов показали, що лексико-семантичний розвиток досліджуваних дієслів в мовах-реципієнтах проходив у цілому шляхом розширення дієслівної полісемії, що знайшло свій прояв в збільшенні кількості ЛСВ (див. табл. 1). Проте інтенсивність цього процесу неоднакова для різних дієслів і мов.

Таблиця 1

Семантичний обсяг дієслів-міжмовних омонімів

Мови Дієслова	французька		німецька		українська
	Кількість лексико-семантичних варіантів
	момент запозич.	сучасний період	момент запозич	сучасний період	момент запозич.	сучасн. період
бетонувати	1	1	–	3	1 (1896)	1
гарантувати	2	5	1 (1691)	1	1 (1700)	1
демонтувати	1	1	1 (1800)	1	1 (1895)	1
командувати	4/5	7	1 (1571)	2	1 (1700)	3
констатувати	3	5	–	2	–	1
контролювати	2	4	–	5	1 (18 cт.)	1
концентрувати	3	8	3 (1680)	4	–	3
критикувати	1/2	2	2 (1663)	2	1 (сер. 18)	1
монтувати	4	14	2 (17 ст)	5	–	1
організувати	3	2	2 (1767)	5	–	4
презентувати	2	12	2 (15 ст)	3	–	2
ризикувати	1	3	1 (1662)	2	–	3
руйнувати	1	3	1 (1660)	1	–	3
транспортувати	2	3	1 (1581)	2	–	1
фінансувати	1	2	1 (17 ст)	2	–	1
форсувати	2	6	–	3	–	4
функціонувати	1	1	1 (1801)	2	–	1

Найменш активно проходив процес асиміляції і розширення полісемії у дієслів "гарантувати" і "демонтувати". Згідно з даними етимологічного словника Г. Пауля [16], дієслово "гарантувати" було запозичене в німецьку мову на початку XVII ст., а "демонтувати" – у XVIIІ ст., але вживалися вони спочатку вкрай рідко, що підтверджується наступним: в німецькій літературі XVII і XVIIІ ст. на 5000 сторінках (твори У. Брекера, Г.А. Бюргера, М. Клаудіуса, Г. Форстера, Х. Ф. Геллерта і Г.В. фон Герстенберга на ефектронному носії [13]) вони не зустрілися нам жодного разу. Причини такого повільного освоєння дієслів "гарантувати" і "демонтувати" двома мовами-реципієнтами слід шукати в тому, що вони були запозичені у вузькому спеціальному значенні, і процес їхнього освоєння системою мови-реципієнта протікав повільніше і не так активно, як у запозичень загального характеру. Що стосується відмінностей між мовами, то з трьох мов, що розгляддаються нами, найменш активно процес утворення нових ЛСВ проходив в українській мові. Тут, ймовірно, позначився вплив такого екстралінгвістичного чинника, як більш пізнє формування і розвиток національної мови. Слід згадати вплив ще одного позамовного чинника, який найбільш яскраво виявив себе в німецькій мові: свідомої боротьби з напливом запозичень. Цей чинник не міг не позначитись на уповільненні процесу лексико-семантичної асиміляції запозичень у мові-акцепторі.

Для кожного з досліджуваних дієслів існує мінімум по одному спільному для трьох мов ЛСВ, а для дієслів "командувати", "концентрувати", "презентувати", "ризикувати", "руйнувати" – по два ЛСВ (див. табл. 2).

