Виконавець: Чорна Н.
В., Підгірна В.Н.
Буковинська
державна фінансова академія
Сучасний стан та перспективи розвитку
українсько-румунських відносин
Стабільні взаємовигідні відносини з Румунією є одним з
ключових пріоритетів для України. Україна розвиває різнобічні відносини
співпраці з Румунією як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних та
регіональних структур. Схожість стратегічних орієнтирів складають підрунтя
розбудови і зміцнення двосторонніх відносин між даними країнами. Румунія
посідає важливе місце у зовнішньополітичних інтересах України, що зумовлено суміжним кордоном, спільністю орієнтирів на
європейську інтеграцію, широкими потенційними можливостями для розвитку
взаємовигідного торгівельно-економічного співробітництва, а також проживанням у
цих країнах, відповідно, української та румунської меншин.
Дослідженнями питань в сфері
співробітництва між Україною та Румунією, визначенням основних пріоритетів та
пробем у даній галузі займалися такі науковці, як Глєбова Г., Павленко С., Зарецька Т., Садачук П., Сагайдак О.,
Стоєцький С., Білан І., Парфенов О.
Нормативно-правову базу українсько-румунських відносин
становлять: Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною
та Румунією; Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок
перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у
прикордонних районах і повітах тощо. Щодо співпраці України та Румунії в
економічній сфері у період з 1990 по 2009 рр. варто зазначити, що
нормативно-правову базу співробітництва складають більш як 10 міждержавних угод
з економічних питань, котрі вже укладено між двома державами.
Румунія - єдина країна, з якою
Україна не має закріплених у міжнародному праві кордонів. Між двома державами
існує ряд. територіальних питань. Однією з актуальних проблем взаємовідносин
між Україною та Румунією до недавнього часу була територіальна суперечка, яка
стосувалася о. Зміїний. Питання було вирішено Міжнародним судом ООН шляхом
проведення лінії делімітації. Україна, отримала набагато більшу водну
територію, де вона може проводити і дослідження, і видобуток вже розвіданих
джерел тощо. Запропонована судом лінія делімітації підходить ближче до
румунської запитної лінії, тому Україні залишилося 21 із 24 розвідувальних
вуглеводних родовищ.
Існує також проблема, пов'язана з будівництвом каналу
"р. Дунай - Чорне
море". Румунською стороною активно здійснюються спроби залучення органів
ЄС, населення та міжнародних екологічних організацій для підтримки її позиції,
а також здійснення тиску на Україну з метою припинення реалізації проекту
відновлення глибоководного суднового ходу "р. Дунай-Чорне море".
Проблемним питанням є добудова
Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), що
впливає на весь комплекс українсько-румунських економічних зв'язків тощо.
Негативно позначаються на розвитку українсько-румунських
відносин спроби певних політичних сил і засобів масової інформації Румунії
фальсифікувати політику України щодо румунської національної меншини. Націонал-радикальні
кола в Румунії, друковані органи проводять відверту антиукраїнську пропаганду.
Так, у статті „Троглодитний хохлізм",надрукованій в газеті „Флакера",
підкреслювалося, зокрема, що „в Україні найгірше ставилися і ставляться до
румунів, а серед сусідніх країн найбільша ворожість проявляється до
Румунії", що „в переслідуванні північно-буковинських румунів, яким руйнують церкви, оскверняють могили,
грабують майно, забороняю школи і культурну діяльність, пресу, у всьому цьому і
в багато чому іншої винні хохли". Подібні матеріали в румунській пресі не
поодинокі. Насправді румунська національна меншина в Україні користується значно
більшими правами, ніж українська в Румунії. Україна надавала і надає можливості
румунському населенню отримати середню освіту рідною мовою, навчання, створені
умови для розвитку культури, збереження національне традицій тощо.
Важливе значення для розвитку двостороннього
економічного співробітництва також має прискорення укладення та ратифікації
ряду міжурядових угод.
