Ткачук О.М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Удовенко В.В.

Макроекономічна роль валютного курсу

Валютний курс є вагомим інструментом державної політики, ефективне регулювання якого як одного з основних складових механізму формування позитивної динаміки макроекономічних показників має забезпечувати створення сприятливих умов для нарощування виробництва та зростання чистого експорту – визначального фактору економічного розвитку країни. Дослідження основних принципів реалізації валютної політики та їх зміни відповідно до макроекономічного середовища особливо актуальне в умовах поглиблення фінансової кризи і спрямоване на формування системи заходів, необхідних для стабілізації валютного ринку.

Питанням впливу динаміки обмінного курсу національної валюти щодо макроекономічної ситуації в країні присвячено праці вітчизняних науковців і державних діячів, таких як Н.І. Гребеник, О.В. Дзюблюк, А.О. Єпіфанов, В.С. Стельмах, В.А. Ющенко та ін.[3].

Загальний вплив стрибків валютного курсу на макроекономічну ситуацію в країні розгуляним на прикладі різкого зміцнення офіційного курсу гривні в І кв. 2008 р.,за якими відбулося зрушення в макроекономічних показниках, а також девальвація гривні та масивні інтервенції на валютному ринку у жовтні 2008 р..

Різке зміцнення гривні обумовило миттєві наслідки до яких відносяться:

- відтік капіталу і переоцінка активів банків;

- переоцінка активів банків (оскільки станом на 01.06.2008 р. 50% кредитів банків було деноміновано в іноземній валюті, ревальвація гривні незначною мірою знизила поточну вартість активів).

А також середньострокові ефекти:

- реальна ревальвація гривні гривні й погіршення конкурентоспроможності вітчизняних виробників(реальний ефективний курс гривні зміцнився на 14,6 % за 9 місяців 2008 р. порівняно з незначною його девальвацією за аналогічний період минулого року, що погіршило конкурентоспроможність вітчизняних виробників і збільшило дефіцит торговельного балансу до 10,2 млрд дол.. за 9 місяців 2008 р., що утричі перевищило аналогічний період 2007 р.);

- диспропорції у валютній структурі пасивів банків через зміцнення структури вкладів у бік гривневих (зміцнення курси гривні призвело до зниження привабливості вкладень в іноземній валюті).

Відтік капіталу нерезидентів, а також подальше погіршення сальдо торговельного балансу на фоні уповільнення притоку боргового капіталу змусили НБУ виходити на ринок з інтервенціями з продажу валюти, коли курс на міжбанківському ринку девальвував на 12 %. Тоді НБУ продав з резервів 5,6 млрд дол.. Ця девальвація зумовила певні наслідки:

- переоцінка активів банку (вартість активів банків, щодо девальвації мала протилежний характер);

- боргова політика;

- зниження довіри до національної валюти;

- промислова інфляція;

- інфляція споживчих цін [2].

Аналіз практики впливу валютного курсу на економічну рівновагу дав можливість науковцям довести, що девальвація в короткостроковому періоді не приводить до поліпшення торговельного балансу країни, оскільки ціни змінюються в меншій пропорції, ніж курс, і реагують на його коливання .

Так, відтік депозитів, спровокований, зокрема, девальвацією гривні до долара, різко знизив динаміку кредитування для підприємств (зростання кредитів юридичним особам уповільнилося до 42,3 %, а приріст інвестицій в основний капітал склав усього 4,3 % за ІІІ кв. 2008 р.). Оскільки інвестиції в основний капітал становлять близько 25 % у структурі ВВП, їх різке скорочення порівняно з 2007 р. негативно відбилося на прирості цього показника.

Зміни валютного курсу впливають на ціну всіх вітчизняних товарів – як тих, що експортуються, так і тих, що продаються на внутрішньому ринку, де вони конкурують із імпортними товарами. Для вітчизняних товаровиробників та економіки загалом підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку має не менш важливе значення, ніж на зовнішньому.

Різноспрямований вплив зміни валютного курсу на торговельний баланс відбувається таким чином: девальвація позитивно впливає на динаміку експорту й негативно – на динаміку імпорту, а ревальвація – негативно на динаміку експорту й позитивно – на динаміку імпорту, а також істотно ускладнює й обмежує використання їх у регулятивній практиці [1].

Іншим негативним моментом стала втрата конкурентоспроможності внаслідок ревальвації. Через цей фактор попит на імпорт зріс на 21 % і зменшив номінальний ВВП приблизно на 0,4 %.

Валютна політика може як сприяти, так і гальмувати економічне зростання. Вона впливає на такі сфери, як: переоцінка активів банків, боргова політика, інфляція, виведення капіталу через фіксацію прибутків і врешті-решт позначається на динаміці реального ВВП, заощаджень, наявності й вартості кредиту для підприємств. Усе це потребує достатньо виваженої політики НБУ у частині допущення коливань валютного курсу та інтервенцій як у період надлишку валюти на ринку, так і її дефіциту, оскільки курсові коливання впливають зрештою на економічне зростання. У цьому контексті актуальним стає перехід Національного банку України до полі тики прив’язки гривні до кошика валют і повне врахування можливих наслідків як девальвації, так і зміцнення національної валюти [2].

Отже, політику девальвації та ревальвації гривні регулятивні органи влади можуть застосовувати як ефективний інструмент для поліпшення торговельного балансу країни й підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Разом із тим обсяги експорту й імпорту є занадто високими відносно ВВП, що спричиняє надмірну залежність економіки України від кон'юктури світового ринку. Це значно ускладнює макроекономічну ситуацію в Україні, робить національну валюту надто чутливою до будь-яких коливань на міжнародних ринках, що, у свою чергу, ставить певну загрозу перспективам її економічного зростання. Як висновок, тривала девальвація як усвідомлена політика, спрямована на підтримку конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, викликає певні сумніви.

Література:

1. Береславська, О.І. Валютний курс і зовнішня торгівля: теоретичні й емпіричні аспекти взаємозв'язку / О.І. Береславська // Фінанси України. – 2009. - №3. – С. 66-76.

2. Кульпінський , С.В. Валютна політика в контексті макроекономічних ризиків / С.В. Кульпінський // Наукові праці НДФІ. – 2008. - №4. – С. 136-140.

3. Нідзельська, І. Валютна політика: основні етапи та особливості її реалізації в Україні / І.Нідзельська // Банківська справа. – 2009. - №4. – С. 12-18.