Филологические науки

3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Халчанська О.В.

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Синоніміка прийменникових конструкцій

із каузальним значенням в українській мові

Комунікативні потреби викликають різноманітні засоби передачі ускладнених відношень і зв'язків між предметами і явищами реальної дійсності, ведуть до постійного поповнення ресурсів мовлення новим матеріалом. У процесі взаємодії різних мовних одиниць, що виражають близький понятійний зміст, їх інтеграції та диференціації, створюються умови для виникнення і розвитку синонімії.

Синонімія – це найбагатший мовний скарб, який подає матеріал для добору доцільних мовних фактів у тих семантичних і стилістичних значеннях, які потребує конкретний контекст. Тому кожний мовець повинен володіти системою спільних за загальним значенням засобів мови, уміти використовувати синоніми для передачі потрібної інформації, увиразнення мови, уникнення повторень, надання тексту певного емоційно-експресивного забарвлення.

Як один із виявів розвитку і збагачення мови, як засіб мовленнєвої виразності синонімія виявляється на всіх рівнях: лексичному, морфологічному, синтаксичному - і утворює досить складну систему. Аналіз синонімів дає можливість з'ясувати своєрідність системної організації мови, визначити особливості різних стилів, творчої виразності майстрів слова. Увагу лінгвістів у більшій мірі привертала лексична синонімія, вивчення якої спирається на давні традиції. Менш розроблена граматична синонімія, зокрема прийменникових каузальних структур. Під прийменниковою конструкцією розуміємо мінімальну синтаксичну одиницю, утворену поєднанням прийменника і відповідної форми іменника, що має певні значеннєві, формальні і функціональні ознаки.

Найбільш поширена в українській мові причинова конструкція з прийменником від має своїм фонетичним синонімом – од. У варіантному ряду прийменників від-од домінантою є від, він набагато поширеніший в сучасній українській мові, і носії мови частіше звертаються до нього. Обидві структури рівнозначні (не засвідчується якоїсь відмінності у їх значеннях). Проте при однозначності і взаємозамінюваності вони мають додаткову диференційну ознаку: можуть задовольняти потреби стилю, цілей висловлення, стають засобом обробки, організації мовлення, зокрема усунення збігу приголосних чи голосних, тобто виконують функцію евфонії. Письменники використовують фонетичні варіанти від - од для створення потрібного ритмічного малюнка. Наприклад, у В.Сосюри: « А у тебе, мила, щастя і тривога на щоках холодних од очей цвіте», у М.Рильського: « І радо п’є, здригаючись од щастя, земля краплини свіжі».

Конструкція з прийменником від утворює синонімічний ряд з багатьма іншими структурами і тим самим активно впливає на збагачення виражальних засобів української мови. Так, із значенням внутрішньої неумисної стихійної причини вона синонімічна структурі з прийменником з, наприклад: з люті – від люті, з несподіванки – з несподіванки. У деяких контекстах вони взаємозамінні, особливо коли причиною дії стає вияв почуттів, внутрішніх психологічних або фізичних станів.

Як й інші синоніми, структури від – з розрізняються додатковими відтінками, вносять певний нюанс у зміст повідомлення, виділяють, увиразнюють якусь сторону предмета думки. Конструкція з прийменником від подає вказівку на причину як джерело дії, яка її викликає і підтримує, а з прийменником з – як мотив дії, що лише мотивує її. Обидві конструкції можуть функціонувати паралельно, найчастіше за вимогами стилю, усунення повтору чи акцентації протиставлення: «Дівчина почервоніла від сорому чи з досади» (О.Ільченко).У таких випадках мають значущість не лише значеннєві відтінки, потреба вказівки на конкретні деталі змісту, а й фактор стилю, акцентація зіставлюваних чи протиставлюваних факторів, що надає висловлюванню певного забарвлення.