Таблиця 2

Спільні ЛСВ для дієслів-міжмовних омонімів

мови дієслова		Французька, німецька, українська мови
бетонувати	ЛСВ-1:	заливати, покривати бетоном
гарантувати	ЛСВ-1:	давати гарантію чимось (обіцянкою, річчю)
демонтувати	ЛСВ-1:	зносити (укріплення), робити демонтаж
командувати	ЛСВ-1:	наказувати, розпоряджатися
	ЛСВ-2:	бути командиром, давати команди
констатувати	ЛСВ-1:	встановлювати, відзначати
контролювати	ЛСВ-1:	перевіряти
концентрувати	ЛСВ-1:	зосереджувати (увагу, думки) на чомусь, спрямовувати на щось
	ЛСВ-2:	збільшувати пропорцію, насичувати, згущувати (розчин)
критикувати	ЛСВ-1:	оцінювати когось, викриваючи вади, хиби; піддавати критиці
монтувати	ЛСВ-1:	робити монтаж чого-небудь, налагоджувати різні елементи
організувати	ЛСВ-1:	чітко налагоджувати, впорядковувати
презентувати	ЛСВ-1:	вручати, давати
	ЛСВ-2:	показувати
ризикувати	ЛСВ-1:	здійснювати ризикований вчинок, дію, справу; відважуватися на що-небудь ризиковане
	ЛСВ-2:	піддавати(ся) ризику, небезпеці
руйнувати	ЛСВ-1:	знищувати, перетворювати на руїни
	ЛСВ-2:	пошкодити, зробити непридатним
транспортувати	ЛСВ-1:	перевозити з одного місця в інше
фінансувати	ЛСВ-1:	забезпечувати коштами, фінансами
форсувати	ЛСВ-1:	спонукати, прискорювати, діючи певним чином (силою, погрозами і т.д.)
функціонувати	ЛСВ-1:	виконувати свої функції, бути в дії, діяти, працювати

При цьому кількість ЛСВ в мовах-реципієнтах менша, ніж у мові-еталоні. Це відповідає результатам інших дослідників, які відмічають, що семантична структура багатозначного слова-етимона при запозиченні спрощується (пор. [1, с. 256; 5, с. 10 та ін.]). Багатозначне слово приходить у приймаючу мову з більш обмеженим колом значень порівняно з мовою-джерелом. Виключенням у нашій вибірці є дієслово "організувати", кількість значень якого у французькій мові – 2, у німецькій – 5, а в українській – 4. Це пояснюється, очевидно, тим, що джерелом дієслова "організувати" є середньовічна латина, а не французька мова. У німецькій мові в дієсловах "контролювати" і "функціонувати" спостерігається перевищення кількості ЛСВ на одиницю над відповідними дієсловами у французькій мові (див. табл. 2). Це зумовлено тим, що в німецькій мові у випадку з дієсловом "контролювати" розвинувся фахово закріплений ЛСВ "спорт. жаргон лідирувати через контроль супротивника на певному полі", а в дієслова "функціонувати" з’явився ЛСВ "працювати (про техніку)", не наявний у французькому відповіднику.

Аналіз розбіжностей у семантичних структурах досліджуваних дієслів на рівні ЛСВ, які не є спільними для трьох досліджуваних мов, вказує на те, що в німецькій і українській мовах не отримали розвитку периферійні значення більшості французьких дієслів (див. табл. 3). Зокрема, дієслово "гарантувати" зберегло при запозиченні в німецьку і українську мови основне значення "давати гарантію чимось (обіцянкою, річчю)", але не розвинуло відповідні другорядні значення французького дієслова "garantir", а саме: "підтверджувати (забезпечувати) протягом певного часу якість товару"; "давати незмінний ефект"; "підтверджувати, засвідчувати"; "приховати, притримати, гарантувати наявність".

Що стосується дієслова "організувати", то зміна його семантичного об’єму в німецькій і українській мовах за кількістю ЛСВ перевершує мову-донор і має ряд значень як загального, так і термінологічного характеру, які відсутні в аналогічному дієслові французької мови. Так, у нім. organisieren розвинулися такі значення: "об’єднатися в організацію, спілку з певною метою, для здійнення певних інтересів"; "щось дістати (не зовсім правомірно)"; "мед. самостійно перетворитися на здорову тканину"; "муз. награвати на органі багатоголосну мелодію". Український відповідник отримав другорядні значення "здійснювати заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку" і "згуртувати, об’єднати з певною метою".

У розвитку семантичної структури запозичених дієслів спостерігаються два основних процеси: ускладнення і спрощення семантичної структури слова. Ускладнення полягає в тому, що слово з меншою кількістю значень набуває в процесі розвитку нових додаткових ЛСВ. Найтиповішими є метафоричні й метонімічні переноси, наприклад, французьке запозичення командувати отримало переносне розмовне значення в українській мові "порядкувати, розпоряджатися", що виникло шляхом метафоричного переносу за подібністю функцій на основі прямого номінативного значення "казати слова команди".

