Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

 

Ятлук В.І., науковий керівник Круць А. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми і перспективи розвитку інвестування в агропромисловий комплекс України

 

На сучасному етапі економіка України, включаючи її агропромисловий комплекс,   знаходиться в стані глибокої кризи. Негативний вплив мають структурні,  міжгалузеві диспропорції, що нагромадилися в народному господарстві протягом  десятиліть, що і привели до гострого дефіциту товарів виробничого  і невиробничого призначення, і особливо енергоносіїв. Криза  підсилюється розбалансованістю фінансово-кредитної системи,  невідповідністю сформованих управлінських структур потребам  економічного розвитку.

Необхідно  відзначити, що  потреба АПК України у відзначених видах інвестицій неоднакова.  Найбільшу цінність мають нові технології устаткування; ноу-хау, вільно конвертована іноземна валюта. З іншого боку, можливості вкладення тих чи  інших видів інвестицій часто різні  в різних іноземних інвесторів у залежності від країни походження.  Тому проблему залучення закордонних капіталів в АПК України доцільно розглядати як диференційоване по інвесторах з розвинутих країн, із  країн  на  території  колишнього СРСР, з інших країн.

Кардинальні інституціональні зміни в АПК України проходили одночасно зі становлен­ням нових форм господарювання, спадом виробництва і соціальним запепадом. Відсутність злагодженого механізму регулювання ринку, ефективної підтримки вітчизняних товаровиробників, стабільних кредитних ресурсів поставила багатьох сіль­ськогосподарських підприємств на межу бан­крутства   [1, c. 81].

Для переходу до стабільної господарсь­кої діяльності, переозброєння виробництва, а також поліпшення якості продукції підпри­ємствам і організаціям потрібні інвестиції. За їх допомогою зміцнюється матеріально-технічна база підприємств, здійснюється розширене відтворення основних засобів.

В останні два роки відбулася деяка зміна інвестиційних пріоритетів в АПК. Основний приріст інвестицій було спрямовано в сіль­ське господарство,-особливо у тваринницт­во. За останній час сільське господарство перетворилося в одну з найбільш пріоритетних галузей для інвестування.

Сьогодні сфера АПК набуває привабли­вості для іноземних інвесторів, оскільки[2, c.26]:

- потенційно висока привабливість харчо­вої і переробної промисловості; стабільний ринок збуту;

- швидка окупність вкладень;

- місцеві органи влади зацікавлені в роз­витку галузей АПК.

В Україні іноземний капітал нині особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це, насамперед, виробництво продуктів хар­чування, товарів широкого попиту та послуг, ліків, іншої життєво важливої про­дукції.

У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України — від первинних виробни­чих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту й дове­дення його до споживача. Тут вкрай необхідно підвищити продуктивність і знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції й поліпшення її споживчих якостей. Зниження втрат сільськогосподарської сировини та поглиб­лення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу мож­на в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкла­день і забезпечують швидку окупність початкових витрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів.

Діяльність інвесторів в аграрному секторі економіки представлена великою кількістю компаній, які, незважаючи на фінансово-економічну кризу, сьогодні є найстабільнішою складовою економіки нашої держави.

Перспективним напрямом інвестиційної діяльності на підприємствах АПК є впрова­дження прогресивних енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур, спрямованих на економію ресурсів та зберігання і підвищення родючості ґрун­тів при достатньому рівні врожайності. Сільське господарство має бути визна­чене як пріоритетна галузь для інвестицій у наукові дослідження. Приватний сектор відіграє значну роль в аграрній галузі, але існують важливі потреби, що найкраще задовольняються за рахунок державних інвес­тицій у сільськогосподарські дослідження.

Однак прямим інвестиціям в аграрному секторі традиційно перешкоджають складні бюрократичні процедури, повільна реформа ринку землі, недосконалі цінові механізми на ринках сільськогосподарської продукції і пов'язані з цим економічні ризики.

В агропромисловому комплексі має бути створена система стимулів і пільг, яка забезпечувала б привабливість інвестицій як безпосередньо в сільське господарство, так і в інші сфери АПК. Для активізації інвестиційної діяльності потрібно ширше використовувати такі важе­лі, як[3, с. 76]:

- стимуляційне оподаткування;

 - безвідплатні дотації на створення вели­ких об'єктів інфраструктури і природо-охорони;

- фінансові стимули;

- безвідсоткові позики, що надаються ін­вестором;

- пільгові режими виплати боргів і позик в банках, випуск облігацій для створення фінансових ресурсів за найважливішими напрямами інвестицій.

Інвестиції в сільськогосподарську науку і техніку можуть призвести до розвитку демо­кратичних суспільств і економічного зрос­тання - ключових елементів середовища, сприятливого для інновацій.

Інвестиційну кризу в АПК неможливо ви­рішити лише за допомогою специфічних механізмів аграрної політики, тому держав­не регулювання інвестиційної діяльності підприємств АПК необхідно здійснювати за такими напрямами[3, с. 75]:

- стимулювання стійкого платоспромож­ного попиту підприємств переробної промисловості і населення на вітчизняну сільсько­господарську сировину і продовольство;

- підвищення ефективності регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства;

- регулювання цінового паритету і конт­роль за діяльністю природних монополій;

- регулювання сільськогосподарських під­приємств і утворення корпоративних структур;

Таким чином, основні напрями реалізації аграрної по­літики в інвестиційній сфері здійснювати­муться, виходячи з таких пріоритетів, як на­рощування виробництва та підвищення кон­курентоспроможності аграрного сектора, збільшення експорту сільськогосподарської продукції, розвиток інфраструктури аграрно­го ринку, формування цілісної системи фі­нансово-кредитного забезпечення агропро­мислового комплексу, вдосконалення меха­нізмів реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб на землю, а також створен­ня умов для розвитку соціальної сфери се­ла. Для реалізації цих завдань і потрібні іно­земні та вітчизняні інвестиції.

Література:

1.                Калашнікова Т.В. Інвестиційне забезпечення розвитку аграрного сектору економіки // Економіка АПК. – 2009. - №8. – С. 79-84.

2.                Коденська М.Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності // Економіка АПК. – 2006. - №6. – С. 24-31. 

3.                Мазур Н.А. Проблеми і перспективи інвестицій в АПК України // Економіка АПК. – 2009. - №4. – С. 73-77.

4.                www.intkonf.org //Климик Г.В. Стратегічні аспекти інвестування розвитку АПК.