Дяків В.

(науковий керівник к.е.н., доц. Литовченко О.Ю.)

 

Харківський національний економічний університет, Україна

 

Підходи до визначення сутнісних характеристик фінансових ресурсів підприємства

 

Успішний соціально-економічний розвиток України на шляху ринкових перетворень можливий лише за умови ефективного функціонування підприємств, яке в свою чергу істотно залежить від наявності у підприємства необхідної кількості фінансових ресурсів. Саме завдяки достатньому фінансовому забезпеченню господарської діяльності, вірному вибору способів та джерел мобілізації фінансових ресурсів та визначення найоптимальніших напрямів їх використання досягається зростання доходів підприємства. Сьогодні вітчизняні підприємства найчастіше обмежені у виборі фінансових ресурсів через їх недоступність, при цьому власних джерел коштів виявляється недостатньо і використовуються вони не завжди ефективно.

Значний внесок у розробку теоретичних аспектів формування і використання фінансових ресурсів підприємств внесли вітчизняні вчені-економісти М. Білик, І. Бланк, Л. Буряк, О. Василик, А. Даниленко, А. Загородній, І. Зятковський, Л. Костирко, В. Сенчагов, С. Огородник, В. Опарін, А. Поддєрьогін, О. Романенко, О. Терещенко, В. Федоров та інші. Однак, недостатньо досліджено підходи до визначення сутнісних характеристик фінансових ресурсів підприємства, що гальмує процес їх ідентифікації та забезпечення ефективності використання на мікрорівні. Вище викладене обумовило вибір теми дослідження та її актуальність.

Фінансові ресурси – це одна з найбільш уживаних економічних категорій у понятійному апараті практичного менеджменту й економічної науки. Питання, пов'язані з поняттям "фінансові ресурси є об'єктом дослідження багатьох учених-економістів. Дослідження робіт вітчизняних та закордонних вчених свідчить, що підходи науковців до визначення сутності та економічної природи фінансових ресурсів можна згрупувати так:

група 1 – розглядає фінансові ресурси як сукупність усіх грошових коштів у фондовій та нефондовій формі, що є у розпорядженні підприємства;

група 2 – визначає фінансові ресурси як фонди грошових коштів з певним цільовим призначенням, тобто за цим підходом фінансові ресурси існують тільки у фондовій формі та використовуються за цільовим призначенням;

група 3 – виокремлюють лише певну частину з фінансового або грошового потоку підприємства, яка може вважатись фінансовими ресурсами.

Взагалі під фінансовими ресурсами необхідно розуміти грошові доходи та надходження, що формуються в процесі розподілу й перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту та національного доходу, знаходяться у власності та розпорядженні суб’єктів господарювання та використовуються ними на цілі розширеного відтворення, соціальні потреби, матеріальне стимулювання працівників, задоволення інших суспільних потреб.

Фінансові ресурси виступають одним із найбільш важливих для забезпечення діяльності суб’єктів господарювання видом економічних ресурсів. Значущість фінансових ресурсів у фінансово-господарській діяльності підприємства зумовлюється їх здатністю швидко трансформуватися у матеріальні, нематеріальні, технологічні, інноваційні та інші види ресурсів.

Кожній групі економічних ресурсів притаманні свої певні якісні ознаки та особливі властивості, які дозволяють їх однозначно ідентифікувати. Фінансові ресурси теж мають певні власні ознаки, або характеристики. В економічній літературі всі якісні характеристики фінансових ресурсів відносять до трьох груп: 1) загальноекономічні, 2) фінансові, 3) індивідуальні.

Загальноекономічні характеристики презентують фінансові ресурси як накопичену (акумульовану вартість), об’єкт права власності, об’єкт впливу фактору часу та фактор економічного та соціального розвитку підприємства.

Фінансові характеристики презентують фінансові ресурси як об’єкт фінансового управління, джерело доходу, джерело ризику та джерело погашення фінансових зобов’язань.

У складі індивідуальних характеристик фінансових ресурсів визначаються активи з високою трансформаційною здатністю та їх сприйняття як основний компонент фінансового потенціалу.

