Экономика/ Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Василенко І.О., Лакуста Н.В.

Буковинська державна фінансова академія

 

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

Останнім часом у економіці пройшли значні зміни у виявленні джерел і ресурсів економічного розвитку. З іншого боку, вичерпання чинників екстенсивного економічного розвитку обумовило постійне посилення уваги до пошуку нових шляхів прискорення виробництва, адекватних сучасному стану економіки. Відтак запроваджені в Україні інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання перетворилося на об’єктивну необхідність. Результатом досліджень українських зарубіжних вчених свідчить про те, що процес економічного зростання зумовлюється обсягом і темпами зростання обсягів інвестицій. Тому державне регулювання інноваційної діяльності має сприяти підтримці та розвитку підприємств, які ставлять перед собою мету введення інноваційної діяльності.

Дану тему розглядали у свої роботах такі вчені: Алексеєва К.А. [1], Гаман П.І. [2], Каіпецький О.В. [3], Ковтун О.А. [4], Терещенко М.А. [5].

Однією з умов забезпечення в Україні сталого розвитку є досягнення значно вищого рівня інноваційної активності підприємств. Тому об’єктивно виникає необхідність здійснення державного регулювання інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Перший крок у цьому напрямі зроблено з прийняттям у 2002 році ЗУ «Про інвестиційну діяльність». Одним із найважливіших елементів сучасної інноваційної економіки є система венчурного інвестування. На даний момент ринок венчурного капіталу в Україні становить близько 400 млн. доларів. Відповідно до звіту Української асоціації інвестиційного бізнесу у 2008 році кількість венчурних інститутів становило приблизно 410, що у два рази більше, ніж у 2007 році. Для того щоб венчурний бізнес в Україні запрацював на всю потужність в цьому повинна бути зацікавлена держава. Вона за допомогою комплексу прямих і непрямих заходів може сприяти розвитку венчурного бізнесу. Отже, до основних напрямів покращення ситуації з венчурним бізнесом в Україні створення інфраструктури венчурного фінансування, до елементів якої можна зарахувати фондові біржі, інжинірингові фірми, технопарки, бізнес-інкубатори, а також пільгове оподаткування і кредитування інноваційної діяльності, використання державних засобів для реклами – інформаційної підтримки українського науково-інноваційного потенціалу[1, 32].

На сьогодні в Законі «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків» нараховується 16 технопарків, із яких дійсно працюють 8. Вони за минулий період розробили 116 інноваційних проектів, 3246 нових робочих місць, 12,3 млрд. грн. інноваційної продукції, 0,9 млрд. грн. – перераховано до бюджету, 0,48 млрд. грн. – державна підтримка інноваційних проектів[3, 83].

Ще однією складовою інноваційної інфраструктури в Україні є наукові парки. Вони створюються з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі або науковій установі. Одним із них в Україні є науковий парк «Київська політехніка» діяльність якої спрямована на інтенсифікацію процесів розроблення, виробництва та впровадження високотехнологічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. На 2007-2011 рік створена програма, яка передбачає реалізацію 40 проектів [4, 17].

Аналіз інноваційної діяльності в Україні свідчить, що за останні роки зроблено позитивні кроки до переходу економіки на інноваційний шлях роз­витку. Інноваційна діяльність сприяє підвищенню якості продукції та екс­портного потенціалу держави. Так, за статистичними даними, підпри­ємства України у 2006 р. експортували інноваційної продукції на 12605,7 млн. грн., що на 21,6% більше, ніж за попередній рік. При цьому питома вага від­вантаженої інноваційної продукції за межі України зростає. Збільшується та­кож кількість підприємств, які експортують інноваційну продукцію. Якщо у 2005 р. їх кількість становила 396 одиниці, то у 2006 р. - 417, у 2007 р. - 436 одиниць. Найбільші обсяги в експорті інноваційної продукції мають такі галу­зі, як металургія та обробка металів: 2005 р. - 52,1%, 2006 р. - 47,6%, 2007 р. -49,2% у загальних обсягах реалізованої продукції. На другому місці - легка промисловість: 38,3%, 49,8%, 52,4%, на третьому місці - машинобудування: 48,9%, 38,2% та 36,5% відповідно, що свідчить про досить високий експорт­ний потенціал інноваційної продукції           країни [2, 84].

Основним завданням стратегічного розвитку іннова­ційного потенціалу економіки на 2008— 2011 роки мають бути:

— кардинальне поліпшення фінансування науки;

— зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ;

—   зміцнення кадрового потенціалу сфери інноваційної діяльності, здійснення заходів щодо інтегральної науки і виробництва, створення фінансово-промислових груп.

Пріоритетними напрямками інноваційної діяльності економіки на 2008 — 2011 роки є:

— завершення земельної реформи;

— впровадження системи пільгового рефінансуван­ня комерційних банків у разі надання ними пільгових кре­дитів для реалізації інноваційних проектів;

— створення пайових інвестиційних фондів для реа­лізації інноваційних проектів у сільське господарство.

В Україні інвестиційний процес регулюють понад 100 законів та інших нормативних актів. На активізацію інвес­тиційних процесів була спрямована " Концепція регулю­вання інвестиційної діяльності в умовах ринкової транс­формації економіки ", яка визначає основні напрямки дер­жавної інвестиційної політики з урахуванням реальної еко­номічної ситуації, перспектив залучення інвестицій та їх використання. Метою державної інвестиційної політики є створення конкурентного середовища, реалізація програм структурної перебудови економіки України, спрямування інвестицій у приоритетні галузі та програми[5, 5] .

Отже, інноваційна діяльність повинна бути пріоритетною, економічною і гнучкою. Ефективність нововведень за­лежить як від внутрішніх, так і від зовнішніх чинників. Вагомий вплив на результативність моделі інноваційно­го розвитку має фінансово-кредитний механізм регулю­вання нововведень як на макро-, так і на мікрорівні. Важ­ливу роль у формуванні та функціонуванні моделі інно­ваційного розвитку відіграє підприємництво.

Використання фінансово-кредитних важелів для підтримки державою інноваційної сфери, підтримки під­приємництва і сприяння розвитку підприємств в Україні дозволить успішно розвивати економіку України не на­копичуючи боргів.

Література:

 

1.     Алексєєва К. А.   Удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності / К. А. Алексєєва // Економіка та держава. – 2008. – №9. – С.30-35. – Бібліогр.: С.32.

2.     Каіпецький О. В.   Розвиток позабюджетного фінансування в регулюванні інноваційного розвитку державних підприємств / О. В. Каіпецький // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №12. – С. 84-91. – Бібліогр.: с.91.

3.     Ковтун О. А.   Створення інноваційної інфраструктури як елементу державного регулювання процесу модернізації промислових підприємств в Україні / О. А. Ковтун // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №24. – С. 80-84.

4.     Луцька Н. І.   Державне регулювання інноваційної діяльності в ринкових умовах / Н. І. Луцька, І. З. Криховецький // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №7. – С. 15-18.

5.     Терещенко М. А.   Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні / М. А. Терещенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №11. – С. 5-6.