Економіка/ Економіка підприємства

Цимбаліст І.Д., Крючков Д.C.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Підвищення ефективності використання запасів

Господарюючим суб’єктам в умовах ринку надані широкі права і можливості щодо реалізації економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектра чинників, що впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Керівництву підприємства при цьому потрібно застосовувати більш ефективні методи управління використовуючи вітчизняний та світовий досвід.

В 50-х роках С.Є. Харріс спільно з рядом інших економістів, опублікував ряд статей в яких досліджувались проблеми «ризикової теорії запасів». В –х роках ця теорія здобула широке розповсюдження, і трансформувалась в теорію оптимального накопичення. В подальшому дана теорія ґрунтувалась на положенні про визначення оптимальних розмірів запасів та зниження ризику підприємств до банкрутства через надлишок запасів, та їх нераціональне використання.

Безперебійна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами необхідного асортименту та якості, їх раціональне використання є важливим фактором виконання завдань з виробництва продукції, зниження собівартості, підвищення рентабельності, ефективності виробництва.

Прийнято вважати, що відповідно до існуючих в ринкових умовах економічних процесів і механізмів, понять і визначень, всі різноманітні нормативні матеріали, застосовувані в процесі планування, доцільно підрозділяти на окремі групи за певними класифікаційними ознаками.

Нормування запасів на підприємстві дає можливість виконання таких функцій, як визначення обсягів виробництва продукції, обґрунтування витрат і результатів, облік і контроль витрат виробничих ресурсів.

При визначенні обсягів виробництва продукції до уваги беруться норми запасів за стадіями виробництва - нормативи поточних, страхових, технологічних, транспортних і виробничих запасів матеріалів, а також незавершеного виробництва, готової продукції, розмір і динаміка яких характеризують процес перетворення матеріальних ресурсів у кінцеву продукцію.

Функція обґрунтування витрат і результатів, або ще можна назвати її організаційною, найбільш повно проявляється у встановленні оптимальних пропорцій між окремими елементами процесу праці і ланками усього виробництва, у доцільній координації як у часу, так і в просторі всіх матеріальних ресурсів.

Нормативи витрат запасів, які мають найбільшу питому вагу в складі виробничих ресурсів визначають один з пріоритетних стратегічних заходів що дозволяють правильно планувати види й обсяги продукції, а також граничні витрати ресурсів і розмір одержуваних прибутків. Розмірність норм витрат матеріальних ресурсів залежить від застосовуваних видів сировини, продукції, прийнятої обліково-планової одиниці і в кожному випадку відповідатиме конкретним умовам виробництва. .

Найважливішими планово-економічними нормами витрат матеріальних ресурсів на підприємстві є показники витрат сировини, основних матеріалів, допоміжних матеріалів для технологічних цілей, палива, електроенергії, води, інших енергоресурсів на виробничі і господарські потреби. До складу матеріальних нормативів, використовуваних у процесі планування, входять також норма поточних, технологічних і страхових запасів матеріалів, нормативи незавершеного виробництва, готової продукції й оборотних коштів, показники організації виробництва і якості продукції.

Тому для підприємств пропонується два основних шляхи досягнення рівноваги виробництва і споживання конкретного товару. Перший - через механізм так званого раціонування, що полягає в упорядкуванні заданого рівноважного плану на основі прогресивних норм споживання ресурсів. Другий - через дію закону попиту і пропозиції в умовах вільного ринку. У цьому випадку необхідно враховувати при розробці планів не тільки обсяги чи норми попиту і пропозиції, але і розміри ринкових цін і собівартості продукції.

Для підвищення ефективності управління запасами пропонується визначити норматив оборотних коштів економічним методом.

На більшості підприємств норматив оборотних коштів визначається прямим методом, однак норматив оборотних коштів економічним методом відповідає зміні ринкового середовища та умов ринку, та дає можливість швидко реагувати на його зміни.

Таким чином, нормування запасів на підприємстві передбачає наступний комплекс заходів: оцінку раціональності структури запасів, що дозволяє виявити ресурси, обсяг яких явно надлишковий, і ресурси, придбання яких потрібно здійснити; вибір і обґрунтування ключових показників, які будуть застосовуватися в процесі оцінки раціональності управління запасами; визначення строків і обсягів закупівель матеріальних цінностей.

Нормування запасів сприяє формуванню системи оперативного контролю і являє собою організацію безперервної діяльності працівників відділу матеріально-технічного постачання, спрямовану на формування виробничих запасів в економічно обґрунтованих розмірах і забезпечення стійкого обсягу й асортиментів матеріалів протягом усього планованого періоду для здійснення безперебійної роботи підприємства. Інформація про рух, вартість, сформована нормативна база по запасах дозволяє оперативно управляти матеріальними й фінансовими потоками на підприємстві протягом року.

В результаті дослідження вноситься пропозиція по вдосконаленню служби матеріально технічного – забезпечення підприємства.

Пропонується на підприємствах впроваджувати службу інженерно –конструкторського аналізу, що дасть нам змогу безпосередньо зв’язувати виробництво з вищим керівництвом, через відділ маркетингу, також збирати інформацію щодо виробничого процесу, проблем що впливають на виробництво, виготовлення продукції, також знімати якісні характеристики товару, також знижуються втрати робочого часу, зростання продуктивності праці.

Література:

1. Бойчик І.М., Харків П.С., Хопчак М.І. Економіка підприємства. Навч. посібник – Львів: «Слалом», 2006.-212с.

2. Васильков В.Г., Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2007.-524с.

3. Василенко В.О., Т.І.Ткаченко Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посібник. За ред. В.О Василенка. – Київ: ЦІЛ, 2007-532с.

4. Вихрущ В.П., Типак І.В. Економіка нових форм господарювання. – Бучач. 2004. – 120с.

5. Глухов В.В. Экономика малого предприятия. – М.: Смоленплюс, 2006.-270с.

6. Економіка підприємства: Структурно-логічний навчальний посібник / За ред. д-ра екном. наук, проф.. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2006. – 457с.

7. Економічний аналіз господарської діяльності / Івахненко І.В., Банюк М.А., - К.: ЗАТ «Нічнава», 2005. - 204с.