Оптимізація процесів формування й використання фінансових ресурсів залежить від системи управління, адже базові механізми їх ефективного функціонування потребують комплексного вирішення зазначених проблем. Загальним базовим науковим підходом в управлінні фінансовими ресурсами є системний підхід, який передбачає розгляд елементів системи фінансових ресурсів і їх синергетичного ефекту, а також впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ на процеси їх функціонування.

Загальним базовим науковим підходом в управлінні фінансовими ресурсами є системний підхід, який передбачає розгляд елементів системи фінансових ресурсів і їх синергетичного ефекту, а також впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ на процеси їх функціонування. Згідно до системного підходу, система фінансових ресурсів – це сукупність матеріальних носіїв фінансових відносин, метою функціонування якої є можливість якісного відтворення фінансових ресурсів та забезпечення фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Окрім системного підходу, іншими науковими підходами щодо дослідження фінансових ресурсів є процесний і ситуаційний.

Суть процесного підходу лежить у площині функціонування фінансових ресурсів, яке передбачає їх формування та використання. Цей процес повинен обов’язково супроводжуватися вартісним приростом, інакше один із етапів відтворювального процесу характеризуватиметься втратою вартості. Такий підхід дозволяє здійснити комплексне оцінювання ефективності функціонування фінансових ресурсів, адже за його допомоги можнапорівняти початкову вартість і результат використання сформованих за її рахунок фінансових ресурсів.

У свою чергу, ситуаційний підхід дозволяє досліджувати будь-яку ситуацію, виходячи із конкретних умов функціонування фінансових ресурсів. Рішення за такого підходу завжди будуть унікальними й залежатимуть від конкретних умов зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства в цілому, так й від змінних, які впливатимуть на кінцевий фінансовий результат. Таким чином, відтворювальний процес фінансових ресурсів необхідно розглядати як безперервний і послідовний їх перехід із однієї стадії в іншу.

Більшість дослідників вважають, що за ознакою призначення фінансових ресурсів їх необхідно розглядати з двох точок зору:

фінансові ресурси спрямовані на просте відтворення (на заміну витрачених факторів виробництва);

фінансові ресурси спрямовані на розширене відтворення (інвестиційні).

За результатами проведеного дослідження встановлено, що більшість економістів, які працюють над питаннями класифікації фінансових ресурсів підприємств та визначення їх складу дотримується точки зору щодо класифікації за джерелами формування.

Визначенню сутнісних ознак фінансових ресурсів сприяє їх економічно обґрунтована класифікація, що представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація фінансових ресурсів підприємства

Класифікаційна ознака

Види фінансових ресурсів

За видами господарської діяльності

Операційні , Інвестиційні , Фінансові

За правом власності

Власні , Позичені, Залучені

За об’єктами інвестування

 

У фінансові інструменти

У реальні інвестиційні об’єкти

За кругообігом

Початкові, Функціонуючі, Нагромаджені

За організаційно-правовою формою

Акціонерні , Пайові , Індивідуальні

За характером використання

Уречевлені,  Обігові кошти

За джерелами формування

Зовнішні , Внутрішні

За видами сформованих активів

Необоротні активи , Оборотні активи,  Витрати майбутніх періодів

За джерелами покриття активів

 

Власний капітал,  Забезпечення наступних витрат і платежів,  Довгострокові зобов’язання

За ступенем ліквідності активів

Найбільш ліквідні, Швидко реалізовані, Повільно реалізовані, Важко реалізовані

За терміновістю погашення зобов’язань

Найтерміновіші зобов’язання,  Короткострокові пасиви, Довгострокові пасиви , Постійні пасиви

 

Всі класифікації мають деякі відмінності, які заключаються в понятійно-категорійному апараті та ознаках за якими групуються різні види фінансових ресурсів підприємств. Але більшість авторів в складі цієї класифікації виділяють три основні групи: 1) власні; 2) позикові; 3) залучені.

Як визначає І.Вовк, фінансовим ресурсам підприємств притаманні такі властивості: фінансові ресурси мають стадію утворення; фінансові ресурси відображають відношення до власності;фінансові ресурси мають джерела формування і цілі використання; від джерел формування та напрямів використання залежить структура фінансових ресурсів [3]. Виходячи з цих властивостей фінансові ресурси підприємств можна класифікувати за показниками їх формування та використання.

