Экономика/ Маркетинг и менеджмент

Василенко І.О., Лакуста Н.В.

Буковинська державна фінансова академія

СИСТЕМА РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ

Фінансово-економічна криза в нашій країні пройшла ряд характерних для кризового циклу етапів, починаючи від падіння на експорт і ускладнення зовнішнього кредитування, падіння довіри до банківської системи через дезорієнтацію державної політики у виборі антикризових інструментів до падіння економіки під впливом зовнішніх чинників та розкритих ними внутрішніх суперечностей, стрімкого зменшення обсягів виробництва в всіх секторах економіки, поступової стабілізації економічних процесів на рівні певного «дна», досягнення рівноважних показників валютного та грошово-кредитних ринків, вгамування негативних очікувань. Сьогодні відбувається адаптація суб’єктів господарювання та особливостей діяльності в умовах кризи та вибір власних антикризових моделей.

Сутність ризиків та їх функціонування в системі менеджменту банківських установ досліджували такі вітчизняні вчені, як В. Бабиль[1]., В. Кравченкова[2], З. Левченко[3].

До характерних особливостей сучасної банківської системи в Україні належить підвищений порівняно з країнами із розвиненою ринковою економікою ступінь його ризикованості. Це суттєво впливає на ефективність управлінських рішень в даній сфері. Керівництво постійно постає перед необхідністю розв’язання проблем, які виникають унаслідок тих чи інших неконтрольованих подій, які, власне кажучи, і є чинниками ризику.

Здатність банку обмежувати непередбачені витрати підвищує довіру до нього з боку інвесторів і клієнтів. Ризики можуть негативно вплинути на грошові потоки банку та викликати нестачу капіталу. Кредитні організації, що потрапили в скрутне фінансове становище можуть зіткнутися зі зниженням кредитного рейтингу, збільшенням вартості запозичення та іншими перешкодами у залученні коштів [2, 38].

Суттєвим також є ризик «нової хвилі» дестабілізації в банківському секторі, пов'язаний з накопиченням «поганих» боргів через триваючу стагнацію доходів боржників – як юридичних, так і фізичних осіб. Відповідальність щодо врегулювання цього ризику не може бути покладено лише на Нацбанк. Спроба вирішити проблему суто регуляторними засобами щодо діяльності комерційних банків не матимуть належного ефекту через системний характер низької платоспроможності боржників. Завдання НБУ мають концентруватися навколо вдосконалення кредитних та депозитних інструментів комерційних банків [4, 70].

З огляду на це, доцільно розглянути систему ризик-менеджменту в кредитній установі, етапи її становлення та аналіз інструментів управління ризиками.

Власне управління ризиками ( ризик-менеджмент) – це процес, за допомогою якого банк виявляє ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює моніторинг, контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категоріями ризиків[4, 65].

Система ризик-менеджменту в кредитній установі складається з наступних підрозділів: спостережна рада, правління банку, служба внутрішнього аудиту, комітет з питань управління активами та пасивами, кредитний комітет, казначейство, фронт-офіс, бек-офіс.

Механізм становлення системи ризик-менеджменту передбачає три етапи[1, 66]:

1. Підготовчий: опис процедури контролю та прийняття рішень; складання карт ризиків за підрозділами і в цілому для банку; вибір структури ризик-менеджменту.

2. Процедурний: розробка процедур встановлення лімітів, концепції мінімізації банківських ризиків, процедур перегляду основних параметрів і лімітної політики банку, концепції і процедур страхування, підходів до схем хеджування.

3. Інтеграційний: аналіз вимог до кількості та якості інформації, що надходить в автоматизовану систему правління, опис можливостей наявної корпоративної системи з погляду її використання для управління ризиками; розробка рекомендацій з управління системи ризик-менеджменту в корпоративну інформаційну систему.

Існують три основні інструменти управління банківськими ризиками, а саме:

1) включення ризику;

2) передача ризику;

3) значення ризику.

Відомо, що приймати фінансові ризиковані рішення має сенс тільки в тому випадку, коли очікується одержання значного позитивного результату від проведення ризикованої операції. Не слід приймати ризик тоді, коли, навіть за сприятливих умов проведення операція не принесе ніякого прибутку.

У цьому випадку необхідно розглядати перший інструмент управління – виключення ризику. При цьому варто мати на увазі, що кредитна установа яка завжди відмовляється від ризикованих операцій, втрачає можливість додаткового зростання прибутку.

Другим інструментом передачі ризику є хеджування. Під хеджуванням розуміють використання ф’юдчерсів та опціонів. Наступні інструменти значення ризику це розподіл ризику між учасниками проекту та диверсифікація. Зменшити ризик можна за допомогою: пошуку додаткової фінансової інформації, становлення лімітів, а також формування резервів[3, 12].

Отже, в будь-якій кредитній організації, яка думає про своє майбутнє, вже сьогодні необхідно вибрати ту модель систему управління ризиками, яка най оптимальніше вирішує поставлені акціонерами завдання. В умовах становлення сучасного ринкового господарства України роль системи ризик менеджменту зростає до стратегічної. Умовно розвиток корпоративного управління в банку можна розділити на два етапи. На першому основний акцент робиться на оцінці ризиків поточної діяльності. На другому, при досягненні кредитною організацією вищого рівня розвитку, крім оперативного аналізу ризиків досліджуються ризики, що супроводжують процес потенційного розвитку, потенційних можливостей банку.

Розвинута система ризик-менеджменту передбачає об’єднання стратегії, бізнес-процесів, технологій і інтелектуального потенціалу з метою збільшення вартості банку. Мета впровадження такої системи полягає в більш ефективному використанні взаємозалежності ринків і потенційних можливостей, у перетворенні функції ризику-менеджменту в джерело конкурентних переваг.

Література:

1. Бабиль В. Становлення сучасної системи ризики-меджменту в кредитних установах // Бабиль В. // Банківська справа. – 2007. - №3. – с.65-76.

2. Кравченкова В. Сучасні стандарти ризики-менеджменту: основа дієвої системи управління маркетинговими ризиками компанії // Кравченкова В. // Маркетинг в Україні. – 2007. - №5. – с. 36-40.

3. Левченко З. Як запобігти економічним ризикам // Левченко З. // Цінні папери України. – 2009. - №38. – с. 12.

4. Організація та функціонування систем ризик менеджменту в банківських установах // Банківська справа. – 2007. - №3. – с. 65-76.