Гончарук Н.С., Потяк Ю.І., Раца О.Б.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

Цінні папери: проблеми випуску та забезпечення в Україні

Вступ. На сучасному етапі розвитку фондового ринку цінні папери та їх забезпечення вважається одною з найважливіших частин цього ринку. Зараз законодавство та система випуску та обігу цінних паперів не достатньо розвинута, тому виникають проблеми пов’язані з емісією та забезпеченням цінних паперів, які ми розглянемо в статті.

Атуальність теми. Проблема налагодженого функціонування ринку цінних паперів в Україні є основною темою нашої статті. В ній ми розглянемо сучасний ринок цінних паперів, можливості удосконалення його функціонування. Багато авторів звертаються до цих проблем фондового ринку: С. Румянцев, Г.М. Калач, Ю. Ільницький, Н. Харитонова, Н.В. Приказнюк, Є.Ю. Кузькін, Є.О. Глотов, та інші. Всі вони вказують на потребу якомога швидше розв’язати всі проблеми нашого фондового ринку, та актуальність його виведення на світовий ринок.

Виклад основного матеріалу. Фондовий ринок є складною сукупністю суспільних відносин з приводу цінних паперів, а отже його регулювання має як загальний, так і конкретний аспекти. Загальнообов'язкове регулювання - це правила, критерії, стандарти фондового ринку встановлені державними органами для всіх, в т.ч. самих органів. Інституційно-правове регулювання є обов'язковим лише для певних (конкретних) учасників фондового ринку. Регулювання має бути гнучкою та ефективною та контрольованою системою.

Розвиток вітчизняного фондового ринку має свої особливості, пов'язані з реформуванням форм власності в суспільстві. Він ринок формується сьогодні досить революційним шляхом, але як складова частина фінансового ринку держави, не може уникнути різноманітних кризових ситуацій, які мають місце в економіці. Незважаючи на погіршення інвестиційного клімату, фондовий ринок продовжує свій розвиток. Менш, ніж за п'ять років випуск цінних паперів збільшився у 47 разів. Причому, найбільша частка випуску цінних паперів припадає на акції приватизованих підприємств. Пояснення цьому - продовження процесів приватизації та корпоратизації державних підприємств: зараз в Україні налічується приблизно 35,5 тис. акціонерних товариств, з них -23,5 тис. закритих. Зальний обсяг емісій акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, становить більше двадцяти мільярдів гривень.

Не дивлячись на всі вище перелічені досягнення, більшість населення не має повного уявлення про ті права та можливості, які надає їм володіння часткою підприємства. Звідси і випливають певні протиріччя між акціонерами (насамперед з незначними пакетами акцій) і вищим менеджментом, що призводить до частих порушень прав акціонерів. Щоб уникнути таких проблем, працівниками Державної комісії створено систему розкриття інформації для акціонерів та інших інвесторів.

Інформаційна інфраструктура ринку цінних паперів України досить повільно, причому 60% інформації, що надається учасниками ринку цінних паперів Держфінмоніторингу , містить помилки. Отже, пожвавлення у цій сфері вкрай необхідне.

Контрольна функція держави на фондовому ринку починається з ліцензування. На всіх фондових ринках, незалежно від того, наскільки вони розвинуті, без ліцензійна діяльність кваліфікується як серйозне порушення законодавства, як намагання ввести в оману інвестора та шахраювання з фінансовими ресурсами, що переслідується законом, оскільки призводить до дезорганізації торгівлі цінними паперами. Важлива також реєстрація емісії цінних паперів та інформація про неї.

Процесу обігу фондових цінностей може здійснюватись тільки з цінними паперами, які успішно пройшли біржову процедуру - лістинг, тобто допуск цінних паперів до обігу і коригування. У ст.22 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" зазначено: "реєстрація випуску цінних паперів або інформації про випуск цінних паперів, що проводиться фінансовими органами, не може розглядатися як гарантія вартості цих цінних паперів".

В Україні випускаються й знаходяться в обігу такі види цінних паперів: акції, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, облігації.

Головна роль у обслуговуванні громадян при здійсненні ними інвестицій належить інвестиційним фондам та інвестиційним компаніям. Але існують певні проблеми, що заважають діяльності інститутів спільного інвестування, серед яких слід зазначити подвійне оподаткування доходів інвесторів, невизначеність деяких аспектів ведення бухгалтерського обліку, що іноді призводять до неправильного відображення фінансових результатів.

