Шахраюк –
Онофрей С.І.
Предчишин А.А.
БДФА
м. Чернівці
Характеристика природо-ресурсного
потенціалу Чернівецької області
Постановка проблеми. Природо-ресурсний потенціал
території є необхідним чинником у розвитку регіону. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є
посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи.
Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у
господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення
навантаження на навколишнє середовище. Повинні враховуватись негативні екологічні
наслідки виробничої діяльності, а також вирішуватись проблеми нераціонального
використання природних ресурсів.
Вивчення природо-ресурсного потенціалу як
країни в цілому, так і регіонів зокрема, повинна здійснюватись постійно, адже
під час виявлення все нових переваг чи недоліків у цій системі, необхідно впроваджувати
певні заходи щодо оптимізації становища, тому дана тема є актуальною.
Метою даної
статті є ознайомлення із складовими природо-ресурсного потенціалу Чернівецької
області та визначення її основних напрямків економічної діяльності у даний час.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням
природо-ресурсного потенціалу Чернівецької області займалися такі науковці, як:
П.Ф. Козьмук, В.І. Куліш, О.А. Чернявський, що у науковій праці «Земельні
ресурси Буковини» висвітлили характеристику земельному фонду Чернівецької
області за кількісними та якісними показниками, провели його розподіл за
категоріями земель, зробили дослідження стану використаного земельного
потенціалу краю та аналіз розораності і лісистості території по
адміністративних утвореннях. Великий вклад у дослідження даної теми здійснили
М.В. Жук, В.П. Круль, що у своєму підручнику «Розміщення продуктивних сил і
економіка регіонів України» надали характеристику мінерально-сировинним
ресурсам, зробили аналіз земельних, агрокліматичних, водних, лісових,
природо-рекреаційних ресурсів України.
Виклад основного матеріалу.
Розглядаючи
сутність природо-ресурсного потенціалу території, необхідно пізнати внутрішні
властивості та особливості, зв
'язки та взаємозалежності, які зумовлюють його організацію.
За
розрахунками професора Руденка В.П. природо-ресурсний потенціал Чернівецької
області у проміле від загально-державного становить: мінеральних ресурсів – 0,658, земельних – 6,354, лісових – 1,596, водних – 2,324, фауністичних –
0,027, природних рекреаційних – 1,44. Детальніше, по адміністративних областях,
наведено у таблиці 1 [2].
Таблиця 1.
Природо-ресурсний
потенціал Чернівецької області
|
Райони |
Потенціал ресурсів, % від загальнодержавного |
|||||||
|
Мінеральних |
Водних |
Земельних |
Лісових |
Фауністичних |
Природних, рекреаційних |
інтегральний (сумарний) |
||
|
Вижницький |
0,027 |
0,326 |
0,258 |
0,369 |
0,001 |
0,104 |
1,085 |
|
|
Герцаївський |
0,002 |
0,09 |
0,336 |
0,053 |
– |
0,28 |
0,761 |
|
|
Глибоцький |
0,002 |
0,162 |
0,369 |
0,119 |
0,001 |
0,302 |
0,995 |
|
|
Заставнівський |
0,146 |
0,171 |
0,763 |
0,044 |
0,004 |
0,071 |
0,199 |
|
|
Кельменецький |
0,044 |
0,074 |
0,805 |
0,03 |
0,004 |
0,049 |
0,003 |
|
|
Кіцманський |
0,014 |
0,068 |
0,749 |
0,044 |
0,013 |
0,062 |
0,95 |
|
|
Новоселицький |
0,013 |
0,077 |
1,053 |
0,013 |
0,003 |
0,256 |
1,415 |
|
|
Путильський |
– |
0,747 |
0,9 |
0,329 |
– |
0,9 |
1,256 |
|
|
Сокирянський |
0,371 |
0,077 |
0,824 |
0,08 |
0,002 |
0,062 |
1,416 |
|
|
Сторожинецький |
0,006 |
0,391 |
0,433 |
0,398 |
0,001 |
0,101 |
1,33 |
|
|
Хотинський |
0,013 |
0,106 |
0,633 |
0,1 |
0,001 |
0,67 |
0,92 |
|
|
м. Чернівці |
0,02 |
0,035 |
0,041 |
0,017 |
– |
0,3 |
0,413 |
|
|
По області всього |
0,658 |
2,324 |
6,354 |
1,596 |
0,027 |
1,744 |
12,703 |
|
Мінералогічні
ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. Надра Чернівецької області багаті на мінеральні води,
поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли
хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах внутрішньої зони
Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/куб.дм. Наявні
на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні
води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела
сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і
гідрокарбонатно-натрієвих вод. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу
"Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" та
"Нафтуся".