Синонімічними відповідниками є конструкції з прийменниками за та орудним відмінком іменника і через та знахідним відмінком іменника. Однак при спільному загальному значенні причини кожна структура протиставляється іншій за своєю індивідуальною семантикою. Поєднання з прийменником за подає вказівку на залежність дії від причини, з прийменником через означає причину, що умотивовує дію, акцентуючи момент втручання причини на результат дії суб'єкта. Наприклад: «..вважаю їх можливими за браком інших (Загребельний). «...через брак досвіду сподівався» (П.Загребельний). Проте функціональні можливості сполучення з прийменником через ширші у художньому, публіцистичному і розмовному мовленні. У книжних типах – діловому, науковому, в офіційних виступах – частота використання нижча. Активніше у названих стилях вживається структура з прийменником за.

Синонімічна названа конструкція зі структурою з прийменником із-за, проте відрізняються вони не тільки функціональними ознаками: конструкція з прийменником за розрахована на книжні типи мовлення, а з прийменником із-за- на розмовне, – а й семантикою: перша акцентує увагу на причині як об'єктивному, самостійно існуючому факторі, що закономірно спричиняє дію, а друга означає ще й сприятливу / несприятливу причину, обґрунтування якої встановлюється суб'єктом, і конструкція не тільки констатує факт, а й коментує його. Пор.: « за важливими клопотами не пояснив » (В.Козаченко).

«Із-за густого диму не міг розгледіти » (А.Головко).

Ступінь семантичної близькості між конструкціями з прийменниками за і по дуже високий. Власне, відмежовуються вони лише сферою функціонування: структура з прийменником за в основному має установку на книжне мовлення, а з прийменником по – на розмовне. Порівняємо: «...чоловік є чоловік і по закону має інтересніше жити» (М.Стельмах). «За неписаним їхніми законами не мав права (Б.Олійник)». Синонімічні конструкції можуть функціонувати паралельно в одній фразі: «Прошу звільнити з роботи по хворості і за віком (В.Суходольський).

Абсолютно однозначними не можуть бути синонімічні конструкції з прийменником через та із-за через те, що відмінні у способі передачі каузального значення. Перша є носієм значення причини, що впливає на результат дії, а друга виражає причину, що керує дією. Відмінність між структурами не лише семантична, а й стилістична. Конструкція з прийменником через є нейтральною, тому не прикріпляється до певних функціональних стилів і не обмежується мовленнєвими ситуаціями. Однак її можливості ширші у розмовному мовленні, художніх творах і публіцистиці неофіційних матеріалів, рідше у книжних типах мовлення – діловому, науковому, в офіційних виступах .

Конструкція з прийменником Із-за може бути засобом експресивності лише у цілком визначених контекстах розмовного мовлення. Н.: «..дисертацію із-за мене відклала (М.Олійник). Вона також є рідковживаною, з обмеженою сферою функціонування, хоча синонімічні зв'язки з іншими структурами досить широкі. Наприклад, синонімічна поєднанню з прийменником з: «... із-за ревнощів усе? (О.Гончар). «Щоб Саша не занепокоївся з ревнощів» (О.Іваненко). Проте конструкція з прийменником із-за передає значення причини, що керує дією, підпорядковує її собі як результат логічного аналізу, а з прийменником з лише мотивує дію внутрішніми чинниками. Розмежовуються вони і сферою функціонування, що сприяє увиразненню мовлення.

Рідковживана структура з прийменником на вступає у синонімічні зв'язки з конструкцією з прийменником від і родовим відмінком іменника, наприклад, «...вибирали ще не допрілі від дощів сиві кетяги» (О.Гончар), «Почорнілі на дощах скирти соломи ще вранці були в руках противника» (О.Гончар). Значення причини-основи у структурі з прийменником на ускладнюється додатковим значенням об'єкта і частіше вживається у фразеологічних зворотах типу «спасибі на добрім слові, пробачте на цьому слові, спасибі на цьому, на радощах», наприклад, «Дякую на слові» (Г.Тютюнник). Синонімія конструкцій допомагає мовцеві розв'язувати різні комунікативні завдання, реалізувати стилістичні наміри.

