Лукьяненко Анастасія Сергіївна

Мелітопольський державний педагогічний університет, Україна

Прагматичні ідіоми в сучасній англійській мові

Вербальній поведінці людини властивий не тільки ситуативний, але й повторювальний характер, що знаходить відображення, зокрема, в наявності у мові різного роду стандартизованих виразів, «готових» фраз, речень формулоподібного характеру. Сучасна англійська мова надзвичайно багата на такі утворення варіативного ступеня усталеності. Такі одиниці можна називати прагматичними ідіомами. Присутні у мовній свідомості носіїв англійської мови, вони використовуються ними у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично.

Специфіка використання прагматичних ідіом у мовленні значною мірою відображає культуру спілкування в англомовному, як, очевидно, і в усякому іншому товаристві. Потрібно розкрити не тільки теоретичні, але і практичні питання використання та функціонування прагматичних ідіом в сучасній англійській мові. Актуальність обраної нами теми полягає в аналізі використання та функціонування прагматичних ідіом в сучасній англійській мові.

Характерною особливістю прагматичних ідіом є їх «закріпленість» за певними ситуаціями спілкування. Тому важливим є осмислення не стільки самого значення таких одиниць, скільки закономірностей їх використання у відповідних реальних комунікативних ситуаціях конкретними їх учасниками, їх вживання в дискурсі, в усній і письмовій мові.

До складу прагматичних ідіом входять одиниці, у яких співвідношення форми і прагматичного значення не обов'язково є довільним, тобто вирази, окремі компоненти яких зберігають своє лексичне значення, наприклад: see you (later etc), Could you…?, How/What about…? тощо.

Прагматичні ідіоми включають також одиниці, які виступають як моделетворні члени речення. Іншими прикладами можуть бути: Down with…! та Up with…!, Hurrah for…!, які виражають несхвалення і схвалення, підтримку мовця відповідно. Сюди ж належать: Would you…?, Could you…?, Why don’t you…?, які виступають маркерами директивних мовленнєвих актів. Прикладами прагматичних ідіом — так званих спеціальних граматичних конструкцій, граматичних ідіоматизмів, можуть бути інфінітивні і дієприкметникові звороти, які використовуються як «огороджувачі», наприклад: so to say, to tell (you) the truth, to cut a long story short, strictly speaking, frankly speaking тощо.

Різні фразеологічні словники виділяють особливі типи ідіом, які використовуються для зв’язку речень або окремих реплік мовців, стійкі мовленнєві фрази, значення яких, попри усю їхню «прозорість», навряд чи можна розглядати як суму значень компонентів, які їх утворюють, і які внаслідок цього можуть являти труднощі для розуміння. Такі одиниці відповідно називаються функціональними ідіомами і типовими розмовними фразами або мовленнєвими ідіомами.

Результатом орієнтації на буквальне значення прагматичних ідіом може бути так звана прагматична невдача (pragmatic failure), прагматичний провал у спілкуванні. Прикладом труднощів засвоєння особливостей мовленнєвої поведінки природних носіїв англійської мови, пов’язаних з орієнтацією на буквальне значення одиниці, може бути прагматична ідіома: (Please,) help yourself, – яка буквально означає: «(Будь ласка,) допоможи собі(сам)», – але яка конвенційно використовується як ввічливе запрошення пригощатися.

Отже, особливий статус прагматичних ідіом у мові пояснюється не стільки їхнім ідіоматичним характером у суто граматичному розумінні, скільки їхньою «прив’язаністю» до ситуацій спілкування, їх використанням у конкретних ситуаціях.

Природа ідіоматичності прагматичних ідіом — одиниць, які безпосередньо включені у сферу мовленнєвої комунікації, дещо відрізняється від ідіоматич-ності семантично і синтаксично пов’язаних ланцюжків слів, які функціонують як окрема, єдина номінативна одиниця. Ідіоматичність таких прагматично суттєвих одиниць є прагматичною за своєю природою, вона зумовлена їхнью спеціалізацією на виконанні певного комунікативного призначення.

Специфіка комунікативної семантики прагматичних ідіом, присутніх у вербальній пам’яті комунікантів як одне ціле, які у багатьох випадках використовуються у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично, вказує на те, що мовна і комунікативна компетенція тих, хто користується природною мовою, не розділені жорсткими межами, а, навпаки, пов’язані багатошаровими відношеннями перетину і взаємозумовлення, що має враховуватись при вивченні англійської мови.

Навряд чи можна висловлювати сумнів з приводу такого особливого шару ідіоматики, яку становлять собою прагматичні ідіоми. Без усвідомлення особливостей їхнього використання в ситуаціях мовленнєвого (усного і письмового) спілкування навряд чи можливо оволодіти особливостями функціонування мови як інструмента комунікації.

Література:

1. Винарева Л.А., Янсон В.В. Английские идиомы (English idioms): Учебн. пособие. – К.: ООО «Логос», 2005. – 384 с.

2. Медведєва Л.М., Дайнеко В.В. Англо-український словник парних словосполучень. – К.: Укр. енциклопедія, 1994. – 256 с.

3. Медведєва Л.М., Медведєва Н.Ю. Англо-українсько-російський словник усталених виразів. – К.: Укр. енциклопедія, 1992. – 496 с.

4. Ціпан Т. Ідіоми та їх значення // Іноземні мови. – К., 2006. – № 3. – С. 57-58.