Курилишин О.

Науковий керівник: Самойленко О. А.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Значення маркетингової політики у підвищенні конкурентоспроможності підприємства

Вихід України на світовий ринок, відміна державного контракту та поява ознак конкурентного середовища зумовили актуальність маркетингової діяльності на підприємствах, як комплексу заходів щодо узгодження виробничо-збутової діяльності згідно з вимогами ринку. Потреба в її здійсненні постійно зростає, оскільки існує необхідність у дослідженні ринку, прогнозуванні розвитку економічних зв'язків, аналізу маркетингової діяльності підприємств та прийняття стратегічних рішень для забезпечення їх конкурентоспроможності.

Залежно від рівня конкурентної боротьби розрізняють конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі народного господарства, країни.

Конкурентоспроможність продукції, яку виробляє підприємство, зумовлює конкурентоспроможність підприємства - здатність отримувати прибутки, достатні для відтворення виробництва, стимулювання працівників. Тому для більшості фахівців конкурентоспроможність означає - за якою ціною виробник може продати свій товар, враховуючи переваги та недоліки останнього та попит. Вона залежить від ряду факторів, які впливають на переваги товарів і визначають об'єм їх реалізації на даному ринку. Ці фактори можна вважати компонентами конкурентоспроможності і їх поділяють на три групи: техніко-економічні, комерційні, нормативно-правові.

Техніко-економічні фактори включають: якість, ціну продажу і витрати на експлуатацію або споживання продукції.

Комерційні фактори визначають правила реалізації товарів на конкретному ринку: кон'юнктура ринку; запропонований сервіс; реклама; імідж підприємства.

Нормативно-правові фактори відображають вимоги технічної, екологічної та іншої безпечності використання товару, а також патентно-правові вимоги (у випадку невідповідності товару діючим в даний період на конкретному ринку нормам, стандартам та законодавству).

Існує декілька методів забезпечення конкурентоспроможності продукції: протекціонізм, конкурентна боротьба та маркетинг.

Метод протекціонізму стосується макроекономіки і виражається у системі захисту внутрішнього виробника від іноземної конкуренції через державну торгівельну політику.

Метод конкурентної боротьби також є макроекономічним чинником і залежить від кількості продавців певного виду товару на ринку та його насиченості, наявності державного впливу і не залежить від підприємства. Він є методом реагування на ринкові сигнали, що примушують підприємства ефективно виробляти та збувати продукцію у обраному сегменті ринку, або виходити з нього.

Метод маркетингу є мікроекономічним засобом забезпечення конкурентоспроможності, що полягає у постійному контролі за вхідними та вихідними факторами виробництва-збуту продукції і залежить від ефективності підприємств, що беруть участь в макрорусі товару. Від методу конкурентної боротьби він відрізняється тим, що завчасно готує підприємство до появи ринкових сигналів шляхом ефективної стратегії і плану маркетингу, який передбачає розробку декількох варіантів товарної, цінової, збутової та політики просування для мінливої ринкової кон'юнктури.

Завданням маркетингу є управління розробкою та виробництвом товарів згідно з вимогами та умовами ринку, аналіз факторів конкурентоспроможності та пристосування до змін у навколишньому ринковому середовищі за рахунок ефективної стратегії підприємства.

Вагомість факторів конкурентоспроможності, що залежать не лише від виробничої діяльності підприємства, підкреслює необхідність функціонування маркетингової служби, яка повинна забезпечують постійний аналіз усіх факторів, які впливають на підприємницьку діяльність і адаптує діяльність всіх підрозділів підприємства до змін у підприємницькому середовищі.

Забезпечення конкурентоспроможності здійснюється, також, через комплекс етапів маркетингової діяльності, що класифікуються за функціями, які вони виконують у маркетинговому процесі: маркетингове дослідження, планування, сегментація та позиціювання, контроль. Особливо важливою функцією є останній, який слідкує за зовнішніми факторами і всіма етапами виробничо-збутової діяльності підприємства та його підрозділів, в тому числі й з управління та маркетингу. Забезпечення постійної конкурентноздатності підприємства, що виражається у його прибутковості вище середнього рівня серед учасників ринку протягом тривалого періоду часу є основним завданням маркетингу.

Виробники мають бути здатними виробляти продукцію, а маркетинг - зробить цей процес успішним, забезпечуючи їм конкурентні переваги. Маркетингова діяльність забезпечує конкурентоспроможність продукції прямо - за рахунок вартісних та не вартісних факторів, і опосередковано - шляхом пошуку сегменту ринку, потреби якого відповідають сукупності характеристик представленої продукції.

Отже, виявлення конкурентних переваг та розробка ефективної стратегії, щодо маркетингу продукції з якомога меншими витратами, дозволяє потенційним конкурентним перевагам стати реальними. Саме в цьому і розкривається суть маркетингової діяльності в аспекті забезпечення конкурентоспроможності підприємчтва.

Література:

   1. К.О Сорока, А.А Макаренко, Я.С. Стовба. Місце та роль маркетингових досліджень на підприємствах малого бізнесу // Економіка, фінанси, право. - 2007. - № 6.-С. 7-11.

   2. Економіка підприємства / за ред. А.В.Шегди. - К.: Знаня , 2006. - 348-349с.

3. Г.О. Кравчук. Шляхи вдосконалення методів формування товарного асортименту // Економіка, фінанси, право. - 2007. - № 5. - С.7-10.