Вітчизняний фондовий ринок було створено за дуже короткий період часу. Завдяки Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів" від 25.12.08 р.№ 801-VI кримінальна та адміністративна відповідальність, а також фінансові санкції для юридичних осіб у цій сфері стали набагато суворішими. [3]

Одним з основних чинників, які впливають на розвиток ситуації на українському борговому ринку, залишається невизначеність у політичній сфері, як внутрішня, так і зовнішня. Незважаючи на те, що вітчизняні учасники фінансового ринку вже давно виробили певний імунітет до політичної нестабільності, все ж таки певне зниження інтенсивності активних банківських операцій та скорочення пропозиції середньострокових ресурсів у гривні є реакцією на політичні події.[4]

На розвинених фондових ринках існує механізм фінансових консультантів, які забезпечують інвесторів необхідною інформацією. Найвідомішими консультантами з фондового ринку є компанія Bloomberg, Reuters. В результаті приватний сектор має змогу реально отримати кваліфіковану інформацію про ситуацію на ринку в цілому, так і з окремих видів цінних паперів. Подання інформації провадиться як шляхом особистого спілкування із консультантом за телефоном, так і через супутникове телебачення та мережу Internet.

Прийняття Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” обумовило зростання ролі зберігачів як професійних учасників фондового ринку України, що здійснюють реєстрацію прав власності на бездокументарні та знерухомлені іменні цінні папери. Сьогодні в Україні професійну діяльність з реєстраторських послуг здійснює 75 суб’єктів підприємництва.

Висновки. Національні інтереси України вимагають створення ефективно діючого фондового ринку, який забезпечить необхідний для успішних реформ рівень інвестиційного процесу. Отже, проблем, які склалися на ринку цінних паперів в Україні, досить багато. Пояснюється це недосконалою нормативною базою, малим досвідом.

Законодавче регулювання нашого фондового ринку вдосконалюється з процесом реформування економіки країни та накопичення досвіду з випуску і обігу цінних паперів та формування інфраструктури фондового ринку.

Для покращення ситуації на ринку цінних паперів, має бути застосований окремий підхід до емітентів з малою кількістю акціонерів, акції яких згідно з чинними вимами не можуть пройти лістинг для котирування на організаційно оформлених ринках, мають право самостійно вести реєстр.

Слід розглянути й питання про те, як проводиться державна політика, скерована на забезпечення реальних надходжень до підприємств за рахунок випуску акцій, переливу капіталів у найбільш ефективні сектори економіки України, що впливає на поведінку інвесторів та емітентів як споживачів капіталів інвесторів.

Становлення ринку цінних паперів в Україні неможливе без активізації процесу соціально-економічних та політичних реформ. Будь-яке масштабне перетворення має бути всеохоплюючим.

Національні фондові ринки світу все більше інтернаціоналізуються. Найважливішим є створення фундаменту для багатогранної спільної праці і ділової інтеграції. Цей обмін досвідом, можна виділити, як головну опору при подальшому розвиткові ринку цінних паперів на Україні.

Результати розвитку українського фондового ринку показують, чого варта спроба прямого впровадження іноземного досвіду без його адаптації до українських реалій. Такий досвід має бути вивчений й адаптований з урахуванням усього комплексу законодавчих і нормативних актів України. Цей шлях забезпечить реальну можливість інтеграції українського ринку цінних паперів у міжнародні ринки. В Україні участь фізичних осіб в інвестиційних процесах характеризується гранично низьким рівнем, що є наслідком недовіри населення до суб'єктів фінансового ринку і держави в цілому, а також негативного досвіду, одержаного в роки функціонування командно-адміністративної економіки. Саме тому першочерговим завданням у цьому напрямі є відновлення довіри населення до держави.

В викладі основного матеріалу також були зазначені основні напрямки для покращення стану пов’язані з державою та розвитком законодавства. Ці напрямки не слід забувати і підтримувати розвиток держави у правильному ключі.

Список використаних джерел

1. Розвиток законодавства фондового ринку / С. Румянцев // Цінні папери України – 2009. - №18.– С.13.

2. Аналіз цінних паперів / Є.Ю. Кузькін, Є.О. Глотов // Зовнішня торгівля, право та економіка – 2008. - №5 – С. 89-99.

3. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок / Г.М. Калач // Фінанси України – 2009. - №1.– С. 115-121.

4. Правопорушення на ринку цінних паперів. Ціна зросла / Ю. Ільницький // Все про бухгалтерський облік – 2009. - №19.– С. 64-68

5. Операції з акціями та податок з доходу / Н. Харитонова // Все про бухгалтерський облік – 2009. - №40 – С. 6-11.

6. Ринок державних цінних паперів / Н.В. Приказнюк // Фінанси України – 2009. - №2 – С.73-81.