О.Мельник [1] відзначає, що оскільки функціональне призначення фінансових ресурсів пов’язане із забезпеченням (за допомогою розподільчих процесів) усіх сфер діяльності суб’єкта господарювання необхідною величиною вартості, то принципи організації фінансових ресурсів включатимуть достатність, пропорційність розподілу та пріоритет прибутковості при їх використанні (табл. 2).

 

Таблиця 2

Принципи організації фінансових ресурсів [1]

Назва принципу

Характеристика принципу

1

Принцип достатності

Для забезпечення запланованих видів діяльності підприємства повинно бути достатньо ресурсів, які залучаються із різних джерел

2

Принцип пропорційності розподілу

Сформовані ресурси будуть розподілені у відповідних пропорціях до напрямів діяльності підприємства

3

Принцип пріоритету прибутковості при використанні

Прибуток є не лише одним із основних мотивів у ринковій економіці, але й фактором, якому властиві вартісні утворення, якою і є система фінансових ресурсів суб’єкта господарювання.

Отримання прибутку означає існування і розвиток системи ресурсів підприємства

 

Процес функціонування фінансових ресурсів у середовищі підприємства можна поділити на дві основні складові: процес їх формування та процес їх використання.

У процесі функціонування підприємства можливі такі способи формування його фінансових ресурсів: об’єднання фінансових ресурсів кількох підприємств (позитивний фінансовий результат унаслідок синергетичного ефекту); зростання фінансових ресурсів підприємства за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел (чистий прибуток, амортизація, залучені та позичені ресурси); поділ майна на частини з метою утворення нових підприємств (формування ресурсів сукупності видів діяльності, які знаходяться на одній стадії життєвого циклу, сприяє ефективнішому їх використанню); виділення частини майна підприємства і його реалізація (усування зайвого майнового навантаження).

Зважаючи на важливість процесу фінансування діяльності суб’єктів господарювання, необхідним є дослідження цієї категорії з урахуванням різних аспектів. У зв’язку з цим важливим є розгляд процесу фінансування з відтворювальної, інституційної та функціональної точки зору. Відтворювальний критерій– це послідовні етапи кругообігу фінансових ресурсів: перетворення, розподіл, трансформація та реалізація. Інституційний критерій передбачає функціонування фінансових інститутів та ринків для акумулювання фінансових ресурсів із застосуванням найефективніших для даної фази відтворювального циклу джерел фінансування. Функціональний - передбачає процес фінансування, як сукупність взаємовідносин учасників зовнішнього середовища (фінансового ринку) та внутрішнього середовища (всередині суб’єкта господарювання) з метою розподілу та перерозподілу тимчасово не задіяних грошових засобів.

Отже, досліджуючи характерні властивості фінансових ресурсів можна зробити висновок, що:

1)       фінансові ресурси трактуються: як грошові кошти, що є у розпорядженні підприємства, грошові доходи та надходження, грошові фонди; грошовий капітал;

2)       фінансовими ресурсами є тільки та частина грошових коштів, яка знаходиться у власності або розпорядженні суб’єктів господарювання і обслуговує процес суспільного відтворення;

3)       фінансові ресурси завжди використовуються на цілі розширеного відтворення, соціальні потреби, матеріальне стимулювання працівників, задоволення інших суспільних потреб.

Таким чином, фінансові ресурси – це складна економічна категорія, що потребує всебічного дослідження на основі поєднання існуючих наукових підходів, класифікаційних критеріїв та різноманітних точок зору. Можна стверджувати, що логічне поєднання визначених на основі цих параметрів сутнісних ознак фінансових ресурсів дозволить якісно формувати механізм їх відтворення на рівні підприємств та комплексно оцінювати ефективність їх функціонування.

Література

1.                             Мельник О. Особливості функціонування фінансових ресурсів в системі управління підприємством / О.Мельник // Галицький економічний вісник. — 2012. — №3(36). — с.108-116.

2.                             Бланк И.А.  Финансовый менеджмент: Учебный курс / Бланк И.А. – К.: Ника-Центр, 2008. – 528 с.

3.                             Вовк І. Класифікація ресурсів підприємства. Сучасні підходи / І. Вовк // Соціально-економічні проблеми і держава. — Вип. 1 (4). — 2011. – с. 23-25.