Ватаманюк Мальвіна

Буковинська Державна Фінансова Академія

Науковий керівник:

Раца О.Б.

Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

Останнім часом відбулися та продовжують відбуватися зміни у сільському господарстві України. Головним чином, це спичинене утворенням організаційно-господарських структур ринкового типу, розвитком підприємницької діяльності та ін.

Однак сьогодні сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки стрімко зросли ціни на продовольство — такі явища викликають у населення України велику стурбованість і загострюють соціальну напруженість. В українському АПК поширюються бідність, економічна нестабільність, загострується проблема задоволення потреб населення у продуктах харчування. Регулювання цих проблем покладено на аграрну політику держави, що є складовю економічної політики України загалом [2, 3].

Метою написання статті є дослідження стану АПК України за останні роки та пошук шляхів розвитку агропомислового сектора.

Аналіз досліджень і публікацій. Дана проблема знайшла своє відображення в дослідженнях багатьох вітчизняних вчених: Притула Н.М., Саблук П., Лузан Ю.А., Скрипник А., Мельник Ю.Н., Васьківська К.В., Макаров М.О., Кириленко І.Г. та ін.

Для економіки України агропромисловий комплекс - надзвичайно важлива ланка, що значною мірою визначає соціально-економічний стан суспільства та продовольчу безпеку держави.

В агропромисловому комплексі зайнята п'ята частина працівників усіх галузей, зосереджена майже чверть виробничих фондів і виробляється близько 70% товарів народного споживання.

Найбільше багатство країни - земельний фонд, який становить 41,9 млн. га сільськогосподарських угідь, з них -33,1 млн. га орні землі.

Створений виробничий потенціал дозволяє забезпечити населення продовольством, а переробну промисловість - сировиною й експортувати значні обсяги продукції [1, 51].

Отже, у 2009 р. виробництво продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств зросло, порівняно з 2008 р. на 3,3%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 6,1%, а в господарствах населення - на 4,1%. В сільськогосподарських підприємствах (крім малих) і підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, було в наявності 23,4 млн. т зерна (на 7% менше проти 2008 р.), в т. ч. 13,0 млн. т пшениці, 6,2 млн. т ячменю, 1,1 млн. т кукурудзи, 0,9 млн. т жита. Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 13,4 млн. т зерна (на 9% менше), у т.ч. 6,9 млн. т пшениці, 3,5 ячменю, 0,6 млн. т кукурудзи, 0,4 млн. т жита. Підприємства системи зернозберігання і зернопереробні підприємства мали в наявності 10,0 млн. т зерна (на 4% менше, ніж у минулому році), в т.ч. зернозберігаючих - 7,0 млн. т (на 3% менше). Запаси насіння соняшнику становили 3,3 млн. т, з них в аграрних підприємствах (крім малих) знаходилося 1,4 млн. т [3, 144].

У 2009 р., в порівнянні з 2008 р., через скорочення поголів'я корів виробництво молока зменшилося на 1,0%, у т.ч. у господарствах населення - на 2,8%, в сільськогосподарських підприємствах - збільшилася на 6,8%. Середній надій молока від однієї корови в аграрних підприємствах (крім малих) виріс на 351 кг (на 14,4%) і склав 2794 кг. У господарствах населення середній надій молока на одну корову склав 2913 кг, що на 121 кг (на 4,3%) більше показника с 2008 р [4, 9].

Варто відзначити, що зменшення обсягів виробництва молока, в порівнянні з минулорічними показниками, зафіксовано в 18 регіонах. Найбільше - в Київській (на 7%), Дніпропетровській, Львівській (на 6%) і Чернівецькій (на 5%) областях. Найбільший приріст обсягів виробництва молока, в порівнянні з 2008 р., відзначений у Полтавській (на 8%), Чернігівській (на 3%) областях та АР Крим (на 3%) [5].

У 2009 р. обсяг виробництва продукції тваринництва в порівнянні відповідним періодом 2008 р. виріс на 3,1%, при цьому у сільськогосподарських підприємствах - на 9,6%, у господарствах населення - зменшився на 1,0%. Господарства населення у 2009 містили 69,4% від загальної чисельності великої рогатої худоби, в т.ч. корів - 78,3%, свиней - 56,7%, овець та кіз - 83,6, птиці всіх видів -56,8%. У аграрних підприємствах загальний обсяг вирощування худоби та птиці перевищив рівень 2008 р. на 11,5% (на 110 тис. т), в т. ч. птиці - на 15,4%, свиней - на 10,1% , вирощування великої рогатої худоби зменшилося на 1,7%. Співвідношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій склало 109,5% (торік - 102,1%). Середньодобовий приріст вирощування великої рогатої худоби на відгодівлі і нагулі виріс на 7,8%, свиней - на 4,8% [3, 146].

