Варварюк Я. О., Ясінська В.М.

наук. керів. Раца О. Б.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Мале підприємництво України в сучасних умовах

Незаперечним є той факт, що в сучасних умовах господарювання в Україні відбуваються економічні зміни, обумовлені загальними процесами глобалізації та завершальної стадії процесу переходу від адміністративно-планової моделі економіки до ринкової. Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія малих підприємств, їх оптимальний розвиток.

Малий бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для України, яка йде шляхом ринкової системи господарювання. Здатність малого бізнесу до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує у число першочергових заходів реформування економіки України.

В економічній літературі дослідженню проблем існування малих підприємств, їх ефективного функціонування та розвитку у нестабільних економічних системах присвячено багато праць вітчизняних вчених, економістів: Ю. С. Погорелова, О. В. Половяна, К. Г. Петренка, Н. В. Семенченка та інших.

Суть та значення малого бізнесу полягає у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживацькими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції [3, 26-27].

Найбільше малих підприємств функціонує у сфері торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (31,6 %).

Активізується діяльність підприємств, що займаються операціями з нерухомим майном та наданням послуг підприємцям (21,4 %), у промисловості діє (15,9 %) підприємств, у будівництві (9,6%), у готельному та ресторанному бізнесі кількість суб'єктів підприємництва становить (5,9%), у сфері транспорту та зв’язку (5,2%).

Крім зростання кількості суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, спостерігаються позитивні тенденції до створення нових робочих місць. Створено умови для самозайнятості. Суб’єктами господарювання у минулому році створено нових робочих місць, що на 15% більше попереднього року [2, 133].

Крім того, в усьому світі малий бізнес вважається ризикованим. Разом із тим, в Україні через низку причин ризики цього сектора є набагато вищими, ніж будь-де. Насамперед, вітчизняні підприємства мають незначний досвід діяльності. Переважна частина малих підприємств перебуває в тіньовому секторі, уникаючи таким чином податкового тиску. Внаслідок цього інвестори не можуть отримати належну звітність, яка б містила інформацію щодо реальної ситуації всередині компанії. Ще одним ризиком є відсутність у підприємств малого бізнесу кваліфікованих спеціалістів.

Та не зважаючи на такі ризики все таки необхідним є надання допомоги малим підприємствам, які є невід’ємною складовою національних економік. Цільова підтримка даного сектора є важливою для досягнення стабільного економічного зростання.

Тому держава повинна приділяти першочергову увагу інтересам малого бізнесу. При цьому необхідно вникати надмірного втручання чи протекціонізму з боку уряду. Замість цього державні органи мають постійно стимулювати розвиток зазначеного сектора, сприяючи цьому за допомогою більш м’якої регламентації його діяльності, запровадження стратегій підтримки, відповідних фінансових заохочень та гнучких механізмів регулювання ринку праці [1, 55].

Важливим кроком у розвитку підприємств малого бізнесу має стати стимулювання інвестицій та інновацій у цьому секторі, починаючи від податкового стимулювання та закінчуючи державними закупівлями та дослідженнями, які фінансуватимуться державою. Адже цей сектор є найбільш придатним до впровадження новаторських ідей у короткі терміни.

Попри все можна зазначити, що сьогодні, не зважаючи на складні фінансові та економічні умови, сектор малого бізнесу продовжує розвиватися. З відновленням глобальної економіки очікується його зростання.

Отже, малий бізнес є одним з найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке опирається на ринкові методи господарювання. За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб'єкти малого бізнесу, які не вимагають великих стартових інвестицій, мають швидке обертання ресурсів, спроможні при певній підтримці найбільш швидко і економічно доцільно вирішувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції.

Література:

1. Погорелов Ю. С. Моделювання розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №10. – С.51-59.

2. Половян О. В. Особливості управління малим підприємством / О. В. Половян, К. Г. Петренко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №6. – С. 131-135

3. Семенченко Н. В. Стратегія реструктуризації українських підприємств / Н. В. Семенченко // Економіка та держава. – 2009. – №12. – С. 25-28.