Іжевський В.В.

Львівська комерційна академія

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Одним із найважливіших системних чинників підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та національної безпеки держави є утвердження інноваційної моделі розвитку. Останнім часом спостерігається усвідомлення зростаючої важливості інноваційної складової економіки. Перехід України до змішаної економіки призвів до зміни розуміння місця і основної мети інноваційної політики на підприємстві. Будь-яке підприємство, яке функціонує в умовах ринкової економіки, свою головну внутрішню мету ставить за максимізацію прибутку. Головну ціль інноваційної діяльності підприємств або організацій можна позначити як отримання певного числа інновацій у вигляді нової продукції, технологій, сировини, методів організації і управління, що володіють певними характеристиками. Інноваційна діяльність грає вирішальну роль в максимізації прибутку підприємства, головного чинника його економічної стійкості.

Інформація про підприємство повинна бути можливо більш повною, з тим щоб потенційний інвестор міг переконатися в його надійності. Основою стабільності положення підприємства на ринку є висока його ефективність, на яку впливають різні чинники: положення підприємства на фінансовому ринку; виробництво продукції, що користується попитом; якість продукції; інноваційна діяльність тощо.

Економічна ефективність підприємства - це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат функціонування. Підприємство, як відкрита система, забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - отримання прибутку за рахунок інноваційної діяльності. Інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більш повне задоволення запитів споживачів, а з іншого - на отримання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їх розробку і упровадження.

При прийнятті управлінських рішень щодо інновацій важлива чітка класифікація чинників і виявлення їх змісту. Чинники, що формують інноваційну діяльність підприємства, діляться на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх чинників віднесемо матеріальні та фінансові ресурси, техніку і технологію, організацію та управління, ступінь сприйняття інновацій тощо, а до зовнішніх чинників - стан ринку, бюджетну і податкову політику, фінансово-кредитну політику, природні ресурси, наявність конкурентів, науковий потенціал країни, стан макроекономіки, міжнародне науково-технічне співробітництво, політичні чинники тощо.

На формування інноваційної діяльності підприємства впливає, по-перше, розширення номенклатури реалізованої продукції (послуг). Стосовно вже функціонуючого підприємства розширення номенклатури продукції можливе тільки за двома напрямами: за рахунок випуску нової продукції або за рахунок вдосконалення продукції, що вже випускається.

По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція. Можливість збільшення ціни реалізації продукту напряму залежать від попиту і пропозиції продукції, наявності конкуренції. Слід зазначити, що інноваційна діяльність підприємства може забезпечити йому монопольне положення на ринку або монопольний попит на продукцію. Що стосується можливості збільшення ціни продукту в умовах конкурентної боротьби, то можливість збільшення ціни реалізації продукту існує в тому випадку, якщо підприємство здійснює випуск нового продукту на старий ринок (тимчасове монопольне положення) або нового продукту на новий ринок, а також старого продукту на новий ринок, що знову ж таки зв’язано з інноваційною діяльністю. Відповідно, можливість збільшення ціни реалізації продукції або послуги, направлена на збільшення прибутку, напряму залежить від інноваційної діяльності підприємства.

По-третє, мінімізація витрат виробництва можлива або за рахунок мобілізації резервів технології, що вже використовується, або за рахунок освоєння нових інноваційних технологій, нових методів організації і управління виробництвом та збутом продукції. Максимізація прибутку підприємства за рахунок мінімізації витрат визначає ефективність інноваційної діяльності. По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції, яка досягається за рахунок інноваційних технологій.

Аналіз впливу інноваційної діяльності на ефективність підприємства повинен здійснюватись за двома напрямами. Перший напрям передбачає аналіз динаміки частки прибутку кожного продукту в загальному її обсязі, тобто мова йде про приріст прибутку по кожному продукту номенклатури виробів, що випускаються. Керівництво підприємства, в першу чергу менеджери, повинні забезпечувати послідовну зміни продукції і технологій, щоб забезпечити високу і стійку норму прибутку, що у свою чергу досягається за рахунок активізації інноваційної діяльності.

Другий напрям передбачає аналіз приросту прибутку, який забезпечується за рахунок розширення номенклатури виробів, що випускаються, збільшення цін реалізації, зниження витрат на виробництво і реалізацію, збільшення обсягів реалізації.

Аналіз ефективності діяльності підприємства є основою для подальших інноваційних перетворень. Такий аналіз дозволить не тільки позначити можливі напрями інноваційної діяльності, але і обґрунтувати, яке з них найбільш економічно ефективно. Під напрямами інноваційної діяльності розуміються інноваційні проекти, направлені як на розробку, так і на освоєння нових продуктів і технологій. При цьому доцільно проводити порівняльний аналіз прибутковості кожного з напрямів інноваційної діяльності, тобто необхідно визначити вірогідний приріст прибутку по кожному напряму інноваційної діяльності і вибрати ті, які забезпечать найбільші показники. Впровадження інноваційних розробок для вітчизняних підприємств особливо актуально, оскільки більшість з них потребує вибору оптимальних шляхів розвитку через інноваційні перетворення.