Сполучення з прийменником на – розмовного походження і забарвлює повідомлення у стилістичний тон розмовності, через те у художньому стилі з успіхом виконує функцію виділення, підкреслення, наприклад, «Актор на радощах частував гостей вином » (О.Ільченко).

Синонімічний ряд можуть утворювати конструкції з прийменниками від, з , у(в), коли означають внутрішню причину, наприклад, від гніву, з гніву, у гніві: «Марійка скривила уста, мов у фізичному болю»(О.Кобилянська), «... з болю не міг вимовити ні слова» (В.Речмідін), «Не бачив нічого потемнілими від болю очима»(О.Ільченко)

Конструкція з прийменником у(в) одержує додаткове до каузального значення стану, коли до її складу входять іменники, що означають внутрішній стан, що мотивує поведінку людини. Залежно від позиції структури стосовно присудка вона набуває два смислові плани, що по-різному інтерпретують характер смислових подій: у препозиції – з акцентацією суб'єктивного начала, у постпозиції - на спосіб протікання дії.

Тому коли письменник має художню установку на розкриття внутрішньої позиції персонажа, то вводить конструкцію на початок речення, коли ж художні потреби вимагають опису обставин, за яких відбувається дія, відносить прийменникове поєднання на кінець фрази: « В іншому разі вас поведуть до вашого міста» (Д.Бедзик), «Театр гудів в очікуванні початку свята»(Д.Бедзик).

Наявність кількачленного синонімічного ряду є свідченням значних виражальних можливостей, закладених у мові. Адже кожний із компонентів служить цілям передачі окремих логічних чи стилістичних особливостей висловлення. Конструкція з прийменником у(в) , як зазначалось, є ознакою розмовного мовлення, акцентує у повідомленні колорит безпосередності, невимушеності, структура від та з належать до нейтрального стилю, видільної функції не виконує. До складу цих сполучень входять абстрактні іменники, що називають факти з життя людей, вияви їх діяльності, залежні від дієслів, що означають поведінку мовця відповідно до обставин, наприклад, від болю, з болю.

Часом конструкція з прийменником у(в) співвідноситься із структурою з прийменником на, особливо з абстрактними іменниками, зокрема, честь, випадок. Порівняємо: «Єдине, що міг в знак протесту вчинити (Н.Рибак). «На знак протесту це зробив» (І.Вільде).

Рідковживана структура з прийменником під у деяких випадках стає синонімічною конструкції з прийменником від із значенням зовнішньої причини, зокрема, коли до складу останньої входять іменники, що називають дії та конкретні предмети. Наприклад, «...глянув униз, на кришталеву бистрину води, в якій вилискували під сонцем грайливі риби» (Д.Бедзик), «...почорнілі від сонця, румуни нагадували...» (О.Гончар).

Синонімізується рідковживана конструкція з прийменником по зі структурою з прийменником з, кожна з яких обслуговує різні комунікативні ситуації, а отже, має розрахунок на певний стилістичний ефект: перша, як відомо, призначена для розмовної ситуації чи має емфатичне скерування, а конструкція з прийменником з - стилістично нейтральна. Наприклад, «..згодилась по добрій волі хату Маланці звести» (В.Бабляк). « З доброї волі покинула чоловіка» (О.Іваненко).

Таким чином, розглянуті конструкції з каузальним значенням дають можливість переконатися в тому, що наявні в українській мові однозначні чи близькі за значенням структури, їх стильове і стилістичне розшарування сприяють увиразненню мовлення, його пристосування до певних мовленнєвих ситуацій.

Література:

1. Колодяжний А.С. Прийменник.-Харків.-1980.-165с.

2. Іваненко З.І.Семантична структура прийменникової конструкції. - мовознавство.-1978 №3 .-С.13-26.