Борода Дмитро Ростиславович

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності сучасного підприємства

Інтегрування економіки України в міжнародну економічну систему дає можливість залучити в Україну новітні технології, реалізувати експортні можливості вітчизняного виробництва в сфері промисловості та торгівлі. Крім того, глобалізація посилює актуальність планового обґрунтування економічних процесів і застосування прогресивних технологій для формування ефективних методів управління міжнародним бізнесом, які сприяють створенню організаційного базису взаємовигідного співробітництва економічних суб’єктів в умовах інтернаціоналізації ринку. Актуальність цих питань зумовила необхідність проведення досліджень, в рамках яких досить значну увагу, на нашу думку, слід приділити питанням фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств ЗЕД.

Інноваційні процеси в Україні характеризуються недостатнім обсягом інвестицій, значною різницею між інвестиційними вкладеннями та інвестиційними потребами, обмеженими можливостями фінансування інновацій з різних джерел. Це обумовлюється недосконалою законодавчою базою, високим податковим тиском, нерозвиненим фондовим ринком та фінансово-кредитною системою, неефективним використанням амортизаційних відрахувань і нерозподіленого прибутку. Об’єктом інвестиційної діяльності у нашому дослідженні є інновації, у які трансформується інвестований капітал та які забезпечують зростання його вартості.

Так, окремі автори під інвестиційним забезпеченням розуміють фінансові ресурси або активи, що направляються на інвестування [1]. Але, як доводить практика, інвестиції можуть надаватись як у вигляді фінансових, так і у вигляді не фінансових активів. Опрацювання цілого ряду джерел [2-5], доводить, що доцільно внести ряд уточнень до поняття інвестиційне забезпечення. Так, під сукупністю умов, у яких здійснюються інвестиції, розуміти “інвестиційну привабливість”, а під сукупністю ресурсів – інвестиційні ресурси. Окрім того, до переліку заходів, які необхідно реалізувати в процесі інвестиційного забезпечення, доцільно додати також вибір методики оцінювання рівня інвестиційного забезпечення з метою обґрунтування доцільності реалізації того чи іншого інвестиційного рішення.

Узагальнення наукових поглядів щодо сутності поняття “інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності підприємства” дозволяють як змістовне його наповнення розглядати системну єдність процесів формування та використання інвестиційних ресурсів, що зумовлена моделлю інвестиційної поведінки підприємства і спрямована на його соціально-економічний розвиток, ефективність якої забезпечується системою інвестиційного забезпечення.

Модель інвестиційної поведінки сучасного підприємства, характеризує теоретичну концепцію системи його мотивації, що спонукає до здійснення інвестиційної діяльності на всіх її етапах та у всіх її формах. Ми погоджуємось із запропонованим у [7] спектром спонукальних мотивів – економічних і неекономічних, а також чинників зовнішнього середовища функціонування підприємства (в тому числі і міжнародного), які є теоретичним обґрунтуванням моделі інвестиційної поведінки підприємства і справляють суттєвий вплив на мотивацію накопичення інвестиційних ресурсів, використання накопиченого капіталу в інвестиційному процесі та вибору напрямів і форм інвестування, серед яких є інновації.

На основі вищевикладеного, пропонуємо розглядати інвестиційне забезпечення інновацій підприємства як процес реалізації заходів щодо створення сукупності організаційно-економічних умов для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, формування та використання інвестиційних ресурсів та оцінювання рівня інвестиційного забезпечення з метою обґрунтування доцільності реалізації того або іншого рішення щодо впровадження інновацій. Саме інновації є, на сьогодні, необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості і кількості продукції, появи нових товарів і послуг. І тільки інноваційна діяльність підприємств є своєрідним способом адаптації, який дає можливість динамічно приводити у відповідність внутрішні і зовнішні можливості розвитку, які генеруються міжнародним ринковим середовищем. В свою чергу, активізація інноваційної діяльності дозволить забезпечити на підприємстві технологічні зміни, які визначають науково-технічний прогрес, покращують якість продукції, її конкурентоспроможність та уможливлюють вихід з виготовлюваною продукцією на міжнародний ринок.

Список використаних джерел

1. Щукін Б. М. Інвестування: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2004.− 216 с.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс / И.А. Бланк – К.: Эльга-Н, 2006. – 546 с.

3. Михайловська О. Інноваційний прорив України: політичний міф чи реальна можливість у глобалізованому світі/ О. Михайловська // Економіст. – 2008. − №8. – С. 34-38.

4. Мойсеєнко І. П. Інвестування. − К.: Знання, 2006. − 490 с.

5. Микитюк П. П. Аналіз впливу інвестицій та інновацій на ефективність господарської діяльності підприємства: Монографія / П. П. Микитюк. – Тернопіль: Екон. думка, 2007. – С. 94-138.

6. Шарко М. В. Впровадження європейських стандартів у інноваційну діяльність України / М. В. Шарко // Проблеми науки. – 2006. – №2. – С. 2-8.

7. Яненкова, І. Г. Організаційні інновації в економічній системі: суть і передумови впровадження / І. Г. Яненкова // Проблеми науки. – 2008. – №8. – С. 25-31.