Що до прогнозів, то у 2010 р. прогнозується одержати: зерна 40 млн. т, цукрових буряків 26 млн. т, соняшника 2,4 млн. т, картоплі 19 млн. т, овочів близько 7 млн. т, молока 20 млн. т, м'яса худоби і птиці у живій вазі 4 млн. т, яєць 14 млрд. шт. Пріоритетне значення надаватиметься розвиткові тваринництва, продукція якого, включаючи продукти переробки, на кінець 2010 р. становитиме близько 70% вартості споживчого кошика за раціональними нормами харчування.

Нарощування обсягів виробництва рослинницької продукції здійснюватиметься шляхом впровадження у виробництво грунтозахисних систем землеробства, вдосконалення структури посівних площ, розвитку селекції та насінництва, застосування енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Для забезпечення проектного рівня виробництва продукції тваринництва потрібно здійснювати заходи щодо стабілізації поголів'я худоби та птиці, вдосконалення зооветеринарного обслуговування, впровадження сучасних технологій утримання тварин, підвищення рівня селекційної роботи [2, 14].

У системі заходів, спрямованих на стабілізацію агропромислового комплексу та подальший розвиток економіки галузі, важлива роль відводиться залученню та раціональному використанню іноземних інвестицій.

В інвестуванні агропромислового комплексу України провідну роль відіграють США, ФРН, Нідерланди, Великобританія та інші країни.

Приклади спільного господарювання значної кількості західних інвесторів в Україні підтверджують можливість ефективної роботи на українському ринку.

Серед іноземних фірм-інвесторів агропромислового комплексу, які успішно займаються підприємництвом в Україні, - "Монсанто", "Каргілл", "Кейс" (США), "Даймлер-Бенц", Головний кооператив "Райффайзен", "Янке" (ФРН), "Ілта Холдинг С. А." (Швейцарія) та багато інших. Успішно функціонує в Україні спільне українсько-американське підприємство "Київ-Атлантик Україна".

Водночас слід зауважити, що загальний обсяг іноземних інвестицій в агропромисловому комплексі України все ще недостатній. За прогнозами експертів загальна потреба сільського господарства та інших галузей агропромислового комплексу в інвестиціях перевищує суму, еквівалентну $35 млрд [1, 54].

Проте, агропромисловий комплекс України має стійкі та стабільні передумови для досягнення високої ефективності іноземних інвестицій. Такими передумовами є родючі грунти, достатньо розвинута транспортна інфраструктура, географічне розташування, сприятливі для сільського господарства кліматичні умови, наявність кваліфікованої робочої сили.

Отже, у цілому, аграрнопромисловий комплекс України має гарні тенденції розвитку на мабутнє. Проте, є і проблеми, до яких можна віднести:

– впровадження багатоукладної системи власності;

– застосування ефективних систем землекористовування;

– впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

– розвиток вітчизняного виробництва сучасних сільськогосподарських машин, зокрема, засобів малої механізації;

– розширення виробництва добрив, гербіцидів тощо;

– запровадження комплексних агрохімічних та лісових меліорацій;

– розвиток виробничої та соціальної інфраструктури для підйому сільської місцевості;

– державна підтримка АПК через переорієнтацію кредитно-фінансової, податкової і цінової політики на підтримку сільськогосподарського виробника.

Розв’язавши ці проблеми, Україна зможе досягти поставлених цілей і вийни в високо якісною і конкурентноспроможною продукцією на міжнародний ринок.

Література.

1. Гончарова Н.Н. Інноватизація АПК на засадах реконверсійної технології //Формування ринкових відносин в Україні. – 2010.- №2. – с.50-55.

2. Мельник Ю.Н. Агропромислове виробництво України: уроки 2008 і шляхи забезпечення інноваційного розвитку // Економіка АПК. – 2009.- №1. –с.3-15

3. Притула Н.М. Сучасний стан та актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу // Держава та регіони. – 2009. - №3. – с.142-148.

4. Саблук П. Сучасний стан та перспективи розвитку агропромислового комплексу України // Економіка України. – 2008. - №12. с.4-18.

5. www.ukrstat.gov.ua.