Однією з форм ускладнення є виникнення оцінних та емоційних значень, наприклад, дієслова нім. organisieren i укр. організувати зафіксовано в переносному значенні "розм. роздобувати, діставати або готувати що-небудь для когось", при чому в німецькій мові це зачення містить додатково сему "не зовсім правомірно".

Спрощення семантичної структури слова полягає в тому, що полісемантичне слово-етимон при запозичуванні втрачає частину значень. У нашій вибірці це стосується німецьких дієслів garantieren, kommandieren, montieren, organisieren, transportieren і українських дієслів гарантувати, командувати, контролювати, які запозичили по одному або два значення багатозначних французьких відповідників.

Крім ускладнення і спрощення семантичної структури багатозначної лексеми виділяють також процес переінтеграції значень, при якому змінюється позиція ЛСВ в їх ієрархії. Прикладом такої переінтеграції можуть бути дієслова фр. contrôler – нім. kontrollieren – укр. контролювати, фр. monter – нім. montieren – укр. монтувати і фр. présenter – нім. präsentieren – укр. презенттувати.

Усі досліджувані дієслова відносяться до часткових гомогенних омонімів, які мають спільне походження і подібну семантику. Серед них можна виділити окремі підкласи:

1) МО, що виникли в процесі вторинної номінації і збігаються в прямому значенні, але розходяться у переносно-метафоричних. Так, дієслівні МО фр. ruiner – нім. ruinieren – укр. руйнувати мають спільне значення фізичної деструкції внаслідок дії сили, стихійного лиха, війни і т.д. ЛСВ розгалужуються за процесуальною статичною і динамічною ознакою: дія певним знаряддям, що призводить до зміни стану, ліквідації, знищення об’єкта – "знищувати, перетворювати на руїни", "пошкодити, зробити непридатним". Значення інструментальності представлено тут імліцитно. Воно згасає, нейтралізується при перенесенні значення у французькій мові на економічну сферу: ЛСВ-3 "збанкрутувати, втратити всі товари". У цьому разі воно набуває додаткової семи "інтенсивність" дії. Подібний німецький відповідник ruinieren є вужчим, оскільки має тільки одне значення, представлене двома варіантами: а) "призводити до дуже поганого стану і таким чином загрожувати існуванню, радикально пошкоджувати, знищувати" і б) "через необачність сильно пошкоджувати, робити непридатним". У другому випадку з’являється додаткова сема "випадковість". В українській мові розвиток другорядних ЛСВ відбувся за рахунок сем, не наявних у структурі французького і німецького відповідників, зокрема, "цілеспрямовано" (ЛСВ-2 "доводити до марнотратства"), "під тиском, з примусом" (ЛСВ-3: "примушувати змінювати будову, склад (про дію вітру, води)". В останньому ЛСВ присутня каузативна ідея обробки (модель "обробляти певним чином" → "спричинювати зміну стану (будови, складу)" або "змінювати вигляд"). До цієї групи відносяться крім фр. ruiner – нім. ruinieren – укр. руйнувати ще 10 омонімів, а саме фр. bétonner – нім. betonieren – укр. бетонувати, фр. garantir – нім. garantieren – укр. гарантувати, фр. commander – нім. kommandieren – укр. командувати, фр. constater – нім. konstatieren – укр. констатувати, фр. concentrer – нім. konzentrieren – укр. концентрувати, фр. risquer – нім. riskieren – укр. ризикувати, фр. ruiner – нім. ruinieren – укр. руйнувати, фр. transporter – нім. transportieren – укр. транспортувати, фр. financer– нім. finanzieren – укр. фінансувати, фр. forcer – нім. forcieren – укр. форсувати, фр. fonctionner – нім. funktionieren – укр. функціонувати.