Інтеграція України в світовий економічний простір є
важливою для підвищення конкурентоспроможності національної економіки,
міжрегіональних утворень та окремих регіонів. З цією метою у вересні 2000 року
був утворений єврорегіон "Верхній Прут", до складу кого спочатку
ввійшли Чернівецька область, Белтьський і Єдинецький повіти республіки Молдова,
а також Ботошанський і Сучавський повіти Румунії,а в 2003 році
Івано-Франківська область. Метою
створення єврорегіону "Верхній Прут", є розширення існуючих
міжрегіональних зв'язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного
співробітництва адміністративно-територіальних одиниць держав-засновників,
окремих міст, інших населених пунктів, органів місцевого самоврядування,
державного управління, окремих установ, підприємств, неурядових і громадських
організацій, національних меншин та окремих громадян у сферах економіки,
освіти, науки, культури і спорту, а також розбудова нових механізмів
міждержавного співробітництва та безпечний стали розвиток регіону в рамках
інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу. Пріоритетні напрями транскордонної співпраці
в рамках єврорегіону полягають у розвитку малого і середнього бізнесу,
транскордонної торгівлі транспортно-комунікаційної інфраструктури,
транскордонного туризму. Сьогодні в Україні опрацьовується пілотна система
проектів державної регіональної політики та субрегіональної європейської
інтеграції на базі Чернівецької області. Після встановлення обсягів державної
підтримки цих проектів наша область та інші члени єврорегіону "Верхній
Прут" визначать можливості фінансування їхньої частини з місцевих бюджетів
та нададуть відповідні пропозиції для отримання фінансової й технічної допомоги
міжнародних програм. Договірні сторони відповідно до положень Європейської
Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними
общинами або властями заохочують і підтримують безпосередні контакти та
взаємовигідне співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями
України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також сприяють
співробітництву між адміністративно-територіальними одиницями обох держав [3].
Отже, функціонування регіону "Верхній Прут" сприятиме економічному
зростанню територій, вирішенню великої кількості соціальних проблем,
впровадження європейських стандартів на територіях України, Румунії та Молдови,
що входять до складу єврорегіону, а потім і на всій території цих країн.
Важливим є створення в межах єврорегіону громадських організацій, наукових
товариств та бізнесових структур, які активізують інноваційний розвиток,
залучення інвестицій і поступову інтеграцію України в Європейський союз.
Щодо торговельно-економічного співробітництва, то
починаючи 1 листопада 2008р. спостерігається спад двостороннього
торговельної економічного обігу внаслідок суттєвого негативного впливу
економічної кризи як в Румунії, так і в Україні. Це зумовило зменшення обсягу
експортно-імпортних операцій між економічними суб'єктами двох країн. Незначним
залишається рівень інвестиційного співробітництва з Румунією, оскільки Румунія,
як і Україна, не належить до країн-донорів капіталу і сама потребує значних інвестицій
для модернізації економіки.
Сьогодні основу двосторонніх відносин складають,
насамперед, такі питання як поглиблення співпраці у європейському та
євроатлантичному вимірах, активізація регіонального співробітництва, розширення
торговельної економічних зв'язків, гуманітарної співпраці. З точки зору
перспективі двостороннього
співробітництва України та
Румунії слід відмітити, що незважаючи на складну історію, наявні труднощі і
проблеми, україно--румунські відносини неухильно вступають у фазу
взаємовигідного розвитку. Геополітичне
становище України та
Румунії, історичні зв'язки, співробітництво в багатьох міжнародних організаціях мають
сприяти не лише зміцненню економічних і політичних відносин, але й спонукати
обидві країни до пошуків нового виміру співробітництва як на регіональному, так
і на міжнародному рівнях. Подальша співпраця між Україною та Румунією
відкриватиме нові шляхи для започаткування та реалізації спільних ініціатив які
відповідатимуть інтересам обох держав.
Список використаних джерел:
1. Глебова Г.: українсько-румунські відносини на сторінках періодичних видань
(1991-2008 рр.) // Інтернет часопис «Дискорпус». – 2009;
2.
Окремі
аспекти українсько-румунських відносин в сучасних умовах - режим доступу: http://forumn.kiev.ua /2009-04-83/83-08.html;
3.
Острів
Зміїний в сучасних україно-румунських відносинах - режим
доступу : http: /
/ www.confcontact.com /2009_03_18/is6_burova.htm;
4. Сайт міністерства економіки України – режим доступу: http:// ukrexport. Gov.ua /ukr/ugodi_z_ukrain/rom /2160.html;
5. Сайт Україна - Нато - режим
доступу: http://www.ukraine-nato. gov .ua /nato /uа/publication/content/980.htm.