На території
виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське,
Шереметівське). У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних
матеріалів. У Наддністрянщині в басейні
р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони
області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться
перспективне родовище мармуру. На території області також є поклади кварцитів,
сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води. Область багата також на
поклади різних видів пісків - бетонних, баластних, будівельних та білих
кварцових. Для будівництва доріг та облицювання стін будівель досить широко
застосовують червоно-бурі та сірі пісковики. Увагу привертають
також прояви золотоносності і мідноколчеданного та поліметалічного зрудняння [1].
За даними Чернівеького обласного виробничого управління по меліорації і
водному господарству в області нараховується 4240 річок, струмків та
водостоків. У наявності 2,2 тисячі км меліоративних каналів, 1150 ставків та 4
водосховища,з них одне – Дністровське – об' ємом більше 100 млн куб.м.
Земельно-кадастровою документацією в області обліковується 18,6
тис.га земель водного фонду – зайнятих водними об'єктами, що становить 2,3
відсотка від усієї території області. Показники розміщення земель фодного фонду
в адміністративних районах області та їхня частка від загального земельного
фонду зведені в таблиці 2 [3].
Таблиця 2.
Відомості
про землі, зайняті водою (станом на
01.01.2010 р.)
|
№ п/п |
Назва адміністративних утворень |
Площа адміністративного утворення,
тис.га |
Землі під водою |
|
|
тис.га |
% |
|||
|
1 |
Вижницький
район |
90,3 |
1,3 |
1,4 |
|
2 |
Герцаївський район |
30,9 |
0,7 |
2,3 |
|
3 |
Глибоцький район |
67,4 |
0,9 |
1,3 |
|
4 |
Заставнівський район |
61,9 |
1,5 |
2,4 |
|
5 |
Кельменецький район |
67 |
3,1 |
4,6 |
|
6 |
Кіцманський
район |
60,9 |
2,2 |
3,6 |
|
7 |
Новоселицький район |
73,8 |
1,8 |
2,4 |
|
8 |
Путильський район |
87,8 |
0,6 |
0,7 |
|
9 |
Сокирянський район |
66,1 |
3,2 |
4,8 |
|
10 |
Сторожинецький район |
116 |
1 |
0,9 |
|
11 |
Хотинський район |
71,6 |
1,8 |
2,5 |
|
12 |
м.
Чернівці |
15,2 |
0,5 |
3,3 |
|
13 |
м.Новодністровськ |
0,7 |
– |
– |
|
|
Всього по
області |
809,6 |
18,6 |
2,3 |
Площа
Чернівецької області дорівнює 8,1 тис.кв.км, що становить 1,3% від території
України. Земельний фонд - 809,6 тис. га, з них 472,3 тис.га - сільськогосподарські
угіддя, в тому числі: 336,5 тис. га - ріллі, 41,1 тис. га - сіножаті, 68,8 тис.
га - пасовищ, 25,9 тис.га - багаторічні насадження. Внаслідок пересічного та горбистого рельєфу місцевості
сільськогосподарська освоєність території становить 60%; розораність загальної
площі - 43%. Структура земельного фонду області за категоріями земель по адміністративним
районам надана у таблиці 3 [3].
Таблиця 3.
Структура
земельного фонду Чернівецької області за категоріями земель
(станом на
01.01.2010)
|
№ п/п |
Райони |
Територія району |
С/г угіддя |
з них |
|||
|
рілля |
б.г. насадження |
сіножаті |
пасовища |
||||
|
тис.га |
тис.га |
тис.га |
тис.га |
тис.га |
тис.га |
||
|
1 |
Вижницький
|
90,3 |
31,3 |
20,1 |
1,3 |
3,7 |
6,2 |
|
2 |
Герцаївський |
30,9 |
23,4 |
16,2 |
0,4 |
1,4 |
5,4 |
|
3 |
Глибоцький |
67,4 |
37,1 |
29,4 |
1,3 |
1 |
5,4 |
|
4 |
Заставнівський |
61,9 |
45,9 |
37,8 |
1,9 |
1,4 |
4,8 |
|
5 |
Кельменецький |
67 |
52,6 |
44,7 |
1,5 |
1,3 |
5,1 |
|
6 |
Кіцманський
|
60,9 |
45,3 |
36,6 |
1,8 |
3,1 |
4,1 |
|
7 |
Новоселицький |
73,8 |
61,7 |
46,3 |
3,9 |
4,2 |
7,3 |
|
8 |
Путильський |
87,8 |
25,2 |
1,2 |
0,3 |
13,8 |
9,9 |
|
9 |
Сокирянський |
66,1 |
43,9 |
35,4 |
4 |
1,1 |
3,4 |
|
10 |
Сторожинецький |
116 |
53,5 |
32,5 |
1,5 |
8,2 |
11,3 |
|
11 |
Хотинський |
71,6 |
46,5 |
32,7 |
6,5 |
1,6 |
5,7 |
|
12 |
м.
