Бендас Н. П., Наливайко О. С.

Буковинська Державна Фінансова Академія

НАПРЯМКИ ТА ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР

Україна як незалежна держава об’єктивно не може стояти осторонь міжнародних інтеграційних процесів і повинна обрати свій шлях у цьому процесі. На сьогоднішній день перед країною постають завдання ефективного входження у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, проте з обов’язковим урахуванням національної специфіки, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне співробітництво з іншими країнами. Так, Україна проголосила своєю стратегічною метою інтеграцію до Європейського Союзу, як прагнення увійти у коло демократичних, високорозвинених в економічному, соціальному і правовому плані країн.

На ранніх етапах дослідження інтеграційних процесів міжнародна економічна інтеграція навіть ототожнювалася з торговельною та платіжною лібералізацією. Відомий французький економіст М. Алле писав, що "багатосторонньо прийнятними правилами для тісної економічної інтеграції між демократичними суспільствами є правило вільного ринку". Німецький автор В. Рьопке вбачав у європейській інтеграції не що інше, як спробу виправити становище, яке склалося після 1914 року, коли було зруйновано інтеграцію національних економік.

Саме інтеграційні процеси набувають сьогодні вирішального значення, визначають напрями розвитку як світової економіки, так і економік окремих країн світу. Україна сьогодні також активно долучається до процесів фінансової глобалізації. Це й зумовлює актуальність дослідження впливу зазначених процесів на економічний розвиток нашої країни.

У період змін кон’юктури світових фінансових ринків проблеми інтеграції української економіки спричинено, з одного боку, глобалізацією світової економіки, з іншого – тенденціями зростання регіональної інтеграції, яка на засадах партнерства має надзвичайно важливе значення як для підвищення ефективності національної економіки, так і для подолання її економічної відсталості. Для того щоб не стати сировинним придатком у світовому економічному просторі, Україна має інтегрувати економіку в Європейський Союз.

Європейський вибір України також зумовлюється усвідомленням необхідності європейської інтеграції як важливого фактора державної незалежності, безпеки, політичної стабільності, економічного розвитку та соціальної злагоди в суспільстві. Територіальна спільність, наявність зручних транспортних комунікацій роблять європейський регіон головним на даному етапі формування та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків нашої країни.[1, 40]

Головною проблемою регіональної інтеграції, є визначення оптимального співвідношення національних програм господарської політики із забезпеченням вигод від міжнародного співробітництва. На відміну від ринкових позицій, акцент робиться на позитивній інтеграції, тобто на узгодженні тих чи тих галузей економічної та соціальної політики між урядами країн, що беруть участь в об’єднанні.

Інакше кажучи, для повної інтеграції важливо не стільки забезпечення абсолютної свободи руху товарів та факторів виробництва, тобто свобода дії ринкового механізму, скільки координація економічної політики держав, що мають за мету пом’якшити нерівномірність економічного розвитку окремих країн інтеграційного комплексу і окремих регіонів усередині цих країн, а також забезпечити усталеність національних платіжних балансів.

Вищою можливою межею регіональної економічної інтеграції, відповідно до означеної концепції, повинна бути раціональна господарська структура всього регіону, що інтегрується та базується на оптимальній економічній політиці.

Говорити про доцільність створення зони вільної торгівлі з ЄС можливо у майбутньому, коли вітчизняна економіка стане «на ноги», оскільки безперечними є вигоди від лібералізації торгівлі між двома рівними партнерами з розвинутою структурою взаємного обміну, в якій переважають високотехнологічні товари та послуги з високим ступенем переробки і великою доданою вартістю.

Яку б форму співпраці України з ЄС не було обрано, нова європейська валюта грає значну роль у відносинах між ними. Євро має сприяти відкриттю нових можливостей розвитку взаємовигідної співпраці України з країнами – членами ЄС.

Сам вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але разом з тим наближення до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово - промислових груп і населення, дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10 – 15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини та енергії, ефективніше буде використовуватися трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми. Водночас було б помилково замовчувати або применшувати складність європейської інтеграції. Зрозуміло, що він буде тривалим та непростим. Зокрема для України інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм – членів ЄС.

Список використаних джерел

1. Зовнішньо-економічна діяльність України / Є. Єрьоміна // Вісник податкової служби України. – 2009. - №23. – ст. 40 – 42.

2. Оцінювання впливу інтеграції на економічний розвиток країни / О. Прімєрова // Банківська справа. – 2009. - №5. – ст. 40 – 50.