Шостак М.
В.
Буковинської
державної фінансової академії, Україна
СУЧАСНИЙ СТАН СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ЙОГО РОЗВИТКУ
Роль
сільського господарства в економіці країни або регіону показує її структуру і
рівень розвитку. Показниками ролі сільського господарства є частка зайнятих в
сільському господарстві серед економічно активного населення, а також питома
вага сільського господарства в структурі ВВП. Сільське господарство має більший
вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства.
Причина цього в тому, що це господарство вимагає величезних площ [2].
Вітчизняні
та зарубіжні вчені-економісти, політологи, соціологи приділяють певну увагу
дослідженням процесів в агропромисловому комплексі періоду 1991-2010 років.
Вагомий внесок в розробку цієї проблеми внесли вчені-економісти Д.П. Богиня,
Ю.Д. Білик, О.А. Бугуцький, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем'яненко, О.В. Крисальний,
І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, Ю.М. Пахомов, Є.Г.
Панченко, М.П. Поліщук, П.Т. Саблук, В.І. Сенченко, О.М. Шпичак, М.Г.
Чумаченко, А.А. Фесина, Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та інші.
Серед досліджень у галузі сільського господарства
заслуговують на увагу праці І.О. Біттера, М.К. Орлатого, І.В. Прокопи,
В.І. Сухого, В.О. Чигрина, М.Ф. Якименка. У публікаціях цих авторів
знайшли відображення політичні, соціально-філософські, психологічні
аспекти розвитку агропромислового комплексу, хоча, безперечно, всі ці
проблеми тісно пов'язані з вузловими питаннями аграрної економіки. Разом з тим
слід зазначити, що соціально-економічні аспекти названої проблеми
досліджені далеко не повністю.
17 лютого 2010 року за ініціативи ВГО
"УАК" відбувся Круглий стіл з питань розвитку сільського господарства
України. У засіданні взяли учать керівники провідних асоціацій-членів
Української аграрної конфедерації та представники посольств іноземних держав
(Німеччина, Нідерланди, Франція, ЄС, США), а також Агенції США з Міжнародного
Розвитку, Світового Банку та Інституту економічних досліджень та політичних
консультацій [4].
Тернопільська
область є розвиненим сільськогосподарським і промисловим регіоном України.
Значні природні і трудові ресурси, концентрація переробної промисловості
(цукровою, спиртною, плодоовочеконсервної), географічне розташування на
перехресті важливих транспортних доріг з Східної Європи до Центральної і
Західної Європи виділяють область як регіон із сприятливими можливостями для
підприємницької діяльності. Рівень освоєнності земельних ресурсів в області
досить високий. Із загальної площі земельного фонду (1382,4 тис. гектарів) 85%
складають землі, використовувані для ведення сільського господарства. Основна
частина цих земель доводиться на сільськогосподарські угіддя, площа яких
досягає близько 1000 гектарів. Розораність території складає 64%. Орні землі в
структурі сільськогосподарських угідь складають 84,2% (близько 890 тис.
гектарів). Це один з найвищих показників по Україні [1].
Основні види
продукції сільського господарства Тернопільщини, що поставляються на експорт:
масло вершкове, сир, казеїн технічний, сухе молоко, м'ясо і субпродукти I
категорії, ковбасні вироби, цукор, консерви плодоовочеві, консерви м'ясні,
кондитерські вироби, мінеральна вода, харчові концентрати, лікеро-горілчані
вироби, макаронні вироби, зерно (ячмінь, овес, гречка, рапс), картопля, овочі,
мука, крупи [4].
Тернопільська
область займає провідне місце в Україні по заготівці недеревної продукції, тобто дикорослих плодів, ягід,
березового соку, докторських трав. Ліси області мають значні ресурси
докторської сировини. На площі понад 860 гектарів створені плантації шипшини,
калини, обліпихи, аронії, кизила, лимонника китайського. Велике значення мають
докторські трав'янисті рослини: звіробій, суниця, мати-мачуха, чистотіл та інші [3].
Відкривши
торгівельні кордони, у державі та у кожній області більш гостро відчутні
наслідки світової фінансової кризи й притаманну їй ринкову нестабільність цін.
Разом з тим, виробництво продукції, порівняно з 2009 роком, зросло на 19,5
відсотків. Одержання високого врожаю зернових та зернобобових культур на
теренах Тернопільської області забезпечило загальне зростання виробництва
продукції рослинництва [2].
Ситуація в
тваринництві й зараз залишається надзвичайно складною, але в ряді регіонів,
серед яких є Подільський, стабілізується - оновлюється діюче виробництво на
основі сучасних технологій, будуються потужні промислові комплекси [4].
Головним
чинником позитивних тенденцій в області, що протягом останнього часу, особливо
торік, мінімізував вплив елементів рецесії була злагоджена робота усіх гілок
влади по законодавчо-нормативному забезпеченню її розвитку, що в свою чергу,
продукує подальше удосконалення принципів управління й організації виробництва,
освоєння сучасних технологій, активізацію використання наявних матеріально-технічних
ресурсів. Цьому також сприяло збільшення фінансової підтримки, запровадження
спеціальних режимів оподаткування, які саме й стали головними стимулюючими
факторами інвестиційної
привабливості [2].
Проте, нині
сільське господарство Тернопільщини дедалі більшою мірою відчуває тиск
негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою.
Даються взнаки й внутрішні
чинники, - різке обмеження купівельної спроможності населення, зменшення
експортних поставок.
В умовах зменшення бюджетної підтримки, слід
подбати про розвиток продукції сільського виробництва через:
- зняття
обмежень торгівлі сільгоспсировиною й продовольством;
- надання
податкових преференцій;
- недопущення збільшення акцизів на підакцизну аграрну
продукцію;
- запровадження контролю за економічною обґрунтованістю цін на ресурси.
Конче
необхідно у невідкладному порядку вжити ряд заходів, що мінімізують кризові
явища.
Державні
органи Тернопільської області повинні створити рівні умови для усіх типів
сільгосппідприємств й докорінно реформувати напрямки їх підтримки, а саме:
а) перейти від виробничих субсидій до незалежних від обсягу і типу
виробництва прямих платежів;
б) створити рівні умови діяльності та доступу для всіх типів
сільгосппідприємств з тим, щоб кожне маленьке дрібне підприємство мало
перспективу стати крупнотоварним, а значить і конкурентоспроможним на
державному рівні;
в) диференціювати підтримку
окремо для виробників сільськогосподарської продукції та окремо для розвитку сільської
місцевості.
г) остаточно відійти від валових показників розвитку сільського господарства.
Отже, стан сільського
господарства Тернопільської області
перебуває на стадії розвитку. Державні та місцеві органи сприяють цьому
розвитку та фінансово підтримують.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
1.
Державний комітет статистики України [www.ukrstat.gov.ua]
2.
Ягольник
О.Г. Сучасний стан та перспективи розвитку сільського
господарства /Ягольник
О.Г.// Журнал буряківників і цукровиків України – 2009. № 4.
3.
Муравка П.П. Оцінка стану ринку праці як чинника економічного
зростання регіону ( на прикладі Тернопільської області ) / П.П. Муравка //
Актуальні Проблеми Економіки. – 2006.- №
5.- С. 166- 172.
4.
Чернок Л.Г., Клиновий Д.Г. Економіка регіонів (областей)
України : Навч. посібник. – К. : ЦУП. 2002.- 644 с.