2) МО, що збігаються в одному з похідних значень, але розходяться в основному значенні. Так, для дієслів фр. monter – нім. montieren – укр. монтувати характерна спільне значення прямої фізичної дії приєднання чогось, додавання до чогось. У німецьку і українську мови було запозичене не пряме значення французького відповідника "рухатися знизу наверх, вгору" (ЛСВ-1), а лише периферійний ЛСВ-10 "налагоджувати різні елементи, предмети, справи". У німецькій мові зафіксовано також відповідник французькому ЛСВ-11 "вставити в оправу" зі звуженим значенням "вставляти в оправу дорогоцінне каміння". Решта значень у німецькому дієслові розвинулися вже на німецькому грунті в зв’язку з розвитком певних галузей техніки і мистецтва і має фаховий характер: ЛСВ-2 "графічна техніка зводити копії до спільного формату для друку", ЛСВ-3 "фільм остаточно оформити, вибираючи, вирізаючи і складаючи докупи кадри", ЛСВ-4: "образотв. мист. складати з окремих кусків, об’єктів". До цієї групи належать також омоніми фр. contrôler – нім. kontrollieren – укр. контролювати і фр. présenter – нім. präsentieren – укр. презентувати.

3) МО з гіперо-гіпонімічними відношеннями. Так, лексикографічна стаття нім. demontieren характеризується більшою конкретизацією процесу демонтажу порівняно з фр. démanteler і укр. демонтувати.

4) МО з функціональною диференціацією ЛСВ на шляху від переносного вживання до деметафоризації, деметонімізації семантики, її термінологізації в різних суспільно-комунікативних сферах. Так, фр. betoner і укр. бетонувати є частково еквівалентними по відношенню до нім. betonieren, оскільки фахово закріплене значення ЛСВ-3 "футбол, жаргон посилено грати в захисті" є лише в німецькій мові. До цієї групи відносяться також омоніми фр. contrôler – нім. kontrollieren – укр. контролювати, фр. monter – нім. montieren – укр. монтувати, фр. organiser – нім. organisieren – укр. організувати, фр. рrésenter – нім. präsentieren – укр. презентувати, фр. financer – нім. finanzieren – укр. фінансувати, фр. forcer – нім. forcieren – укр. форсувати;

5) МО з різною часовою віддаленістю значень при полісемії внаслідок старіння одного з них і звуження сфери його функціонування, територіального обмеження. Так, серед міжмовних омонімів фр. transporter – нім. transportieren – укр. транспортувати у німецькому відповіднику наявне застаріле значення, яке вживалося в бухгалтерській справі: ЛСВ 2 "переносити, перерахувати".

Проведений аналіз дає можливість зробити наступні висновки:

1. Лексико-семантичний розвиток дієслів-міжмовних омонімів, які відібрані на основі формального критерію частотності, знайшло своє вираження в розвитку ними певний епідигматичних особливостей в системі мов-реципієнтів. Основний напрям розвитку семантичних процесів в запозичених елементах співпадає з аналогічними процесами у відповідних дієсловах мови-еталона, з якої були запозичені дані дієслова. Протягом всього дослідженого періоду головні, або стрижневі ЛСВ досліджуваних дієслів збігаються у 14 прикладах МО з 17 досліджуваних. Принципово важливою є та обставина, що схожими є не лише результати даних процесів, але й хід самих процесів, що дозволяє припустити можливість побудови типології діахронічних процесів семантичного розвитку.

2. Характер протікання процесу асиміляції запозичення, його подальший семантичний розвиток в системі мови, що сприйняла його, визначається як лінгвістичними, так і екстралінгвістичними чинниками.

3. Кількість ЛСВ у відповідних дієслів мов-реципієнтів, як правило, менша, ніж у мові-еталоні, тобто семантична структура багатозначного слова-етимона при запозиченні спрощується. Винятками є випадки, коли в запозиченнях розвиваються фахово закріплені ЛСВ.

4. У німецькій і українській мовах не отримали розвитку периферійні значення більшості французьких дієслів.

5. У розвитку семантичної структури запозичених дієслів спостерігаються три основних процеси: ускладнення, спрощення семантичної структури слова і переінтеграція значень. Ускладнення полягає в тому, що слово з меншою кількістю значень набуває в процесі розвитку й функціонування у мові-акцепторі нових додаткових ЛСВ у результаті метафоричних і метонімічних переносів, виникнення оцінних та емотивних значень. Спрощення семантичної структури слова означає, що полісемантичне слово-етимон при запозичуванні втрачає частину значень. У процесі переінтеграції значень змінюється позиція ЛСВ в їх ієрархії.