Чернівці |
15,2 |
5,7 |
3,8 |
1,4 |
0,3 |
0,2 |
|
13 |
м. Новодністровськ |
0,7 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
– |
– |
|
|
Всього по
області |
809,6 |
472,3 |
336,5 |
25,9 |
41,1 |
68,8 |
Найбільшу сільськогосподарську освоєність серед
адміністративно-територіальних одиниць мають Новоселицький (84%), Кельменецький
(75%), Герцаївський (76%), Кіцманський (75%) та Заставнівський (74%) райони [2]. У області функціонує 651 фермерське господарство, у
використанні і володінні яких знаходиться 8589 га сільськогосподарських угідь.
Найбільш родючі грунти
характерні для лісостепової зони. В цій частині області, переважно на терасах
Дністра, зустрічаються чорноземи, що мають грудкувато-зернисту структуру і
містять у собі до 7% гумусу.
В долинах Дністра і Прута поширені дерново-лучні слабо опідзолені, лучні чорноземно-опідзолені та чорноземно-лучні грунти, на яких вирощують овочеві культури. У лісостеповій зоні є також сірі, світло-сірі легко- і середньосуглинисті грунти. У передгірній зоні найбільш поширені підзолисті, дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі грунти.
Лісові буроземи складають основний
грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі
використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.
Важливе
значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси.
Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Загальна площа лісів складає 258 тис.
га, в тому числі покрита лісом - 236,8 тис. га (91,8%); запас деревини 62,53
млн. куб. м. На території 48,5 тис. га деревина стиглих і перестійних
насаджень.
Сприятливі
грунтово-кліматичні умови Чернівецької області визначають досить різноманітний
породний склад лісів: переважають хвойні (49,5%) і твердолистяні (46,2%)
насадження, частка м'яколистяних порід досить незначна (3,5%). Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук,
ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. Для їх вікової структури характерно
переважання молодняків (29,4%) і середньовікових насаджень (34,8%), хоча значні
площі займають і достигаючі (15,3%), а також стиглі й перестійні (20,5%)
насадження, що викликано їх важкодоступністю. Середній вік насаджень 60 років. Найбільшими
лісопильними центром є Берегове [2].
Основним
багатством Чернівецької
області є рослинність,передусім ліси. Це насамперед, ділянки корінних
високопродуктивних букових та буково-ялицевих насаджень. У деревостані нерідко
можна зустріти домішки явора, смереки, дуба червоного. У травостої переважають
зеленчук, переліска багаторічна,маренка запашна, актея колосиста, підлісник
європейський та інші.
У
лісах, садах, на полях і водоймищах живуть майже 200 видів птахів. Більшість із
них - мешканці лісів. Це - численні види горобиних: дятли, голуби. Заболочені
місця населяють лиски, кулики, чаплі, лелеки. Зустрічається гірська плиска,
сойка, гірський щеврик, карпатський глухар. Річки та ставки області населяють
50 видів риб. Найбільш численні - з родини коропових і окуневих [2].
В
Чернівецькій області станом на 01.07.2010 р. До земель рекреаційного призначення віднесено
80,1 га, з них у державній власності-53,6 га, на яких розміщено 14 об'єктів рекреації та 3,3 га – у
приватній власності (4 об'єкти)
[3].
У області
наявні 243 території та об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема
Національний природний парк “Вижницький”, 7 заказників державного значення, 8
пам’яток природи, ботанічний сад і дендропарк Чернівецького державного
університету, Сторожинецький дендропарк, 9 заказників, 136 пам’яток природи, 40
парків-пам’яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого
значення. Сприятливі можливості лікування в області створюють відомі родовища
лікувальних грязей та джерела мінеральних вод у Глибоцькому, Сторожинецькому,
Путильському та Вижницькому районах; є курорт Брусниця. Забезпеченість природними рекреаційними ресурсами на 1
кв. км території та 1 жителя, відповідно, в
1,4 та 1,8 рази вище, ніж в середньому по Україні [2].
Чернівецька
область - це район багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного
туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного
лікування.
Висновки. Територія Чернівецької області має
достатні мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природо-рекреаційні
ресурси для перспективного розвитку, займає важливе місце в економіці країни.
Проте, на
відміну від людських потреб, природні ресурси є вичерпні, тому суспільство
повинно використовувати їх у такій кількості, яка буде найменше зашкоджувати
навколишньому середовищу.
Список
використаної літератури
1. Жук М.В.,Круль В.Ф. Розміщення продуктивних сил і
економіка регіонів України:
Підручник. – К.:Кондор,2006. – 296 с.
2. Козьмук П.Ф., Куліш В.І.,
Чернявський О.А. Земельні ресурси Буковини стан, моніторинг, використання. – Чернівці: Букрек, 2007. – 384 с.