Лазур С. П., Лапчук Я. С., Шевчик І. Р.

Львівська комерційна академія

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Важливе значення у досягненні поставлених завдань економічної реформи нашої держави має ефективність проведення її грошово-кредитної політики. Оцінка ефективності грошово-кредитного регулювання економіки зазнає змін на кожному етапі трансформації. У процесі оцінки проводиться порівняння фактичних наслідків регулюючого впливу з еталонним. Важливим при цьому є правильний вибір еталонних значень. В залежності від рівня відхилення фактичних наслідків грошово-кредитного регулювання від еталонних значень, його можна вважати ефективним, низько-ефективним або неефективним взагалі. Ефективність грошово-кредитного регулювання доцільно розглядати у двох напрямах: ефективність грошово-кредитного регулювання в контексті реалізації державної економічної політики та ефективність проведення грошово-кредитного регулювання, його методів та інструментів.

У значній мірі ефективність грошово-кредитного регулювання залежить від вибору моделі, адекватної до періоду трансформації економічної політики, оскільки кожен етап ринкових реформ пов'язаний із відповідною зміною цільових орієнтирів. Найвищу ефективність в умовах дестабілізації економіки та необхідності кардинально впливати на характер функціонування економічних процесів мали методи прямого впливу. В умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки їх ефективність була найвищою за умов подолання гіперінфляції і структурних реформ. В період стабілізації економіки і переходу до сталого економічного зростання методи прямого впливу ефективно застосовуються лише в їх поєднання з ринковими методами.

Ринкові методи грошово-кредитного регулювання найбільш ефективно використовуються для впливу на грошову масу і процентні ставки за умов існування достатньо розвиненого ринкового середовища. Із трансформацією національної економіки України масштаби їх регулюючого впливу невпинно зростають. Використання ринкових методів для коригування параметрів грошового ринку дозволяють ефективно усувати небажані коливання економічної кон’юнктури. Однак регулюючі можливості цих методів в Україні на сьогоднішній день залишаються досить обмеженими, що пов’язано з недостатнім рівнем монетизації вітчизняної економіки та незадовільним станом розвитку ринку цінних паперів. Таким чином, ефективність використання інструментів грошово-кредитного регулювання змінюється у відповідності із зміною стану трансформації економіки. Для реалізації заходів грошово-кредитного регулювання потрібно співставити регулюючі можливості впливу кожного з інструментів з тими цілями, які повинні бути досягнуті на даному етапі. Крім того, ефективність застосування різних інструментів грошово-кредитного регулювання є різною в межах певної грошово-кредитної політики. Так, політика центрального банку щодо надання позик є високоефективною з точки зору виконання функцій останнього кредитора, але з низько ефективною з точки зору впливу на обсяг пропозиції грошей в економіці. Операції на відкритому ринку є ефективним засобом впливу на пропозицію грошей, однак в умовах недостатньо розвиненого ринку цінних паперів мають обмежену сферу застосування.

Практика застосування грошово-кредитного регулювання в Україні свідчить про його обмежену ефективність, що пояснюється наступними причинами: нестабільність економіки та її залежність від зовнішньоекономічної кон’юктури і стану світових ринків; експортна орієнтація економіки і визначальна роль валютно-курсової політики у формуванні пропозиції грошей; низька якість макроекономічних прогнозів; коливання швидкості обороту грошей; зниження взаємозв’язку між розширенням грошової пропозиції та індексом інфляції; складність процесу оцінки попиту на гроші, що викликає невідповідність обсягу грошової пропозиції потребам економіки і має дефляційні або інфляційні наслідки; нераціональна мотивація економічної діяльності; проблеми у пошуку адекватної моделі грошово-кредитного регулювання; недосконалість трансмісійного механізму, що викликає неадекватну реакцію на регулюючі дії НБУ; немонетарний характер інфляції, що перешкоджає переходу до її прямого таргетування. Під впливом дії усіх цих чинників деформуються регулюючі можливості грошово-кредитної політики. Усунення цих недоліків можливе лише шляхом поглиблення ринкових реформ. Усе це дасть змогу вдосконалити ринковий механізм і стабілізувати економічні процеси.

Література

1. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь. – М.: Наука. – 1987. – 508 с.

2. Національний банк і грошово-кредитна політика / За ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. – К., 1999. – 368 с.

3. Особенности денежно-кредитной политики стран с переходной экономикой // Деньги и кредит. – 2004. – № 6. – С. 62-65.