6. Серед досліджуваних дієслів можна виділити окремі підкласи МО: а) МО, що виникли в процесі вторинної номінації і збігаються в прямому значенні, але розходяться у переносно-метафоричних; б) МО, що збігаються в одному з похідних значень, але розходяться в основному значенні; в) МО з гіперо-гіпонімічними відношеннями; г) МО з функціональною диференціацією ЛСВ на шляху від переносного вживання до деметафоризації, деметонімізації семантики, її термінологізації в різних суспільно-комунікативних сферах; д) МО з різною часовою віддаленістю значень при полісемії внаслідок старіння одного з них і звуження сфери його функціонування, територіального обмеження.

Таким чином, на матеріалі даного дослідження була показана можливість побудови типології діахронічних процесів семантичного розвитку. Ця проблема, на наш погляд, представляє певний інтерес для теоретичного мовознавства, оскільки без дослідження семантики типологія не в змозі виконати свою основну задачу  – сприяти вирішенню питання про основні властивості людської мови. Вивчення проблеми іншими шляхами і на іншому матеріалі могло б бути об'єктом самостійних досліджень надалі.

Acknowledgement

This study is a part of thesis for the doct. scient. degree at Department of German Studies, Technical University of Chemnitz. I would like to thank my supervisor Prof. Dr. Werner Holly for his help. Special thanks to the Hertie Foundation for generous financial support of my research work.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Биржакова Е.Э., Войнова Л.А., Кутина Л.Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования. – Л.: Наука, 1972. –  280 с.

2. Електронна бібліотека текстів українських письменників “Весна”: www.vesna.org.ua/txt/index.html

3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. За ред. О. С. Мельничука. – Т. 1 – 7. – К.: Наук. думка, 1982-2006. – 632 с.; 572 с.; 552 с.; 656 с.; 704 с.

4. Етимологічний словник української мови: У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. – Вінніпеґ-Оттава, 1962-82. – 968 с.; 1128 с.

5. Каминін І.М. Структурно-семантичне освоєння запозичених слів у сучасній українській літературній мові. – Ав. … канд. філ. наук. – Харків: Харк. держ. ун-т ім.. Г.С. Сковороди, 1994. – 18 с.

6. Кійко С.В. Українсько-німецькі „фальшиві друзі перекладача” // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: Рута. 2005. – № 234. – С.125-143.

7. Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах // Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – Київ: Аконіт, 1999. - 910с., 911с, 927с, 941 с.

8. Частотный словарь общенаучной лексики немецкого языка / Под ред. Р.Г. Синева. – М.: Наука, 1983. – 185 с.

9. Частотний словник сучасної української прози (1945-1970): http://www. mova.info/freqcard. aspx?l1=97&sl=prozа

10. Частотний словник українського публіцистичного стилю (2004):

http://www.mova.info/Page2.aspx?l1=178

11. Duden - Deutsches Universalwörterbuch / hrsg. von der Dudenred. - 6. Aufl. - Mannheim [u.a.]: Dudenverl., 2007. - 2016 S

12. Dictionnaire Francophone (Editions Hachette et l'AUPELF-UREF):

http://www.francophonie.hachette-livre.fr

13. Deutsche Literatur von Lessing bis Kafka. Studienbibliothek on CD. –Hrsg. v. M. Bertram. – Berlin: Verlag der Directmedia Publishing GmbH, 2004.

14. Dictionnaires d'autrefois French dictionaries of the 17th, 18th, 19th and 20th centuries: http://www.lib.uchicago.edu/efts/ARTFL/projects/dicos/

15. Le Dictionaire critique de la langue française informatisé de Jean-François Féraud (1787-1788): http://www.lib.uchicago.edu/efts/ARTFL/projects/dicos

16. Paul H. Deutsches Wörterbuch on CD. – 9. Aufl. – Niemeyer/ Rheinbaben & Busch, 2000.

17. Ruoff A. Häufigkeitswörterbuch gesprochener Sprache: gesondert nach Wortarten. Alphabetisch, rückläufig-alphabetisch und nach Häufigkeit geordnet. – 2. Aufl. – Tübingen: Niemeyer, 1990. – S. 116-168.

18. Wortschatz-Portal der deutschen Sprache: http://wortschatz.uni-leipzig.de/