ГРАБОВСЬКИЙ М.Б.

Білоцерківський національний аграрний університет

ОЦІНКА ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ ЗА ВРОЖАЙНІСТЮ ЗЕРНА В УМОВАХ центрального Лісостепу України

Важливим резервом підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, і стабільного нарощування обсягів виробництва зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів різних груп стиглості, які відзначаються високим ефектом гетерозису та потенціалом врожайності. Серед новостворених біотипів кукурудзи існують форми інтенсивного типу, які вимогливі до умов зовнішнього середовища і рівня агротехніки [1-2].

В реєстр сортів рослин України в 2009 р. включено 453 гібридів, з них 28,3% української селекції, які відзначаються різним рівнем інтенсивності росту і розвитку, істотно відрізняються один від одного за походженням, скоростиглістю та адаптивністю до умов вирощування і рівня агротехніки [3]. В зв’язку з цим актуальним аспектом використання у виробництві гібридів різних груп стиглості є визначення і застосування оптимальних параметрів їх вирощування, властивих конкретним біологічним типам.

Вивчення особливостей формування врожайності зерна нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості кукурудзи проводилось протягом в 2008-2009 рр. в умовах Білоцерківського НАУ, що відноситься до центрального Лісостепу України.

В досліді вивчали п’ять ранньостиглих (Дніпровський 181 СВ, НК Равело, Ушицький 167СВ, Почаївський 190 МВ, Фрівол) та п’ять середньоранніх (Монкада, Ізяслав 220МВ, НС 208, ДКС 3759, Оржиця 237МВ) гібридів кукурудзи. За контроль в першій групі було взято Дніпровський 181 СВ в другій Оржиця 237МВ.

Показники урожайності суттєво залежать від кількості качанів на рослинах та інших складових структури урожаю і поєднані між собою відповідними кореляціями. Кількість качанів на рослинах – стабільна генотипова ознака кожного конкретного біотипу, проте вона може змінюватись як від погодних умов, так і під впливом інших факторів довкілля [4].

В середньому за роки досліджень індивідуальна продуктивність рослин гібридів в межах кожної групи незначно змінювалася, так серед ранньостиглих гібридів цей показник коливався в межах 1,02-1,07 шт., в середньоранніх – 1,04-1,09 шт. (таблиця 1).

Таблиця 1 – Індивідуальна продуктивність рослин та структурні показники качанів гібридів кукурудзи (середнє за 2008-2009 рр.)

Гібриди	Кількість качанів на одній рослині, шт.	Кількість зерен на качані, шт.	Маса зерна з качана, г	Маса 1000 зерен, г
Ранньостигла група
Дніпровський 181 СВ – контроль	1,05	494	140	263,6
Ушицький 167СВ	1,02	467	135	248,5
НК Равело	1,07	509	146	268,6
Почаївський 190 МВ	1,05	492	139	260,4
Фрівол	1,04	496	142	265,2
Середньорання група
Оржиця 237МВ – контроль	1,06	526	168	287,6
Монкада	1,09	544	178	305,4
НС 208	1,08	538	173	296,5
Ізяслав 220МВ	1,06	529	170	282,5
ДКС 3759	1,07	531	172	293,6

У ранньостиглій групі гібрид НК Равело мав найбільшу кількість качанів – 107 шт./100 рослин, а в середньоранній – Монкада (109 шт./100 рослин), перевищивши контроль у своїх групах на 2 та 3 шт./100 рослин відповідно. Найменшою індивідуальною продуктивністю відзначався Ушицький 167СВ – 102 шт./100 рослин.

За показниками кількість зерен на качані, маса зерна з нього та маса 1000 зерен найкращим серед гібридів всіх груп виявився Монкада (544 шт., 178 г, 305,4 г) перевищивши контроль Оржиця 237МВ відповідно на 18 шт., 10 та 20,8 г. Кращими в середньоранній групі за структурними показниками, порівняно за контроль, також виявились гібриди НС 208 і ДКС 3759. В ранньостиглій групі кращим за контроль Дніпровський 181 СВ виявився тільки гібрид НК Равело, маса зерна з качана та маса 1000 зерен становили відповідно 146 і 268,6 г.

Урожайність зерна залежить від оптимального співвідношення індивідуальної продуктивності рослин і їх кількості на одиниці площі. З даних таблиці 2 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за два роки коливалась в межах 70,2-92,5 ц/га.

Таблиця 2 – Урожайність зерна гібридів кукурудзи (при перерахунку на 14% вологість зерна), ц/га

Гібриди	2008 р.	2009 р.	Середнє	± до контролю
Ранньостигла група
Дніпровський 181 СВ – контроль	78,9	72,8	75,9	–
Ушицький 167СВ	72,6	67,8	70,2	-5,7
НК Равело	83,5	78,9	81,2	5,4
Почаївський 190 МВ	78,6	74,8	76,7	0,8
Фрівол	81,3	76,7	79,0	3,2
Середньорання група
Оржиця 237МВ – контроль	86,8	78,8	82,8	–
Монкада	96,2	88,8	92,5	9,7
НС 208	87,5	80,4	84,0	1,2
Ізяслав 220МВ	82,6	77,9	80,3	-2,6
ДКС 3759	92,6	85,4	89,0	6,2
НІР05	1,17	1,13

Максимальну урожайність сформував гібрид середньоранній гібрид Монкада – 92,5 ц/га, що забезпечило приріст врожаю порівняно з контролем Оржиця 237МВ 9,7 ц/га. Мінімальною продуктивністю, серед всіх гібридів, характеризувався ранньостиглий Ушицький 167СВ – 70,2 ц/га.

Погодні умови 2008 р. були більш сприятливими для росту і розвитку кукурудзи, що і позначилось на процесах формування урожайності зерна досліджуваних гібридів. В цей рік ранньостиглі гібриди забезпечили урожайність в середньому 79 ц/га, а середньоранні – 89,1ц/га. В 2009 р. спостерігалось зменшення зернової продуктивності у гібридів обох груп стиглості у ранньостиглих на 5,2 ц/га а в середньоранніх на 6,8 ц/га порівняно з попереднім роком.

Серед ранньостиглих гібридів найкращим виявився НК Равело з урожайністю зерна на 5,4 ц/га більшу за контроль. У групі середньоранніх гібридів високою врожайністю зерна, крім гібриду Монкада, відзначався ДКС 3759 перевищивши контроль на 6,2 ц/га.

література:

1. Дзюбецький Б.В. Продуктивність гібридів кукурудзи селекції Інституту зернового господарства / Б.В. Дзюбецький, О.П. Якунін, В.П. Бондар, В.Д. Коваленко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1998. – №6-7. – С. 66-68.

2. Кравченко Р.В. Реализация продуктивного потенциала гибридов кукурузы по технологиям различной интенсивности // Вестник Бурятской государственной сельскохозяйственной академии им. В.Р. Филиппова. – 2009. – № 2 (15). – С. 56-60.

3. Реєстр сортів рослин України: Сільськогосподарські злаки. Кукурудза [Електронний ресурс]. – 2008. Режим доступу: http://www.sops.gov.ua/.

4. Телих К.М. Факторы, влияющие на урожайность зерна кукурузы // Кормопроизводство. – 2002. – №5. – С. 20-22.